Банкнота 2000 гривень: що з нею не так, і чи зростуть ціни після її введення в обіг

Банкноту буде введено в обіг 4 вересня, і ця дата не є випадковою, адже в цей день 1965 року Василь Стус разом з іншими українськими дисидентами – В'ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою – провели першу в Києві публічну акцію протесту проти політичних репресій. Також у цей день – 4 вересня 1985 року – Василь Стус загинув у радянській в'язниці.

"Шелтер" з’ясовував, чи спричинить введення в обіг нової банкноти зростання цін, чи чекати на появу в Україні грошей ще більшої вартості, а також яке відношення до всього цього мають дизайнери країни-агресора.

Чи зростуть ціни

Поява нової банкноти, а, точніше, навіть її презентація, вже встигла викликати кілька скандалів.

Один з них пов'язаний з тим, що, мовляв, введення в обіг банкноти такої великої вартості спровокує додаткове зростання цін.

Втім, Національний банк рішуче відкидає таку можливість.

"Вихід нової банкноти 2000 гривень відбуватиметься виключно за рахунок їх обміну на безготівкові кошти або на банкноти інших номіналів. Відповідно грошей більше не стане, а впливу на інфляцію не буде", – йдеться у коментарі НБУ, який було розміщено у Facebook.

Справа в тому, що регулятор абсолютно правий, оскільки мова дійсно не йде про увімкнення друкарського верстата, але, на жаль, його роз'яснення з'явилося лише наступного дня після презентації банкноти.

За словами засновника інвестиційної групи "Універ" Тараса Козака, про прискорення інфляції можна було б говорити у випадку, якщо б Національний банк здійснював справжню грошову емісію.

"Тобто, коли він вкидає в економіку незабезпечені кошти, – пояснює експерт у коментарі "Шелтеру". – Наприклад, випуск ОВДП (облігації внутрішньої державної позики) під емісію Нацбанку – це погана емісія. Останнім разом це було у 2022 році на 400 млрд грн. То була остання непродуктивна емісія на сьогоднішній день. І наслідки цього кроку були помітні – і долар зріс, і також прискорилась інфляція".

Проте випуск купюр вищих номіналів та навіть нових купюр вже існуючих номіналів не є емісією, а тому не може прискорити зростання цін.

З іншого боку, поява банкноти такої великої вартості може вплинути на інфляційні очікування.

"А це якраз мандат Нацбанку, тому що він відповідає за фінансову стабільність, яка сьогодні трактується як цінова стабільність – низька інфляція", – каже Тарас Козак.

За його словами, одним з механізмів впливу з боку НБУ щодо стримування зростання цін є так звані "вербальні інтервенції".

"Треба проводити з цього приводу спеціальну роз'яснювальну кампанію, а з цього нічого не було – перша новина була про те, як буде виглядати нова банкнота у 2000 грн. І тільки пізніше стали говорити, що це ніяк не впливатиме на інфляцію. Але людина це вже не читає. Вона бачить, що з'явиться нова банкнота, а значить ціни зростуть", – розповідає Козак.

І до речі, чи взагалі потрібно було вводити цю нову банкноту?

"Ціни з 2019 року (коли було запроваджено попередню найдорожчу банкноту у 1000 грн) зросли майже удвічі, тому й купюра старшого номіналу має бути оновлена удвічі, – каже експерт. – Тут зради немає. Крім того, за цей час зросли середні зарплати – навіть більше, ніж інфляція. І хоча ми звикли, що зазвичай зарплата приходить на карту, все одно чимало людей знімають готівку в банкоматах".

Тож, якщо взяти сьогоднішню середню зарплату в Україні у 30 тис. грн, то навіть тисячними купюрами "в гаманець вона не влізе".

Тінь країни-агресора

Ще один скандал, пов’язаний з новою банкнотою, стосується шрифтів, які використовуються в написах на неї.

Шрифтовий розробник Богдан Гдаль звернув увагу на те, що як і випадку з банкнотою номіналом 1000 гривень, на новій банкноті знов був використаний шрифт Bickham Script з піратською кирилізацією російської дизайнерки Олександри Гофман.

"Там знову цей піратський Bickham Script. Минуло 7 років", – написав Богдан Гдаль у Facebook.

Співрозмовник "Шелтера", який є інсайдером фінансового сектору країни, і який побажав зберегти свою анонімність, зазначив, що конфуз зі шрифтами пов’язаний з тим, що команда Нацбанку на чолі з його керівником Андрієм Пишним, дуже поспішала:

"Це амбіції керівника НБУ Пишного. Коли він став головою, він дуже швидко оновив банкноти, щоб його підпис був на кожному папірці, ось і зараз захотілося обрати нову картинку".

З тим самим поспіхом пов'язаний черговий скандал злощасної банкноти.

"Університет у тому вигляді, в якому він є сьогодні – без пам’ятника Стусу, який прибрали росіяни, і там немає дверей. Це неакуратність, тому що сильно поспішали", – пояснив співрозмовник видання.

І якщо на претензію щодо вигляду університету Національний банк ще ніяк не відреагував, то за використання російських шрифтів вже вибачився.

У НБУ запевнили, що про використання піратських шрифтів не йдеться, адже у Нацбанку є відповідна ліцензія.

Проте це, за словами Пишного, не суто юридичне питання, а здебільшого питання ціннісне.

"Для Національного банку України неприйнятна навіть асоціація елементів дизайну банкноти, що вшановує Василя Стуса, з роботою громадянки країни-агресора, – йдеться у повідомленні регулятора. – Зважаючи на це, Національний банк України вирішив оновити стилістику напису номіналу нової банкноти. Графічне зображення літер напису буде створено у повній відповідності до вигляду літер в офіційній кириличній версії шрифту Bickham Script, без авторських варіацій".

Оскілки нова банкнота ще не запущена у виробництво, найближчим часом будуть внесені відповідні зміни в дизайн, і це не вплине на терміни її введення в обіг.

Вже згаданий розробник шрифтів Богдан Гдаль відреагував на повідомлення Нацбанку, зазначивши, що на банкноті вже дійсно використано ліцензійну версію шрифту Bickham Script 3 Pro.

"Ще є питання щодо відстаней між літерами… але за духом і суттю проблема семирічної давнини цього конкретного напису, схоже, вирішиться. Звісно, це не повний комплексний редизайн, який би хотілося побачити, і якому би хотілося допомогти з’явитися, але це перший важливий крок", – написав він у соціальній мережі.

Втім, це далеко не всі претензії до нової банкноти.

Подив викликає її вигляд, адже судячи з її презентації, за кольором вона схожа на тисячну банкноту.

"Тоді як банкнотне мистецтво полягає в тому, що близькі за номіналом банкноти мають бути різних кольорів. А, як відомо, Україна завжди претендувала на те, що наші банкноти одні з найкращих у світі", – каже анонімний співрозмовник "Шелтера".

Ну і нарешті неоднозначною є фігура, що зображена на банкноті:

"Звичайно, Стус – поважна постать, але чи стоїть він в одному ряду з Мазепою, Шевченком, Лесею Українкою, Іваном Франком, Грушевським?".

Хто мав би бути зображений на цій банкноті? А ось це якраз мало б вирішуватися під час професійно-суспільного обговорення, якого не було.

Що раніше – 5000 грн чи деномінація?

Попри скандали та брак комунікації з боку НБУ, в цілому можна констатувати, що введення банкноти номіналом 2000 гривень буде на часі.

Але чи чекати українцям на появу банкнот ще більших номіналів – наприклад, 5000 гривень?

Цілком можливо.

"Це буде тоді, коли або середня зарплата, або ціни від сьогодні зростуть у 2,5 рази", – каже Тарас Козак.

Проте потрібно розуміти, що по мірі появи нових, все більших номіналів банкнот, все більше будуть втрачати сенс копійки – або по-новому "шаги".

"Тож, що у нас буде швидше – банкнота 5000 гривень чи обрізання нулів?" – розмірковує Тарас Козак.

Обрізання нулів науковою мовою – це деномінація. Це коли 2000 грн перетворюються на 20 грн, при цьому зарплата вже не 30 тис. грн, а 300 грн. А ціна хліба – не 30 грн, а 30 копійок – точніше, шагів.

"Чи може бути деномінація? Може, якщо ми хочемо, щоб копійка – чи шаг – мали якесь значення", – пояснює експерт.

Втім у світі є немало валют, в яких найвищі готівкові номінали вимірюються тисячами, десятками і сотнями тисяч, а в окремих випадках – мільйонами.

І йдеться не тільки про бідні африканські країни, якими керують довічні диктатори.

Наприклад, курс американського долара сьогодні дорівнює 160 японським єнам.

Японська грошова одиниця сьогодні не має аналогу американського центу чи європейського євроценту, британського пенсу чи українських копійки та шагу. В Японії мають ходіння монети номіналом 1, 5, 10, 50, 100 та 500 єн, а також банкноти 1000, 2000, 5000 та навіть 10 000 єн.

Тож Україна з часом також може відмовитися від копійок-шагів.

Коли з'явиться в нашій країні банкнота 5000 грн?

"Якщо ми вважаємо, що Нацбанк правий, і інфляція у нас буде 5-8% на рік, то це – років десять. Можливо, трохи раніше, якщо буде значно зростати середня зарплата", – каже Тарас Козак.

Але, як відомо, цивілізований світ, зокрема Європейський Союз, до якого прагне Україна, поступово відмовляється від готівки на користь безготівкових коштів, і незабаром мають також з'явитися цифрові валюти – еквівалент діючих грошових одиниць, схожий на безготівкові гроші, але з більш помітним цифровим слідом. А тому цілком можливо, що ані банкнот більших номіналів, ані деномінації гривні в Україні не буде. Це стане зрозумілим десь років через сім-вісім. Головне – щоб цього разу Національний банк провів грамотну комунікацію з фахівцями та суспільством.