"Кешбек із "зимовою тисячею" – це приклади негативних рішень": "Шелтер" опитав експертів про результати діяльності уряду Свириденко

Верховна Рада України 14 липня відправила у відставку Кабінет міністрів на чолі з Юлією Свириденко. Таким чином, її уряд пропрацював майже рік, адже він був призначений 17 липня 2025 року.

Про плани провести кадрові ротації в центральних органах виконавчій владі країни стало відомо 12 липня. Того дня президент Володимир Зеленський повідомив, що провів зустріч з тоді ще прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко, з якою обговорив питання оновлення Кабміну.

"Я вдячний Юлії за чітку, стабільну і ефективну роботу на посаді премʼєр-міністра, за роки результативної роботи в команді України й запропонував очолити новий значимий напрямок у відносинах з ключовим партнером”, – написав Зеленський у своєму телеграм-каналі.

Натяк був доволі прозорим, до того ж різні обізнані джерела стверджували, що йдеться про посаду посла України в США. Втім, як стало відомо пізніше, Свириденко від цієї пропозиції відмовилась. Яку посаду в "команді України" вона отримає і чи отримає взагалі, наразі невідомо (хоча ті ж самі обізнані джерела подейкують, що для неї підготували крісло очільниці Офісу президента).

Рік економічної політики

Коли президент дякував Юлії Свириденко и говорив про її "роки роботи в команді України", він, звичайно, знав, про що йдеться. Правда, з таким самим успіхом можна було б говорити про "роки роботи в команді Зеленського", адже Свириденко до свого прем’єрства встигла попрацювати на різних державних посадах, в тому числі заступницею глави президентського Офісу.

Проте мабуть найдовше (з 2021 по 2025 рік) вона була міністеркою економіки у статусі першої віцепрем'єрки.

Тож, власне з посади очільниці Мінекономіки Юлія Свириденко перемістилась у прем'єрське крісло.

Саме тому цікаво дізнатися, як їй вдалося – чи не вдалося – втримати українську економіку, перебуваючи на посту очільниці уряду.

До речі, тоді, рік тому, президент дав чіткі завдання новопризначеному Кабміну, в тому числі, стосовно економічного розвитку. 

Якщо виділити завдання саме в галузі економіки, то вони виглядають так:

- спрямувати максимальні зусилля на самодостатність української економіки;

- продовжити підтримку українського виробника;

 - докласти всіх зусиль для підтримки українських підприємців;

 - реалізувати швидкі та відчутні кроки для бізнесу, зокрема - продовжити комплексну дерегуляцію, зупинити несанкціонований тиск на бізнес, пришвидшити приватизацію;

- запровадити ефективні механізми підтримки виробництва в Україні;

- запровадити повноцінний мораторій на перевірки бізнесу.

Що з цього вийшло, а що – ні?

За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, президентські завдання – це доволі загальні фрази, а тому оцінити їх виконання складно.

Проте у цього уряду насправді були успішні кейси.

"Стосовно підтримки підприємств, програма "5-7-9" (пільгова кредитна програма для бізнесу – "Шелтер") працює досить ефективно, вона зараз більше орієнтована на малий бізнес, і, як кажуть банкіри, підприємці задоволені цією програмою", – розповів виданню економічний експерт Руслан Чорний.

Олег Гетман погоджується, що уряд в цілому запровадив розумні рішення на підтримку українського бізнесу.

"У першу чергу, це дешеві кредити. Ризико-орієнтована система перевірок працювала в принципі нормально, кількість скарг зменшувалась, – каже експерт у розмові з "Шелтером". – Наприкінці 2025 року запустили страхування воєнних ризиків, вже почались виплати і по страхуванню, і по відшкодуванню збитків. Плюс до цього такі програми як "є-Робота", підтримка мікропідприємців – це все працювало".

Ще однією заслугою цього уряду він назвав відмову проштовхувати через Верховну Раду ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОПів), чого вимагали наші міжнародні партнери.

На "четвірочку"

Проте, звичайно, не все в роботі уряду Свириденко було бездоганно.

"Щодо дерегуляції, тут є питання. Щодо мораторію на перевірки бізнесу, були заяви від бізнес-асоціації, що нормальні "білі" підприємства продовжують кошмарити, тоді як "чорний" бізнес лишається в "тіні"", – каже Руслан Чорний.

Біллю багатьох експертів є "Національний кешбек", який стартував у 2024 році й досі діє. Як відомо, програма, ініційована президентом та підготовлена Міністерством економіки, яким на той час керувала Юлія Свириденко, покликана, з одного боку, підтримати вітчизняного виробника, а з іншого – полегшити життя громадян в суворих умовах воєнного часу. Втім, загалом програму вважають невдалою, і це визнають навіть деякі провладні політики.

Проте, як відомо, це рішення надійшло з Офісу президента, і уряд просто не зміг йому в цьому відмовити.

"Але це знову ж таки говорить про якість уряду", – резюмував експерт.

Втім, за його оцінкою, Кабмін Юлії Свириденко виконав свою роботу на "четвірку" з п’яти можливих.

За його словами, діяльність уряду слід оцінювати за декількома показниками – зростання ВВП, інфляція, середня зарплата, міжнародні резерви, взаємодія з міжнародними партнерами. І з цим всім урядова команда більш-менш впоралась.

Руслан Чорний погоджується, що Кабміну вдалося втримати економіку на плаву.

"Саме тому основна частина економічного блоку лишається", – підкреслив експерт.