Україна уклала контракт із німецькою оборонною компанією Rheinmetall на постачання артилерійських боєприпасів і порохових зарядів на суму в кілька десятків мільйонів євро.

У парламенті Франції партія “Зелених” ініціює вотум недовіри уряду Себастьяна Лекорню, звинувачуючи владу у неналежній реакції на наслідки рекордної спеки та відсутності точних даних щодо кількості жертв.

Плани проведення саміту НАТО в Албанії у 2027 році опинилися під питанням. За даними інформагентства, рішення може бути переглянуте через позицію президента США Дональда Трампа щодо оборонних витрат країни-господарки.

Міністерство оборони Данії оголосило про новий пакет військової допомоги Україні на сотні мільйонів євро. У Копенгагені заявляють про незмінну підтримку Києва та наголошують, що безпека Європи безпосередньо пов’язана з подіями в Україні.

Країни НАТО напередодні саміту продовжують узгоджувати підсумкову декларацію, зокрема щодо обсягів довгострокової військової допомоги Україні. Ключовим предметом дискусій залишається фінансування на рівні десятків мільярдів євро у 2026–2027 роках.

У Миколаєві правоохоронці розслідують стрілянину, внаслідок якої загинули двоє іноземних громадян. Ще одного учасника події затримано, на місці вилучено зброю.

Польська влада не має наміру поспішати з офіційною реакцією на ініціативу президента Володимира Зеленського щодо створення Українського національного пантеону. У Варшаві заявляють, що спершу хочуть дочекатися остаточного оформлення проєкту та переліку осіб, пам’ять яких планують увічнити.

Уряд Польщі запропонував Німеччині запровадити щорічні компенсаційні виплати для громадян, які постраждали від нацистського режиму. У Варшаві наголошують, що нові вимоги є значно поміркованішими за попередні, однак питання їх фінансування залишається невирішеним.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що на шляху до членства в Європейському Союзі Україна буде змушена переглянути окремі положення Конституції та адаптувати національне законодавство до європейських стандартів. За його словами, після завершення війни ці зміни мають стати предметом широкого суспільного обговорення.

Президент Сербії Александр Вучич заявив, що вже з березня наступного року в країні планують відновити обов’язкову військову службу. За його словами, призов запровадять після завершення всіх необхідних процедур.