Гроші під матрацом, депозит чи ОВДП: як українцям зберегти заощадження і не програти інфляції

Що сьогодні обрати українцям, якою є дохідність різних інструментів та які ризики вони мають – "Шелтер" запитав у експертів фінансового ринку.

Чому просто тримати гроші вдома небезпечно

Головна помилка, яку роблять українці, – вважати, що гроші, які просто лежать, автоматично зберігають свою цінність. Насправді все навпаки.

Президент інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак в коментарі "Шелтеру" пояснює: реальна дохідність грошей, які просто лежать без відсотків, зазвичай від'ємна, якщо інфляція позитивна. Якщо інфляція становить 10% на рік, то за незмінної суми грошей їхня купівельна спроможність зменшується приблизно на стільки ж.

"Купівельна спроможність гривні, яка лежить на рахунку чи вдома, від'ємна", – зазначає Тарас Козак.

Це стосується не лише гривні. Багато хто вважає, що долар автоматично захищає від інфляції, і глибоко помиляється.

"Ціни в доларах зростають постійно, і в Америці, і в Україні", – каже Тарас Козак.

Як приклад експерт наводить нерухомість: у 1990-х трикімнатна квартира на Хрещатику коштувала 12-15 тисяч доларів, а сьогодні аналогічне житло в Києві навіть в умовах війни оцінюється в 150-200 тисяч доларів – купівельна спроможність самого долара за ці роки суттєво впала. В Америці інфляція долара тримається на рівні 3% і вище – у 2022 році вона сягала 7%, у 2023-му – близько 5%.

Втім, за словами Козака, бувають і винятки. У 2016-2019 роках, коли в Україні не було курсових потрясінь, долар до гривні або стояв на місці, або навіть дешевшав, тоді як ціни в гривнях зростали. Тобто хто в ті роки тримав заощадження виключно в доларах, фактично втрачав купівельну спроможність швидше, ніж власники гривні.

Депозит чи ОВДП: що приносить реальний прибуток

Коли мова заходить про класичні банківські інструменти, головне питання – не номінальна ставка, а те, наскільки дохідність перевищує інфляцію.

Гривневі депозити сьогодні фактично не заробляють. Банки пропонують по них 13-14% річних, але після сплати податку (18% ПДФО і 5% військового збору) реальний дохід виходить близьким до нуля.

"Якщо вкладати в депозити, ви нічого не втратите, але й нічого не заробите", – пояснює Тарас Козак.

Зовсім інша картина з облігаціями внутрішньої державної позики. За нинішніх ставок номінальна дохідність ОВДП становить 15-16% річних і не оподатковується, тож перевищує прогнозовану інфляцію – а отже, здатна забезпечувати позитивну реальну дохідність. Ще одна перевага – висока ліквідність: ОВДП можна продати на вторинному ринку до погашення, хоча фактичний строк отримання коштів залежить від посередника й умов операції.

З депозитами все навпаки. Якщо гроші покладені на рік, забрати їх достроково без втрати відсотків здебільшого неможливо – доведеться чекати завершення строку вкладу.

Ще вищу дохідність, за словами Козака, показують корпоративні облігації – цінні папери, які випускають не держава, а окремі компанії та банки. Дохідність тут залежить від надійності емітента:

●     у великих і відомих компаній, наприклад "Нова пошта" чи Novus, ризик дефолту може бути нижчим, ніж у менш відомих емітентів, хоча корпоративні облігації все одно несуть більший кредитний ризик, ніж державні ОВДП;

●     у середніх фінансових компаній, наприклад "ШвидкоГроші" чи Credit Kasa, дохідність суттєво вища – 20-25% річних, але й ризик вищий.

Загалом дохідність корпоративних облігацій сьогодні коливається від 18% до 25% залежно від надійності емітента. Після оподаткування чиста дохідність становить приблизно 18-19%, що перевищує показники державних облігацій. Мінус тут у ліквідності: суму в 100 тисяч гривень можна продати за день-два, а от папери на 10 мільйонів гривень доведеться продавати цілий тиждень і довше.

Долар: у що вкладати, а не просто зберігати

Тримати долари без діла – на рахунку чи готівкою – невигідно, бо купівельна спроможність валюти постійно знижується. Але є кілька способів змусити долар працювати.

Доларові ОВДП приносять близько 3,5% річних, що з поправкою на американську інфляцію дає реальну дохідність, близьку до нуля. Вищий дохід можуть дати американські акції – у середньому 7-8%, іноді до 10% річних, хоча тут з'являється ризик: портфель здатен просісти на 20-30% за короткий час.

В Україні існує ще один цікавий інструмент – корпоративні облігації, прив'язані до долара. Формально вони торгуються в гривнях, але їхня ціна зростає разом з курсом долара. Дохідність по них становить від 9% до 14% у доларовому еквіваленті.

Найгірший варіант – доларові депозити. Ставки по них становлять лише 0,5-1% річних, що не покриває навіть мінімальної інфляції.

"Тримати долари в депозиті – це взагалі нерозумно", – зазначає Тарас Козак.

Долар чи євро: у чому радять зберігати заощадження

Питання "долар чи євро" експерти вважають некоректним. Правильніше запитання – яку частку тримати в кожній валюті та з якою метою.

"Немає абсолютно правильної відповіді на це запитання. Залежить від того, де ви плануєте жити й на що накопичуєте", – каже Тарас Козак.

Якщо мета – купівля європейського товару, наприклад авто Volkswagen, BMW чи Peugeot, логічно накопичувати саме в євро: коли валюта зростає, ціна на такий товар підростає паралельно. Якщо ж людина планує залишатися жити в Україні й витрачати гроші тут, більшу частину заощаджень варто тримати в гривневих інструментах з позитивною реальною дохідністю – наприклад тих самих ОВДП.

За орієнтовною формулою Козака, той, хто планує довгостроково жити й витрачати в Україні, може тримати близько 50% портфеля в гривневих інструментах, а решту – розділити між доларом і євро, з невеликим перекосом на користь євро, оскільки на сьогодні ця валюта виглядає дещо привабливішою. Це загальний орієнтир по валютах – повніший розподіл із золотом і криптовалютою експерт наводить нижче.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин в ексклюзивному коментарі "Шелтеру" додає до аналізу ще один аргумент – геополітичну невизначеність. За його словами, консенсус-прогнози світових банків на четвертий квартал 2026 року передбачають курс євро/долара на рівні 1,16, а на 2027 рік – 1,19. Втім, розкид оцінок величезний: від 1,05 до 1,25. Фактично вже дванадцять місяців пара євро/долар тримається у вузькому торговельному коридорі 1,15-1,18, з якого не виходить.

"Класти яйця в один кошик досить небезпечно", – зазначає Андрій Шевчишин.

Аналітик пояснює: на курс впливають десятки непрогнозованих факторів, від слабкості позицій у Вашингтоні до можливої ескалації з боку Росії проти східного флангу НАТО. Якщо Європа зіткнеться з реальною військовою загрозою, реакція євро може бути різкою і непередбачуваною. Тому диверсифікований портфель, у якому є і долар, і євро, і навіть гривневі ОВДП, виглядає надійнішим за ставку на одну валюту.

Крім двох основних валют, Шевчишин радить розглядати й інші, хоч і в незначних пропорціях – швейцарський франк або британський фунт. Головна складність із ними – обмежена доступність і гірші умови купівлі-продажу в Україні.

Чому гривня може бути вигіднішою, ніж здається

Попри війну, гривневі інструменти залишаються привабливими навіть з урахуванням можливого послаблення курсу. Якщо орієнтуватися на базові прогнози аналітиків про курс 46-50 гривень за долар до кінця року, це означає девальвацію лише на 3,5% від поточного рівня.

"У той час, як на гривневому депозиті та ОВДП можна заробити більше", – каже Андрій Шевчишин.

Аналітик додає, що міжнародні резерви НБУ тримаються на рівні близько 50 мільярдів доларів, а цього достатньо, аби стримувати курс, тож різких валютних потрясінь найближчим часом не очікується.

Водночас ризики для гривні реальні, і вони не абстрактні. Шевчишин перелічує їх без прикрас: удари по портовій інфраструктурі, мільярдні втрати бізнесу через обстріли складів і знищення продукції, уповільнення економіки, а також тиск на банківську систему через закредитований бізнес, який не завжди здатен розраховуватися за зобов'язаннями.

"Ситуація розвивається, безумовно, в негативному ключі", – зазначає Андрій Шевчишин, згадуючи слова керівника ГУР Кирила Буданова про "сходинки ескалації", якими продовжує рухатися конфлікт.

Аналітик не виключає подальшого тиску на гривню і вважає, що валютна складова заощаджень залишається доречним інструментом для стабільності, хоча й не повинна бути єдиною.

Золото і криптовалюта: де експерти згодні, а де – ні

Тарас Козак розділяє способи зберігання золота на кілька категорій. Найпопулярніший серед українців варіант – ювелірні вироби – експерт називає і найменш вигідним: золото 585 проби містить лише близько 58% чистого металу, решта – домішки. Додайте сюди ПДВ під час купівлі, який зникає при продажу, і роботу ювелірів – і ціна такого виробу може суттєво перевищувати вартість золота, що в ньому міститься, саме через націнку, дизайн і податки.

Ефективніші варіанти – золоті рахунки в банках, де клієнт купує не фізичний метал, а безготівкове золото, вартість якого змінюється разом зі світовими цінами, або золоті зливки. Тут теж є нюанс: під час продажу зливка банк може вимагати експертизу на справжність, яка іноді коштує дорожче за сам метал. У світовій практиці цю проблему вирішують інакше – зливок купують і залишають зберігатися прямо в банку, тож при продажу експертиза вже не потрібна, оскільки метал ніхто не чіпав. Втім, така схема доступна здебільшого заможним інвесторам.

Ще один спосіб – фінансові інструменти на кшталт ETF, прив'язаних до золота, чи ф'ючерсів. В Україні вони практично недоступні через обмеження на виведення капіталу за кордон і купівлю таких активів у іноземних брокерів.

А от щодо криптовалюти позиції двох експертів розходяться. Козак ставиться до неї категорично скептично.

"Криптовалюта – це не інструмент для інвестування, а для спекуляції", – вважає Тарас Козак.

Експерт пояснює свою логіку так: золото використовується в ювелірці, електроніці та мікросхемах, а тому не може просто зникнути – воно фізично необхідне. Криптовалюта ж – зовсім інша історія: сьогодні вона є, а завтра її може не бути, і довгостроково прив'язувати до неї пенсійні заощадження експерт вважає невиправданим ризиком.

Андрій Шевчишин дивиться на це м'якше і допускає невелику частку криптовалюти в диверсифікованому портфелі – не більше 5%, щоб у разі невдачі втрати не вплинули на загальний фінансовий стан.

Як розподілити заощадження: приклад від експертів

Обидва фінансисти погоджуються: універсальної формули не існує, але певні орієнтири можна окреслити.

Тарас Козак для гривневого портфеля з горизонтом "на пенсію" пропонує такий розподіл:

●     45% – гривневі ОВДП;

●     20% – долар;

●     20% – євро;

●     10% – золото;

●     5% – криптовалюта чи інші ризиковані активи.

Андрій Шевчишин пропонує схожу за логікою, але дещо іншу пропорцію:

●     40% – гривня в ОВДП;

●     20% – долар;

●     20% – євро;

●     10% – золото;

●     5% – криптовалюта;

●     решта – невеликі частки в інших ліквідних валютах, як-от швейцарський франк чи британський фунт.

Обидві схеми показують спільну логіку: основа портфеля – гривневі ОВДП, а валюта, золото і ризикованіші активи доповнюють її невеликими частками.

Дохідність, ризик, ліквідність: порівняльна таблиця

Щоб звести все сказане в одну картину, ось як виглядають основні інструменти за трьома ключовими параметрами – орієнтовно і без урахування податків, якщо в тексті не вказано інше:

Ці цифри – орієнтир на основі коментарів експертів, а не гарантія майбутньої дохідності: ставки й курси змінюються, тож перед будь-яким рішенням варто звірятися з актуальними умовами конкретного банку чи брокера.

Чи варто тримати всі заощадження в одній валюті

Відповідь обох експертів однозначна: ні. Тримати всі гроші в одній валюті чи одному інструменті – ризиковано незалежно від того, наскільки надійною ця валюта здається сьогодні.

Гривня може давати позитивну реальну дохідність через ОВДП, але залежить від стабільності курсу під час війни. Долар історично найбільш ліквідний, проте його купівельна спроможність постійно знижується під тиском американської інфляції. Євро цікаве тим, хто планує витрати в Європі, але демонструє курсові коливання не менші за долар.

Саме тому обидва експерти сходяться на тому, що заощадження варто розподіляти між кількома валютами одночасно, додаючи до портфеля невелику частку золота як довгострокового активу і мінімальну частку більш ризикованих інструментів на кшталт криптовалюти.