П'ять видів сиру можуть зачекати: як супермаркети Києва перебудовують логістику після обстрілів

Однак про дефіцит продуктів у Києві наразі не йдеться. Радше скоротився асортимент звичних товарів. Після атак торговельні мережі змушені перебудовувати логістику – відмовлятися від надмірної концентрації товарів у великих розподільчих центрах, збільшувати прямі поставки від виробників, використовувати невеликі склади та доставляти частину продукції фактично "з коліс".

"Шелтер" з’ясував, що зараз відбувається з продуктами у столичних магазинах, як ритейлери змінюють систему постачання та чи варто киянам побоюватися дефіциту.

Вибір менший, але базові продукти є

Кореспондентка "Шелтера" у неділю, 23 серпня, відвідала кілька супермаркетів "Фора" та NOVUS. Картина приблизно однакова: гострого дефіциту продуктів немає, однак асортимент у деяких категоріях помітно скоротився.

Наприклад, зараз покупцеві не завжди доводиться вибирати між італійською та українською пастою або кількома видами імпортного сиру – доводиться брати те, що є на полиці.

Сметана представлена продукцією двох-чотирьох звичних виробників, приблизно така сама ситуація із кисломолочним сиром, хоча вибір за жирністю залишається. Йогуртів достатньо, а от свіжих фруктів подекуди бракує.

Полиці з яйцями в окремих магазинах заповнені лише частково. Меншим став вибір риби та свіжого м’яса.

(1/3)

Серед круп десь немає гречки або звичних спагеті, натомість можна купити рис, кус-кус та інші макаронні вироби. Скромнішим став асортимент борошна й олії. У деяких магазинах поменшало звичного різноманіття соків.

"Прийшла по гречку – її немає, зате знайшла перловку, поки обійдуся нею. Люблю адигейський сир, його ще не привезли, сказали, що буде за кілька днів. Поки взяла той, що є. На жаль, немає помідорів, піду по них на розкладку – там вони завжди є", – розповіла "Шелтер" пенсіонерка Ніна Іванівна біля "Фори" на вулиці Богдана Хмельницького.

А киянка Ірина, яку журналістка зустріла біля NOVUS на Сирці, каже, що її родина без необхідних продуктів не залишилася.

"Голодними точно не будемо. Немає деяких улюблених продуктів, але вибрали з того, що є. Купили яйця, куряче філе, рис, олію, трохи ковбаси та сардельок. Вибір ковбасних виробів невеликий, але нам вистачило. Молоко є, кефір також знайшли", – розповідає мама двох хлопчиків.

(1/11)

Великі склади стали вразливою ланкою

Серпневі удари по логістичних центрах великих торговельних мереж під Києвом далися взнаки. Після них ритейлери змушені переглядати сам принцип зберігання та доставки продукції.

Великі склади, де одночасно концентруються значні запаси товарів для десятків або навіть сотень магазинів, під час війни стають особливо вразливими.

В АТБ "Шелтер" повідомили, що компанія вже переглядає свою систему зберігання.

Прямі поставки, невеликі склади та доставка "з коліс"

Перебудовують роботу й інші торговельні мережі.

"Фора" після першої атаки 5 серпня почала змінювати логістику та знайшла новий склад під Києвом для свіжої продукції. Однак згодом ворог атакував і це приміщення. Тому компанії знову довелося шукати нові майданчики та варіанти доставки.

Частину товарів почали доставляти безпосередньо від виробників, також використовуються інші складські потужності.

"Повторні удари по логістичній інфраструктурі змушують компанію не просто відновлювати зруйноване, а й переосмислювати саму модель бізнесу – робити її більш розподіленою, гнучкою та стійкою до можливих нових атак", – повідомили у пресслужбі компанії на сторінці в Facebook.

Подібні рішення запроваджують й інші торговельні мережі. Частину товарів доставляють "з коліс". Передусім це стосується свіжих овочів і фруктів, м’яса та риби.

Паралельно компанії формують мережу менших складів-хабів та змінюють маршрути доставки. Сенс такої системи у тому, щоб не концентрувати величезні запаси продукції в одному місці. Навіть якщо один із логістичних вузлів буде пошкоджений, постачання можна буде перенаправити через інший.

Ще один наслідок перебудови логістики – тимчасове скорочення асортименту.

Найближчим часом на полицях може не бути п’яти видів італійського сиру, десяти різновидів пасти, десятків видів соусів чи екзотичних фруктів.

Для торговельних мереж зараз важливіше забезпечити магазини базовими товарами – молочною продукцією, крупами, макаронами, олією, хлібом, яйцями, борошном, курятиною та іншим м’ясом.

Тобто йдеться не стільки про дефіцит продуктів, скільки про тимчасове обмеження вибору.

Покупці згадали про ринки

Свою "логістику" перебудовують і самі покупці. Частина киян знову почала частіше ходити на продуктові ринки та ярмарки.

На одному з ринків на Виноградарі продавці розповіли "Шелтеру", що останнім часом покупців побільшало.

Російські удари серйозно пошкодили й торговельну інфраструктуру на Лук’янівці. Частина продавців перебралася на інші столичні ринки, зокрема на Виноградар, частина продовжує торгувати поблизу колишніх торговельних рядів.

За останні десятиліття Київ уже втратив частину традиційних ринків. Зокрема, на місці колишнього Сінного ринку на Львівській площі звели житловий комплекс. Змінилася й ситуація з Бессарабським ринком. Дискусії точаться і навколо майбутнього Житнього ринку на Подолі.

Допомагають киянам і продуктові ярмарки, які проводять у різних районах столиці один-два рази на тиждень.

"Великі дахи сьогодні є об’єктом обстрілу"

Економіст Олег Пендзин вважає, що після російських атак по великих продуктових складах торговельним мережам доведеться й надалі децентралізувати логістику.

Замість концентрації продукції в одному величезному розподільчому центрі можуть використовуватися невеликі накопичувальні пункти, прямі поставки від виробників або доставка товарів фактично "з коліс".

За його словами, торговельні мережі вже почали перебудовувати постачання, а ситуація з наповненням магазинів поступово нормалізується.

За оцінкою економіста, після масштабного пошкодження логістичних потужностей на відновлення ланцюгів постачання може знадобитися близько двох-трьох тижнів.

Водночас удари по складах ритейлерів, на його думку, не означають загальноукраїнського дефіциту продуктів. Виробники продовжують працювати, а крім великих супермаркетів є й інші канали продажу – невеликі магазини, ринки та ярмарки.

Чи треба киянам робити великі запаси

Пендзин також не бачить підстав для ажіотажного скуповування продуктів та створення великих запасів удома.

Після атак у магазинах справді може тимчасово скорочуватися вибір окремих товарів або брендів. Проте базові продукти залишаються у продажу.

"На сьогодні дефіциту в країні немає. Це не означає, що зараз треба бігти по магазинах і скуповувати все підряд", – наголошує економіст.

Тож порожні або напівпорожні полиці після ударів по логістичних центрах поки свідчать не про нестачу продуктів у країні, а про перебудову звичної системи їх доставки. І чим довше триває війна, тим більше торговельним мережам доводиться переходити від найбільш економної моделі логістики до тієї, яка здатна працювати навіть після втрати одного з великих складських вузлів.