Чому в уряді заговорили про ризики фінансової катастрофи і чи буде відставка Корецького

"Ми вимушено застосовуємо заходи із обмеження видатків", – сказав, зокрема, очільник Мінфіну під час засідання комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 10 вересня.

"Все залежить від того, як надходитимуть кошти на єдиний казначейський рахунок. Я не виключаю, що можливі затримки. Я сподіваюся, що до затримок зарплат не дійде, бо це буде фінансова катастрофа, але така ймовірність є", – додав він.

Міністр також не виключив "монетарного фінансування бюджету" через відсутність коштів: "Це, відповідно, девальвація гривні, інфляція та інші негативні наслідки".

Показово, що кількома днями раніше, також виступаючи перед народними обранцями, прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд, попри жорстку економію бюджетних коштів, буде "виконувати всі необхідні соціальні зобов’язання – таким чином, щодо пенсії і зарплат проблем не буде".

Оскільки міністр фінансів проблем з виплатою зарплат не виключив, то можна припустити, що або урядовці не узгодили позиції між собою, або за ці дні ситуація погіршилась. "Шелтер" розбирався в ситуації.

Без "посилок" немає грошей

Чому уряд пішов на таку радикальну економію?

Головна причина – велика "дірка" у бюджеті Міністерства оборони (і, відповідно, у держбюджеті) на $27 млрд або близько 1,2 трлн грн.

Для закриття цієї "дірки" потрібні гроші міжнародних партнерів – Європейського Союзу, Світового банку, Міжнародного валютного фонду.

А ось з цим виникли проблеми через те, що Верховна Рада не ухвалила низку законопроєктів, які були попередньо погоджені з МВФ. Серед цих документів, зокрема, "законопроєкт про посилки" – тобто про введення ПДВ на всі міжнародні поштові відправлення із закордонних маркетплейсів вартістю до €150.

До речі, саме під час обговорення цього документу на засіданні профільного комітету Ради голова Мінфіну "натякнув" на можливі затримки з виплатою зарплат.

Через те, що парламент досі не проголосував цей законопроєкт та деякі інші, Україна найближчим часом не отримає черговий транш МВФ у розмірі €1,66 млрд. Але й інші кредитори, зокрема, Світовий банк та Євросоюз, для яких виконання програм фонду є певним сигналом до дії (або для бездіяльності) можуть також до кінця поточного року призупинити надання нашій країні фінансової допомоги. А це вже набагато більші гроші.

Ніколи такого не було, і ось знову

Але чи дійсно все так погано? Чи загрожує нам, як заявив міністр фінансів, катастрофа?

"Все серйозніше, ніж будь коли, – сказав у коментарі "Шелтеру" економічний експерт Руслан Чорний. – Зараз ситуація для бюджету найгірша за всю історію України, крім 2014 року, коли Янукович втік, і були пусті резерви".

У свою чергу старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський сумнівається, що справа дійде до катастрофи.

Він нагадав, що бюджетні дефіцити були й у попередні роки, і тоді так само не вистачало грошей на фінансування сектору безпеки та оборони.

За його словами, наші міжнародні партнери не хочуть допустити краху України, а тому, скоріше за все, якось підтримають нас матеріально.

"І я думаю, що такі слова (міністра фінансів про можливу катастрофу) – це для них такий alert (сигнал тривоги, підвищеної уваги – "Шелтер"), щоб вони не розслаблялись і продовжували фінансування України", – сказав експерт виданню.

Ризикована гра нардепів

Втім, Володимир Дубровський сподівається, що принаймні більшість узгоджених законопроєктів Верховна Рада все ж таки ухвалить, і це важливо, насамперед, тому, що вони корисні для самої України, а не тому, що, мовляв, це є вимогою наших кредиторів.

З іншого боку, за його словами, монобільшості в парламенті на сьогодні немає, а тому прогнозувати, як вирішать голосувати ті чи інші народні депутати, вкрай складно.

Крім того, вважає експерт, частина депутатів сподівається на те, що наші партнери, особливо у Європі, нікуди не дінуться і нададуть допомогу у повному обсязі, бо вони не можуть допустити того, щоб Україна впала.

"Але це дуже ризикована гра", – зазначив Дубровський.

І це стосується не лише взаємин з міжнародними партнерами.

"Якщо депутати знову відмовляться голосувати (в першу чергу, за "законопроєкт про посилки"), то, наскільки мені відомо, прем'єр складає свої повноваження", – сказав Руслан Чорний.

Він також вважає, що так зване "монетарне фінансування бюджету", більш відоме як "увімкнення друкарського верстата", про можливість якого заявив Сергій Марченко, є дуже вірогідним сценарієм у разі відсутності зовнішнього фінансування.

"Буде, як у 2022 році – Кабмін випустить ОВДП (облігації внутрішньої державної позики), які напряму викупає Нацбанк, – пояснив Чорний. – Це пряма емісія, яка призводить до викиду великої суми грошей на ринок, і це – інфляція".

Наразі важко сказати, яким у цьому випадку буде показник зростання цін, але напевно більшим, ніж 10%, які прогнозувалися до цього моменту.

Світло в кінці тунелю

Проте у ситуації, що склалася, є хоч і дуже маленький, але ж позитив.

"Насправді, режим жорсткої економії для невоєнних витрат – це взагалі дуже хороша ідея, і Україна за цей час (після російського вторгнення) мала б зробити ґрунтовну роботу щодо їх оптимізації. І наші партнери це б охоче підтримали, – каже Володимир Дубровський. – Але, на жаль, Міністерство фінансів послідовну роботу з такого аудиту, якщо й робить, то дуже повільно, і поки що якихось особливих результатів немає".