Держборг США пробив $40 трлн: що це означає для долара, світової економіки та українців

Чи означає рекордний американський борг, що долар почне втрачати позиції, євро дорожчатиме, а золото й надалі битиме рекорди? І головне – чи варто українцям щось змінювати в своїх заощадженнях уже зараз?

"Шелтер" поставив ці запитання трьом фінансовим експертам – інвестиційному банкіру Сергію Фурсі, президенту інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарасу Козаку та фінансовому аналітику Андрію Шевчишину.

$40 трлн і 615 мільйонів років: хто насправді тримає борг Америки

Цифра в $40 трильйонів – це так званий валовий федеральний борг. Він складається з двох частин: боргу перед громадськістю та внутрішньодержавного боргу, коли уряд винен сам собі. Особистих боргів американців чи боргів штатів ця сума не стосується.

Основна частка припадає на борг перед громадськістю – гроші, позичені в інвесторів поза межами федерального уряду. За оцінкою Комітету відповідального федерального бюджету, він перевищує $32 трильйони. Серед кредиторів:

●     Федеральна резервна система та урядові рахунки;

●     банки США;

●     пенсійні й взаємні фонди, страхові компанії;

●     органи влади штатів і місцевого самоврядування;

●     домогосподарства та інші внутрішні інвестори;

●     іноземні та міжнародні інвестори.

За даними, наведеними Euronews з посиланням на Мінфін США, станом на кінець червня 2026 року внутрішні власники утримували близько 76% федерального боргу – тобто йдеться саме про офіційний розподіл власників, який публікує сам Мінфін. На іноземних інвесторів припадало $9,27 трильйона, або 24,1%. Найбільшим окремим іноземним кредитором залишається Японія з портфелем $1,12 трильйона – 12% усіх іноземних активів.

Для масштабу: пересічному американському працівнику знадобилося б понад 615 мільйонів років, щоб заробити суму, еквівалентну цьому боргу. Це не економічний показник, а лише ілюстрація того, наскільки абстрактно виглядає ця цифра в перерахунку на життя однієї людини.

Відсотки за боргом уже дорожчі за армію

Уряд США витрачає значно більше, ніж заробляє. За прогнозом Бюджетного управління Конгресу США (CBO), у 2026 фінансовому році федеральні витрати становитимуть близько $7,4 трлн, тоді як доходи — $5,6 трлн. Таким чином, очікуваний бюджетний дефіцит сягне $1,9 трлн, або 5,8% ВВП.

Куди йдуть ці гроші:

●     $1,67 трильйона – соціальне забезпечення;

●     близько $1,9 трильйона – програми охорони здоров'я;

●     $918 мільярдів – оборона;

●     $1,04 трильйона – відсотки за боргом;

●     близько $1,9 трильйона – усі інші федеральні програми: освіта, транспорт, ветерани.

Виплати за відсотками вже перевищили весь оборонний бюджет країни. Президентка Комітету відповідального федерального бюджету Майя Макгінес зазначає, що борг "відчувається по всій економіці", адже підживлює інфляцію і витісняє інші пріоритети з бюджету.

Цифра, яка нічого не означає без одного показника

Інвестиційний банкір Сергій Фурса в коментарі "Шелтеру" пояснив, що сама сума боргу мало про що говорить без прив'язки до розміру економіки.

"Держборг будь-якої країни світу завжди зростає, це абсолютно нормально", – каже Фурса. За його словами, головне значення мають не абсолютні цифри, а відношення боргу до ВВП, розмір дефіциту бюджету і витрати на обслуговування боргу.

Президент інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак наводить конкретні орієнтири. Відношення американського боргу до ВВП зараз становить приблизно 122-124%. Це багато за старими стандартами, але не рекорд у світі.

"В Японії понад 200% відношення боргу до ВВП", – зазначає Козак. Він нагадує, що класична норма XX століття, за якою борг не мав перевищувати 60% ВВП, залишилась у минулому.

Ключова відмінність США в іншому – швидкості. Козак підкреслює: якщо економіка зростає повільніше, ніж борг, ситуація виходить з-під контролю. Саме це зараз і відбувається в Америці.

Момент, коли борг з абстракції стає загрозою

За словами Фурси, критичним показником є не сам борг, а вартість його обслуговування. Зараз на це йде 3,3% американського ВВП.

"Останній раз така цифра була при Клінтоні", – пояснює Фурса. Тоді проблему вдалося вирішити через збалансований бюджет, і десятки років вона не турбувала економіку. Зараз вона повернулася, і причина – рекордний дефіцит бюджету, який продовжує зростати без жодних планів його скоротити.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин описує ситуацію ще жорсткіше. За його словами, "борг накопичувався ще з фінансової кризи 2008 року", коли ФРС тримала нульові ставки й активно викуповувала боргові папери для підтримки економіки. Це, по суті, заклало відкладену проблему на майбутнє.

Шевчишин виділяє три класичні сценарії розв'язання боргової проблеми:

1. Дефолт – але це спричинить світову кризу небачених масштабів, тож малоймовірний;
2. Прискорення інфляції – борг знецінюється сам собою;
3. Нові ринки – за словами Шевчишина, теоретично борг можна спробувати розв'язати через відкриття нових ринків для власних інвестицій, і серед способів цього досягти він назвав, серед іншого, і "військові дії".

За його оцінкою, наразі американська економічна думка не має чіткого інструменту, як розв'язати вже накопичену проблему.

Долар слабшає, але замінити його поки нічим

Усі троє експертів сходяться в одному: близької заміни долару немає, тож про втрату ним статусу резервної валюти говорити зарано.

"Замінити долар нема чим", – наголошує Фурса. Він пояснює, що підірвати довіру до валюти можна лише тоді, коли з'являється реальна альтернатива, а євро поки не готове зайняти це місце.

Водночас Фурса окремо розділяє статус резервної валюти й курсову вартість долара. "Ослаблення самого долару вже відбувається", – зазначає він, пояснюючи це спробами американської влади викуповувати довгий борг за рахунок випуску нового короткострокового.

Шевчишин описує той самий механізм інакше. За його словами, ФРС намагається обмінювати довгостроковий борг на короткостроковий, оскільки ставки за довгими паперами занадто високі.

"Ми бачимо, як зростають інші активи – золото, криптовалюти", – зазначає Шевчишин, пояснюючи це прямою реакцією ринків саме на дії ФРС, яку він описав вище.

Тарас Козак додає до цього ще один нюанс: надійність американського боргу оцінюють три головні світові агентства – Standard & Poor's, Fitch і Moody's, і всі вони тримають рейтинг США на доволі високому, хоч уже й не на найвищому рівні (Standard & Poor's – AA+, Fitch – AA+, Moody's – Aa1, – ред.). Але всі три агентства – американські й регулюються американськими ж органами.

"Напевно, не можна говорити, що вони абсолютно об'єктивні", – зазначає Козак, маючи на увазі можливу упередженість на користь власної країни.

Певну альтернативу долару намагається вибудувати Китай через цифровий юань, каже Шевчишин. Втім, за його оцінкою, наразі Пекін не має достатнього впливу, щоб реально потіснити долар у найближчій перспективі.

Тарас Козак додає, що альтернативою фінансуванню боргу за рахунок нових інвесторів може стати або пряма емісія через ФРС, або прискорення інфляції, яка "з'їдає" борг відносно ВВП. За його оцінкою, реалістичний сценарій – інфляція на рівні 7-10%, подібна до тієї, що США вже переживали у 1980-х.

60 гривень за євро вже наступного року?

Це питання турбує найбільше, і відповіді експертів частково розходяться в деталях, хоча загальний напрямок збігається.

Козак розкладає логіку курсоутворення на просту формулу: гривня девальвує залежно від різниці між українською та американською інфляцією. Якщо інфляція в США прискорюється, тиск на гривню до долара слабшає. Натомість тиск на гривню до євро зростає швидше, оскільки євро вже зміцнюється відносно долара.

"Євро до гривні буде зростати значно швидше", – каже Козак, додаючи, що курс може сягнути позначки в 60 гривень за євро вже протягом наступного року.

Фурса також бачить у цьому контексті перевагу євро над доларом для заощаджень, хоча наголошує, що йдеться не про готівку в шухляді, а про фінансові інструменти, здатні перекривати інфляцію.

Шевчишин застерігає від спрощеного мислення: якщо долар слабшає у світі, це не означає автоматичного зміцнення гривні в Україні. За його словами, ослаблення долара щодо світових валют і його курс до гривні – це різні процеси, оскільки внутрішній український ринок живе за своїми правилами (дефіцит валюти, війна, обсяги міжнародної допомоги)

Золото вже обігнало долар у резервах центробанків

За словами Фурси, найпомітніша реакція ринків на цю ситуацію – зростання вартості золота. Він прямо пов'язує це з методами, якими адміністрація Трампа намагається керувати боргом.

"Золото вже перевершило частку казначейських паперів у резервах", – зазначає Фурса, називаючи це нетиповим явищем для останніх десятиліть. Центробанки світу активно скорочують частку доларових активів на користь золота.

Шевчишин також пов'язує з цією операцією ФРС зростання інших валют. "Це призводить до того, що зростають світові валюти – євро, фунт стерлінгів", – додає він, згадуючи серед захисних активів і криптовалюти, які з тієї ж причини йдуть угору.

Чому гроші дорожчають навіть у тих, хто нічого не винен Америці

10-річні американські Treasuries нещодавно давали дохідність понад 4,6%, а 30-річні – понад 5,2%. Це свідчить про те, що ринок розпродає ці папери та закладає в їхню ціну додаткові довгострокові ризики, зокрема, високу інфляцію та стрімке зростання державного боргу США.

За словами Козака, щоб залучити достатньо покупців на нові випуски боргу, США змушені пропонувати вищу дохідність. "Треба додавати дохідності, платити більше відсотків", – пояснює Козак.

Вища дохідність американських паперів підіймає планку "безризикової" ставки, з якою порівнюються всі інші активи у світі. Дорожчі гроші в США означають дорожче фінансування і для інших країн, включно з тими, що активно позичають на зовнішніх ринках.

Де тут ризик для донорів, від яких залежить Україна

Пряму загрозу для України всі три експерти пов'язують не з самим фактом боргу США, а з можливим сценарієм глобальної фінансової кризи.

"Якщо буде велика світова фінансова криза, Україна відчує", – каже Фурса, водночас додаючи, що ефект може бути слабшим, ніж у 2008 році, бо війна вже й так тисне на економіку країни.

Довгостроковий ризик Фурса бачить у можливому скороченні міжнародної підтримки, якщо світова економіка зіткнеться із серйозними проблемами й донорам стане складніше виділяти кошти. За його словами, ризик теоретичний, але існує.

Той самий сценарій кризи, за словами Фурси, вдарить і по економіці Росії.

Шевчишин застерігає від паніки: погіршення купівельної спроможності долара в глобальному масштабі не варто плутати з прямим ударом по гривні – механізми зовсім різні.

Що робити з доларами в шухляді

Практичні поради всіх трьох експертів зводяться до одного принципу – диверсифікація без надмірної концентрації в доларі.

Козак пропонує конкретну структуру заощаджень: більшу частину активів тримати в гривні через фінансові інструменти, зокрема ОВДП з дохідністю 15-16% річних без оподаткування. Решту розподілити між євро й доларом, з переважанням євро.

"Купівельна спроможність долара падає", – каже Козак, наводячи приклад: за останні 20 років долар в Україні знецінився вдвічі за товарами й нерухомістю.

Фурса погоджується, що тримати готівкову валюту "під матрацом" нераціонально через інфляцію, яка з'їдає заощадження незалежно від валюти. Його порада – ОВДП чи депозити, які дають дохідність, здатну компенсувати знецінення.

Жоден з трьох експертів не радить панічно позбуватися доларів чи різко перекладатися в одну валюту. Козак формулює це так: правильний підхід – диверсифікація за трьома валютами одразу, "бо ми не можемо знати майбутнє", – підсумовує він.

Тож рекордний борг США сам по собі не означає, що долар завтра обвалиться, а українцям потрібно терміново міняти валюту заощаджень. Експерти радять дивитися ширше: головними ризиками залишаються інфляція, процентні ставки та коливання світових валют.

Для українця це означає просту річ: $40 трлн американського боргу не є прямим сигналом купувати євро чи золото. Але це ще один аргумент не тримати всі заощадження в одному активі й не робити валютних ставок на майбутнє, яке ніхто не може точно спрогнозувати.