Заробляти 7 мільйонів і не відкривати ФОП? “Шелтер” розпитав авторку та експертів щодо нової податкової ініціативи в Раді

"Шелтер" розібрався, як може працювати нова система, хто зможе нею скористатися, а також які переваги й ризики вбачають у ній автори законопроєкту та незалежні економісти.

Що саме пропонують

Йдеться про законопроєкт №15449, який зареєстрували в Раді 28 липня 2026 року. Серед ініціаторів – голова податкового комітету Данило Гетманцев, а також Галина Третьякова, Євгенія Кравчук, Мар'яна Безугла та Олена Вінтоняк.

Суть проста: дві чи більше фізичні особи, які живуть разом і ведуть спільний побут, зможуть добровільно зареєструвати "домогосподарство" – і заробляти на дрібній економічній діяльності без відкриття ФОП чи юрособи.

За такий дохід доведеться віддати лише 5% ПДФО плюс військовий збір, тобто 10% сукупно. Для порівняння, найманий працівник сьогодні сплачує 18% ПДФО і 5% військового збору.

Головна умова – річний дохід не повинен перевищувати 834 мінімальні зарплати. За нинішніми розмірами це приблизно 7,2 млн грн на рік.

Наскільки це справді простіше за ФОП

Не всі експерти згодні, що домогосподарство – це відхід від бюрократії ФОП. Народна депутатка, членкиня парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна в коментарі "Шелтеру" назвала це радше підміною понять.

"По суті, тут є підміна понять: ФОПа на домогосподарство. Виникає такий собі колективний ФОП", – каже Ніна Южаніна.

За її словами, домогосподарство фактично зберігає всі ключові ознаки суб'єкта господарювання:

●     реєструється в ДПС і отримує податковий номер;

●     повідомляє про зміни складу;

●     має уповноважену особу, відповідальну за податки;

●     веде облік доходів і витрат;

●     подає окрему декларацію з відомостями про майновий стан кожного члена родини.

"Уповноважена особа домогосподарства – це директор плюс бухгалтер в одній особі", – зазначає Ніна Южаніна, додаючи, що декларація домогосподарства фактично стає майновою декларацією кожного його члена.

Тобто адміністративне навантаження нікуди не зникає – воно просто переходить з однієї особи на все домогосподарство одразу.

Кому це реально підійде, а кому – ні

Режим розрахований на людей з випадковим чи сезонним підробітком, а не на повноцінний бізнес. Сам законопроєкт не містить переліку конкретних видів діяльності – лише загальні критерії (без ліцензування, без найманих працівників). Виходячи з цих критеріїв, під режим потенційно підпадають:

●     репетиторство;

●     виготовлення тортів і кондитерки на замовлення;

●     фотографія та відеозйомка;

●     манікюр, масаж, домашні косметичні послуги;

●     домашнє сироваріння, консервація, мед;

●     ремонт телефонів, взуття, одягу;

●     виготовлення меблів на замовлення;

●     вирощування і продаж овочів чи городини.

А ось діяльність, що прямо потребує ліцензії чи дозволів, під новий режим точно не підпадає:

●     стоматологічні кабінети та приватні клініки;

●     продаж алкоголю;

●     вантажні й пасажирські перевезення з ліцензуванням.

Ще одна умова – працювати можна лише особисто, без найманих працівників. Тобто масштабувати такий "домашній бізнес" до повноцінної команди не вийде: щойно з'являється найманий співробітник, доведеться реєструвати ФОП чи компанію.

Скільки реально можна заощадити: приклад розрахунку

Автори законопроєкту наводять модельний приклад сім'ї з чотирьох осіб: працює чоловік, дружина офіційно не працює й веде домогосподарство, донька отримує стипендію, бабуся – пенсію.

Домогосподарство заробляє 400 тисяч грн на продажу кондитерських виробів, а зарплата чоловіка становить 600 тисяч грн на рік. Разом загальний дохід сім'ї – 1 млн грн.

Якщо відняти неоподатковуваний мінімум на кожного з чотирьох членів родини (у прикладі – по 12 тисяч грн щомісяця на особу), розрахункова база оподаткування падає до 508 тисяч грн.

У підсумку розрахункова сума ПДФО домогосподарства становить 65 тисяч грн, тоді як із зарплати чоловіка вже утримали 108 тисяч грн. Переплата – тобто податкова знижка – становить майже 43 тисячі грн. З неї 20 тисяч зараховують у рахунок військового збору, а решту, майже 23 тисячі грн, сім'я отримає з бюджету.

За попередніми оцінками, у перший рік дії закону держава може виплатити українцям близько 60 млрд грн таких повернень.

Це новий податок чи ні? Що каже авторка законопроєкту

Пояснити логіку документа "Шелтер" попросив саме авторку ініціативи – народну депутатку Галину Третьякову. В коментарі виданню вона одразу відкинула головне звинувачення на адресу законопроєкту – що це нібито новий податок.

"Той законопроєкт, який сприйняли як новий податок, – про добровільний спосіб сплати старого за зниженою ставкою", – каже Галина Третьякова.

За її словами, головна мета документа інша – дати родинам гарантований неоподатковуваний мінімум на кожного утриманця, за прикладом європейських країн.

"В усьому світі, в Європі, в Австралії, в Америці, є сума, яку держава для родини не оподатковує", – пояснює нардепка.

Третьякова навела приклад: якщо дохід сім'ї отримує лише один найманий працівник, а решта родини – діти, люди похилого віку чи особи з інвалідністю, – держава може повернути частину сплаченого податку саме через механізм домогосподарства.

Друга частина ідеї, за словами депутатки, стосується легалізації дрібної економічної діяльності без бюрократії: не треба обирати КВЕД, відкривати й закривати ФОП, платити мінімальний ЄСВ у місяці без доходу.

Утім, чому саме 834, а не, скажімо, 800 чи 900 мінімалок, Третьякова в коментарі не уточнила – вона пояснювала радше загальний принцип, ніж походження конкретної цифри. Це залишається одним з відкритих питань до другого читання.

Три підводні камені, про які майже не говорять

Хто відповідає майном, якщо хтось не доплатив

Законопроєкт передбачає солідарну майнову відповідальність усіх членів домогосподарства за податковим боргом. Наприклад (гіпотетично): якщо дохід від діяльності отримала дружина, а задекларувала його не повністю, стягнення боргу теоретично може торкнутися майна, яке належить і чоловіку, і іншим членам родини – незалежно від того, хто саме отримав дохід.

Ніна Южаніна звертає увагу ще на два наслідки цієї норми: розмивання принципу особистої відповідальності (борг має покладатися передусім на того, хто його створив) і ризик конфліктів всередині родини.

"Особливо проблемним є питання майна, яке належить одному члену домогосподарства, але може опинитися під претензіями через борг іншого", – зазначає Ніна Южаніна.

Чи є ризик обходу податкових обмежень для бізнесу

Є ще один нюанс, на який звернула увагу Ніна Южаніна: гранична сума в 834 мінімальні зарплати – не випадковий орієнтир, а точний ліміт доходу, який сьогодні діє для платників другої групи спрощеної системи оподаткування (ССО).

Різниця в тому, що другій групі ФОП заборонено, наприклад, продавати товари й надавати послуги юридичним особам, а домогосподарству – ні.

"Це по суті заміна другої групи спрощеної системи оподаткування на види діяльності, які сьогодні обмежені для другої групи ССО, що може мати наслідком збільшення ризиків мінімізації сплати податків", – пояснює Ніна Южаніна.

Простими словами: бізнес, якому невигідно чи заборонено працювати з юрособами на другій групі ФОП, теоретично може оформити діяльність як "домогосподарство" і обійти це обмеження.

Чи реально це виведе доходи з тіні

Найбільш скептичну позицію в коментарі "Шелтеру" висловив економічний експерт Олег Пендзин. Він переконаний: механізм спрацює лише для тих, у кого дохід справді разовий і випадковий, а не постійний.

"Це стосується лише тих, для кого заробіток є випадковим", – каже Олег Пендзин, наводячи приклад: якщо хтось разово допоміг сусіду й отримав тисячу гривень, платити з неї 10% податку економічно нелогічно.

Головна проблема, за його словами, не в самому законопроєкті, а в тому, що податкова в Україні контролює доходи, а не видатки, як це роблять у Європі.

"Поки ми не перебудуємо механізм контролю за видатками громадян... всі ті законопроєкти нічого не варті", – пояснює Олег Пендзин. За його прогнозом, без непрямих форм контролю за витратами люди просто не бачитимуть сенсу добровільно декларувати доходи.

Показово, що з цим фактично погодилась і сама авторка законопроєкту. На пряме запитання, що саме має спонукати людину, яка й так спокійно заробляє в тіні, зареєструватися й почати платити податок, Галина Третьякова визнала: жодних умов чи стимулів для цього документ не створює.

"Нема мети в цьому законі створити такі умови, щоб вона пішла [легалізуватися]. У неї нема таких економічних умов – вона в будь-якій системі оподаткування не зацікавлена виходити у світло", – каже Галина Третьякова.

Економічний експерт, кандидат наук з державного управління Юрій Гаврилечко підходить до цього ж висновку з іншого боку. Він взагалі ставить під сумнів масштаб тіньового сектора, про виведення якого йдеться в законопроєкті, – і посилається на статистику грошової маси Нацбанку.

"Якби існував тіньовий сектор на 40%, грошова маса мала б бути на стільки ж більшою. А її нема", – зазначає Юрій Гаврилечко в коментарі "Шелтеру". За його словами, перш ніж говорити про механізми виведення бізнесу з тіні, спершу варто довести, що цей тіньовий сектор такого масштабу взагалі існує.

Схожий скепсис має і Ніна Южаніна, яка нагадує: пільговий режим для дрібних виробників в Україні вже існує – і ним мало хто користується.

"У податковому законодавстві вже є норма 164.1.24: звільнення від оподаткування доходів від продажу власної сільгосппродукції в межах 12 мінімальних зарплат для рослинництва і 50 – для тваринництва", – пояснює Ніна Южаніна.

За її словами, ніхто достеменно не знає, скільки українців узагалі скористалися цією нормою і як податкова контролює її виконання. А тому, вважає депутатка, черговий пільговий режим цілком може повторити цю долю і просто "не злетіти".

ЄСВ і пенсія: найбільша загадка законопроєкту

Сплата єдиного соціального внеску у новому режимі не передбачена взагалі – і саме це запитання найчастіше ставлять українці, які розглядають перехід на новий формат.

Галина Третьякова підтверджує: домогосподарство не зобов'язане платити ЄСВ, а без цих внесків страховий стаж за такою діяльністю не накопичується.

"Ти ж підприємець, а якщо ти підприємець... ти ведеш свою діяльність на свій ризик", – каже Галина Третьякова, порівнюючи це з класичним підприємницьким ризиком: хочеш стажу й майбутньої пенсії – плануй і накопичуй сам.

Це, за словами нардепки, свідома позиція, а не недогляд авторів документа. Третьякова згадує початок 2000-х, коли для підприємців запроваджували обов'язкові соціальні внески. При цьому сучасний ЄСВ з'явився лише у 2011 році.

Замість страхового стажу депутатка апелює до статті 46 Конституції, яка гарантує, що пенсія для будь-якого українця не може бути нижчою за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб – навіть без сплати внесків. Втім, вона сама визнає: розмір такої соціальної пенсії сьогодні мінімальний, і комітет наразі працює над тим, щоб збільшити цю гарантовану суму.

Є й формальний вихід: за словами Третьякової, кілька років тому в Україні ухвалили закон, який дає змогу добровільно докуповувати страховий стаж – тобто ЄСВ можна платити і без домогосподарства, якщо людина сама вирішить подбати про майбутню пенсію.

Юрій Гаврилечко дивиться на цю проблему прагматичніше й ставить під сумнів саму цінність далекого пенсійного стажу для більшості потенційних учасників режиму. Він нагадав неприємну статистику: середня тривалість життя чоловіків в Україні сьогодні становить лише 57 років.

На думку експерта, для людини, яка й так заробляла в тіні без жодного стажу, відсутність ЄСВ у новому режимі – не втрата, а звичний стан речей. Натомість менший податок і можливість легально показати дохід він вважає більш відчутним аргументом тут і зараз, ніж непевна пенсія в далекому майбутньому.

Чи справді ФОП стане не потрібен

Тут думки експертів розходяться найбільше. Формально режим домогосподарства не скасовує і не замінює ФОП: він створює паралельний спрощений формат лише для мікродіяльності без офіційних оборотів, працівників і ліцензованих видів бізнесу.

Юрій Гаврилечко визнає, що частина фізосіб-підприємців з третьої групи, які мають нерегулярний, сезонний заробіток, дійсно можуть перейти на новий режим – просто тому, що 7,2 млн грн на рік – це чимало, а без реєстрації простіше.

Водночас ФОП зберігає переваги, яких новий режим не дає: можливість працювати з юридичними особами, наймати працівників, відкривати бізнес-рахунки та вести значно ширший перелік діяльності. Домогосподарство – це вузький формат саме для побутових послуг і продажу власної продукції.

Ніна Южаніна дивиться на це різкіше – вона взагалі не бачить потреби в окремому режимі для домогосподарств.

"Вважаю, що створення запропонованого спеціального режиму є недоцільним. Це може бути завуальованим кроком для майбутнього знищення спрощеної системи оподаткування в Україні", – каже нардепка.

За її словами, про перехід до оподаткування сукупного доходу сім'ї з урахуванням її складу й витрат на утримання влада говорить уже сім років – але зареєстрований законопроєкт №15449, вважає депутатка, "зовсім не про це".

Тож попри поширену тезу "ФОП більше не потрібен", реальність складніша: думки експертів розходяться від обережного визнання окремої ніші для мікробізнесу до підозри, що весь задум – прихована атака на спрощену систему оподаткування.

Законопроєкт №15449 нещодавно потрапив до профільного комітету, тож остаточний текст, ставки чи умови ще можуть змінитися до другого читання.