Дефіцит у $27 млрд: де Україна братиме гроші на війну

Через особливості оборонного бюджету на початку цього року Міністерство оборони використало кошти, передбачені в бюджеті на кінець року, тому наразі склався дефіцит в $27 млрд. За словами президента близько $8-10 млрд необхідно, щоб розпочати наступний рік, а саме закупити все необхідне для армії, і ще $20 млрд цього року на зарплати військовим, виплати сім’ям загиблих і зниклих безвісти та інші напрямки оборонних розходів.

Співрозмовники "Шелтера" кажуть, що ситуація, яка склалася, не унікальна, адже вже декілька років поспіль, ближче до осені виникає дефіцит у бюджеті і Україна змушена переглядати бюджет та шукати додаткові кошти. Єдина унікальність цього року – найбільша діра в бюджеті. В 2024 році була нестача близько $12 млрд, минулого року близько $17,5 млрд, то цього додаткова потреба зросла вже до $27 млрд.

Чи вистачить внутрішніх ресурсів?

Україна входить у новий етап фінансування війни. Внутрішніх доходів держави вже недостатньо для покриття всіх військових потреб, які з кожним роком зростають.

"У січні-липні 2026 року видатки загального фонду державного бюджету на оборону становили 1,63 трлн гривень (близько $37 млрд) – майже на 20% більше, ніж за той самий період 2025 року, коли було спрямовано 1,36 трлн гривень. Це понад 63% видатків загального фонду держбюджету", – каже депутатка від "Слуги народу", голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.

За її словами видатки на війну зростають і будуть зростати постійно, поки триває активна фаза війни. Причин цьому багато: від інфляції до збільшення кількості військовослужбовців у Силах оборони України, зростання кількості родин військовослужбовців, які отримують підтримку від держави, і потреби в озброєнні.

"Лише в червні парламент збільшив видатки на грошове забезпечення та зброю для Сил оборони на 1,56 трлн гривень, зокрема 174 млрд гривень на грошове забезпечення в Силах оборони. Крім того, у бюджеті також є спеціальний "резерв оборони" у сумі 144 млрд гривень та невикористані кошти інших програм, які можна перерозподілити на потреби війська. Уряд і парламент постійно шукають джерела покриття дефіциту й перенаправляють ресурс на оборону", – зазначила Підласа.

Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного клубу каже "Шелтеру", що нинішня ситуація з додатковим фінансуванням оборонних видатків не є унікальною для України. За його словами, у 2023, 2024 та 2025 роках у другій половині року парламент ухвалював зміни до державного бюджету, збільшуючи видатки на безпеку й оборону. Водночас минулого року такі зміни вносили двічі: спочатку видатки збільшили приблизно на 350 млрд гривень, а згодом ще на близько 300 млрд грн, тобто загалом майже на 600 млрд гривень.

Цьогоріч, пояснює Пензин, ситуація ускладнилася через недостатній обсяг зовнішнього фінансування на початку року. Перший транш у межах європейського механізму підтримки України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки Київ отримав лише в червні. Через це протягом перших п’яти місяців року видатки на безпеку й оборону, зокрема закупівлю озброєнь, значною мірою довелося покривати з державного бюджету. Фактично, за словами економіста, держава змушена була переносити на початок року кошти, які планувалося витратити пізніше.

"Перші п’ять місяців року ми фінансували безпеку й оборону, зокрема закупівлю зброї, за рахунок коштів державного бюджету. Причому ми фактично перерозподіляли кошти, які були заплановані на пізніші місяці року, на початок року, тому що в цей період не було достатнього зовнішнього ресурсу для фінансування цих потреб. І зараз, безперечно, виник дефіцит", – пояснює Пензин.

Окремою проблемою, на його думку, є те, що можливості для покриття такого дефіциту всередині країни майже вичерпані. Раніше додаткові оборонні видатки держава могла компенсувати за рахунок внутрішніх запозичень через ОВДП та збільшення податкових надходжень. Цього року, зазначає Пензин, розраховувати на суттєве зростання податків складно: бізнес уже просить про податкові канікули, а головне – немає впевненості навіть у збереженні запланованого рівня надходжень.

"Ми фактично прив’язані до того, що внутрішніх резервів України практично не залишилося", – говорить економіст.

Як Україну будуть рятувати європейські партнери?

"Без підтримки західних партнерів – це буде катастрофа", – говорить "Шелтеру" Данило Гетманцев, голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. За його словами без зовнішньої підтримки фінансувати війну буде надзвичайно складно. На наступний рік Україна має близько 45,3 млрд євро позики від ЄС у межах Ukraine Support Loan, крім того, ще є програма Ukraine Facility, програма з МВФ та програма зі Світовим банком. Тобто основне джерело фінансування оборонних потреб буде зовнішня підтримка.

Міністр оборони України Євгеній Хмара під час зустрічі з журналістами, сказав, що одним з першочергових кроків буде залучення європейського кредиту, запланованого на наступний рік, уже цього року. Паралельно буде проводитися робота з країнами, які ще не долучилися до європейської ініціативи з підтримки або можуть збільшити внески. Міністерство оборони визначило партнерів, з якими варто провести окрему комунікацію, щоб залучити додаткове фінансування під конкретні оборонні потреби.

Народний депутат з фракції "Голос" Ярослав Железняк на своїй сторінці у Facebook пише, що частина необхідного фінансування не буде отримана через невиконання Україною зобов'язань перед партнерами і звинувачує президента у недоречних розтратах.

"Як, знаючи про таку проблему, можна було витрачати гроші на марафон, єбачок, кешбек, роздачу по 1500 грн і навіть "тисячовесну"? Хто понесе персональну відповідальність за те, що зараз на майже 8 млрд євро у нас провалено зобов'язань по ЄС? Хто понесе відповідальність з команди комітету правоохоронної діяльності за те, що відхилили одразу п`ять законів, під які прив'язане фінансування (в тому числі цього року)", – пише Железняк.

За оцінкою економістів, Україна додатково може отримати до кінця року близько 10 млрд євро. Але для цього Верховній Раді та уряду треба "піднатиснути" безліч реформ, серед яких: провести антикорупційні законопроекти, закон про зміцнення системи протидії відмиванню грошей, що дасть змогу приєднання до європейської системи платежів SEPA, Законопроект про відновлення конкурсів на державну службу та багато інших. На це все у держави залишається всього декілька місяців.

"Нагадаю, що перед нашими міжнародними партнерами є безліч невиконаних зобов'язань, які необхідно реалізувати в межах підтримки. Це реформи за програмами Ukraine Facility, МВФ та Світового банку", – каже Пензин.

Ще одним варіантом отримання додаткових коштів для України стабільно розглядаються заморожені російські активи, а саме 210 млрд євро Центробанку РФ. За даними Financial Times Польша, Нідерланди, Іспанія та Швеція звернулися до Єврокомісії, щоби поновити спроби передати ці кошти Україні.

"Настав час розпочати нову дискусію про те, як ми можемо й надалі використовувати заморожені активи Росії на користь України та нас самих", – сказала міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард.

Минулої зими ця спроба провалилася, оскільки Бельгія, де знаходиться переважна сума цих активів – 185 млрд євро, – заблокувала ініціативу. Санкційні юристи пояснюють, що Бельгія наразі не готова брати на себе одноосібну відповідальність за використання заморожених російських активів, оскільки ризикує опинитися в центрі масштабних судових спорів з Росією та потенційних фінансових претензій. Як вихід із цієї ситуації юристи пропонують юридичне розділення відповідальності між усіма членами ЄС.

Єдина користь, яку має Україна від заморожених російських грошей вже сьогодні – прибутки, від відсотків від них. Останній такий транш становив 1,4 млрд євро: ці кошти були передані ЄС 3 серпня і спрямовані на підтримку України.

"Ми стикаємося з ситуацією, коли Європа та Україна мають серйозну фінансову проблему. По-перше, 90 мільярдів євро, які ЄС вирішив позичити Україні у квітні. Це покриває лише дві третини бюджету України. Тож одна третина не покрита. Це прогалина. Немає логіки в тому, щоб залишати російські гроші недоторканими, поки платники податків ЄС повинні дедалі більше стикатися з фіскальними викликами", – сказала Кінга Редловська, голова європейського підрозділу Центру фінансів та безпеки (CFS Europe) в інтерв'ю TVP World.

Однак повноцінна конфіскація російських активів займе роки, або взагалі може не реалізуватися через бюрократію та страх юридичних позовів з боку РФ. Тому в України залишається тільки підтримка з боку західних партнерів та перерозподілення бюджету.

"Європа виділила 90 млрд євро і протягом року ми отримуємо ці кошти тут питань немає. Питання в іншому: що буде далі? На сьогодні все вказує на те, що війна триватиме ще достатньо довго. Тому зараз треба шукати нові механізми, щоб не стикатися щороку з ситуацією, коли ми змушені терміново шукати кошти", – резюмує Пендзин.