Російські балістичні удари по українському бізнесу: “Шелтер” опитав учасників ринку та експертів про варіанти подолання наслідків

Під час масованих російських атак він завжди залишається на зв’язку зі своєю командою особливо з працівниками, які чергують уночі. На території компанії у Вишневому заздалегідь облаштували два бомбосховища, тож під час повітряної тривоги працівники перебували в укриттях. Тієї ночі по об’єкту компанії влучили двічі. Про другий удар власник дізнався вже безпосередньо від своїх працівників.

"Ми живемо в таких реаліях, що я припускав, що подібне може статися. Тому, коли дізнався про удар, часу на емоції фактично не було. Відразу почав думати, як працювати далі: оцінювати збитки, говорити з постачальниками, шукати рішення і перебудовувати роботу", – розповідає Юрій Мельник, CEO компанії DUS level.

Його бізнес став одним з багатьох інших, які опинилися під прицілом російських атак. Вже декілька місяців росіяни системно і цілеспрямовано б'ють по великим складам, сортувальним центрам, виробничим та логістичним об’єктам українських компаній.

Про знищення або пошкодження майна повідомили Rozetka, "Нова пошта", "Епіцентр", Novus, "Сільпо", INTERTOP, Puma, Toyota Ukraine, Liqui Moly Ukraine, логістичні оператори Raben і "Брокбридж", а також ціла низка виробничих підприємств. Лише за одну атаку під ударом опинилися щонайменше півтора десятка великих бізнесів.

"Шелтер" поспілкувався з бізнесом, галузевими асоціаціями та експертами і дізнався, як українські компанії адаптуються до системних російських атак, відновлюють зруйновану логістику та як уряд планує допомагати бізнесу.

Як ритейл перебудовує маршрути ?

В Асоціації ритейлерів України кажуть, що останні атаки є серйозним ударом по всій системі торгівлі, а не лише по окремих компаніях. Знищення або пошкодження великих складів і сортувальних центрів несе за собою втрату товарних запасів, обладнання, транспорту, порушення налагоджених маршрутів та додаткові витрати на відновлення.

Одним з підприємств, що зазнали російської атаки, став логістичний центр мережі супермаркетів NOVUS. За даними компанії, об'єкт зазнав кількох прямих ракетних влучань і був повністю зупинений. Це вже другий удар по логістичному центру, який забезпечує постачання товарів до всієї мережі. У компанії запевняють, що вже перебудовують логістику, аби покупці не відчули наслідків атаки.

"Попри те, що логістичний центр зазнав серйозних руйнувань і наразі не працює, команда NOVUS вже в екстреному режимі перебудовує логістичні процеси та перерозподіляє товарні запаси. На цей момент ми не очікуємо дефіциту продуктів чи товарів першої необхідності в наших магазинах. Робимо все можливе, щоб забезпечити безперебійне постачання та мінімізувати будь-який вплив на покупців. Наразі наш головний пріоритет – оперативно відновити логістичні процеси та забезпечити стабільну роботу мережі", – повідомили "Шелтеру" у пресслужбі компанії.

Експерти пояснюють, що головна зміна у роботі бізнесу – перехід від надмірної концентрації товарів в одному великому розподільчому центрі до більш децентралізованої моделі.

Компанії розподіляють запаси між кількома складами, дублюють маршрути, залучають більше перевізників, створюють резервні логістичні майданчики та швидше переміщують товари безпосередньо в магазини.

"Також зростатиме частка прямих поставок від виробників і дистриб’юторів до торговельних точок в обхід центрального складу. Повністю відмовитися від великих логістичних комплексів неможливо: вони забезпечують ефективність, автоматизацію та нижчу собівартість. Тому бізнес шукатиме баланс між економічною ефективністю централізованої системи та безпекою розподіленої мережі", – пояснює Жук.

Яка підтримка необхідна від держави?

Співзасновник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк на свої сторінці у Facebook написав, що хоча уряд не в змозі закрити небо від ворожих ракет, але може полегшити бізнесу роботу, що в результаті дасть змогу утримати економіку.

"Сьогодні масштаби втрат ще більші, але політика влади стала протилежною. Замість свободи – нові податки, тиск на ФОПів, акцизи та нескінченні перевірки. Душити бізнес під час обстрілів – це допомагати ворогу знищувати нашу економіку. Тому для виживання українській економіці потрібні дерегуляція, зокрема, спрощення міжнародної логістики, дозволи на будівництво та приєднання до мереж, податкові канікули для кожного, чиє майно знищив ворог та вільні економічні зони на прифронтових територіях", – вважає Поперешнюк.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив про те, що провів зустріч з бізнесом та урядом, щоб опрацювати конкретні рішення для збереження безперервної роботи підприємств.

"Найближчим часом проведемо окрему предметну нараду з керівництвом НБУ, банківським сектором та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки. Стандартні підходи в умовах війни не працюють – потрібні швидкі та нестандартні підходи. Паралельно готуємо рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору. Окремий напрям – страхування воєнних ризиків. Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів", – йдеться в його заяві. Також прем'єр-міністр говорить, що держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. "Доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна у триденний строк підготувати перелік таких об’єктів", – заявив Корецький.

Економіст Олег Пендзин переконаний, що держава зараз  має активно працювати над тим, щоб допомогти підприємствам відновлюватися.

За словами фінансиста Сергія Фурси, державі також варто нарешті ввести обов'язкове страхування від воєнних ризиків.

"Усі бізнеси в Україні мають поступово перейти до такої системи. Це, звичайно, означатиме додаткові витрати для компаній, але натомість, якщо підприємство постраждає від обстрілу, воно матиме механізм отримання компенсації. Це приблизно та сама логіка, яка свого часу запрацювала з обов'язковим автострахуванням. Держава могла б зробити страхування воєнних ризиків обов'язковим для всіх. Тоді фактично відбуватиметься розподіл ризику: в Україні працюють тисячі підприємств, страхові внески сплачують усі, а збитків у конкретний момент зазнає лише частина з них", – каже Фурса.

Наскільки український ритейл став стійкішим?

В Асоціації ритейлерів України зазначають, що порівняно з початком повномасштабної війни ритейл став значно підготовленішим. У 2022 році багато рішень доводилося ухвалювати фактично з нуля. Сьогодні великі компанії вже мають резервні маршрути, альтернативні склади, генератори, власний транспорт, дублювання IT-систем та сценарії роботи у разі втрати окремого об’єкта.

"Основний урок – не можна концентрувати всі критичні ресурси в одному місці. Потрібно мати кілька постачальників, декілька маршрутів, резервні потужності та можливість швидко перерозподілити товарні потоки. Другий урок – запас стійкості потрібно створювати заздалегідь. Під час атаки вже пізно шукати резервний склад, транспорт або нового постачальника. І третій – стійкість не означає відсутності втрат", – пояснює Андрій Жук.

За його словами український бізнес навчився швидко відновлювати роботу, але кожен зруйнований склад або магазин – це великі фінансові збитки, ризики для працівників і додатковий тиск на всю економіку. Саме тому ритейлу потрібні не лише власні резервні плани, а й доступне фінансування, страхування воєнних ризиків і швидкі державні механізми підтримки відновлення.

"Наш бізнес починався у Донецьку, і у 2014 році ми були змушені переїхати. Частина товару тоді залишилася там, частина була вкрадена "ДНР". До 2022 року в нас були дуже сильні позиції на сході України. Маріуполь був одним з ключових для нас міст і ринків. Там залишилися наші склади, магазини фактично все. Минулого року був приліт у наш транзитний склад у Дніпрі, останній приліт у Вишневому завдав збитків на 200 млн гривень. Всі ці роки ми юридично фіксуємо всі пошкодження, втрати, але ніколи не отримали жодної компенсації", – розповідає підприємець Юрій Мельник.

Хто заплатить за руйнування?

З 2026 року в Україні працює механізм часткової компенсації зруйнованого майна бізнесу та частини вартості страхування воєнних ризиків. Для підприємств у зонах підвищеного ризику передбачена компенсація до 10 млн гривень, а для бізнесу по всій країні – здешевлення страхування шляхом компенсації частини страхової премії.

Але за словами економістів, 10 млн гривень – це незначна сума, коли збитки окремого підприємства можуть становити сотні мільйонів або мільярд гривень.

Потенційним джерелом повного відшкодування залишаються заморожені російські активи. Проте юридично та політично цей процес рухається повільно.

За його словами історично репарації, як правило, накладаються на державу після її поразки у війні та підписання відповідних міжнародних угод. Саме так було, наприклад, із Німеччиною після Другої світової війни.

"Дуже складно розраховувати на отримання репарацій від країни, яка не припинила війну, не склала зброю і продовжує бойові дії. Саме тому я досить стримано оцінюю перспективи швидкого відшкодування збитків за рахунок російських активів", – говорить він.

Фактично основну частину збитків бізнес сьогодні покриває сам, коштом власних резервів, кредитів, страхових виплат або скорочення інвестицій.

"В уряду немає іншого шляху, ніж почати реально допомагати бізнесу. Якщо підприємці, які попри війну продовжують працювати в Україні, зрештою, зберуть останні гроші й поїдуть інвестувати в Польщу, Португалію чи Іспанію, – це буде ударом насамперед по самій державі. Тому уряд має зайняти проактивну позицію і запропонувати дієві механізми підтримки, не на рівні паперів та імітації допомоги, а такі, які дозволять бізнесу залишатися, відновлюватися та продовжувати працювати в Україні", – резюмує підприємець Мельник.