Зеленський вирішив посилити боротьбу з шахрайськими кол-центрами? Що не так з його законопроєктами

Президент України Володимир Зеленський запропонував народним депутатам посилити відповідальність за деякі види шахрайства.

"Направив у Верховну Раду два законопроєкти про посилення відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів, участі в них, а також про додатковий суттєвий захист людей від незаконних дій з платіжними інструментами та банківськими рахунками", – йдеться в телеграм-каналі Зеленського.

За його словами, відповідальність мають нести не тільки прості робітники шахрайських кол-центрів, а й організатори схем, які впроваджуються в таких закладах. Саме це передбачає один із запропонованих президентом законопроєктів.

Щодо другого законопроєкту, то він стосується посилення боротьби з відмиванням незаконних коштів та ухиленням від сплати податків через банківську систему. Зокрема, йдеться про так званих "дропів" – людей, які (зазвичай за винагороду) надають шахраям доступ до своїх банківських рахунків, через які здійснюються незаконні фінансові операції.

"На рівні закону ми дамо необхідну основу для протидії організаторам шахрайських схем із банківськими рахунками, платіжними інструментами", – заявив Володимир Зеленський.

Він додав, що цей законопроєкт також направлений на імплементацію в Україні правових норм Європейського Союзу.

Голова держави попросив парламентарів розглянути ці законопроєкти невідкладно.

Обидва документи вже зареєстровані на сайті Верховної Ради. Там також доступні тексти законопроєктів.

"Шелтер" звернувся до експертів із запитанням, які перспективи у поданих Зеленським у Раду законопроєктів у разі їх прийняття як законів.

Електронно-комунікативне шахрайство

Почнемо з документу, який президент згадує першим – це проєкт закону (№16014) від 2 вересня 2026 року "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за організацію електронно-комунікаційних шахрайських організацій (шахрайських кол-центрів) та залучення до участі в них".

Фактично, законопроєктом пропонується внести до Кримінального кодексу лише одну статтю – №255-4 "Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією або участь у ній".

Наразі у Кодексі є статті №№255, 255-1, 255-2 та 255-3.

Власне, чинна стаття №255 називається так: "Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній".

І запропонована президентом стаття №255-4 конкретизує окремий вид злочинної діяльності, що пов'язана з "електронно-комунікаційними" шахрайськими організаціями, які більш відомі, як шахрайські кол-центри.

Санкція у цій запропонованій статті доволі сувора – до 12 років позбавлення волі.

Варто зазначити, що останнім часом в Україні активізувалась боротьба з шахрайськими кол-центрами, які ошукують громадян не тільки України, але й інших держав, зокрема, європейських. У середині серпня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив, що в рамках спільної спецоперації СБУ та Національної поліції було припинено діяльність 94 таких псевдо-кол-центрів.

Тож, можна припустити, що новий закон, якщо він, звісно, буде прийнятий парламентом (хоча щось підказує, що буде), сприятиме цій запеклій боротьбі. 

Банківський мультиінструменталізм

Другий законопроєкт, запропонований президентом Верховній Раді, такий: "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту громадян, їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами й банківськими рахунками" (№16013) від 2 вересня 2026 року.

Нагадаємо, цей законопроєкт стосується боротьби з шахрайством, яке здійснюється за допомогою банківських інструментів.

Документом пропонується значно розширити статтю №200 Кримінального кодексу України, в тому числі, посилити відповідальність за вчинення правопорушень в рамках цієї статті.

Кримінальний кодекс також пропонується доповнити статтею №200-1 такого змісту:

Передача, одержання, придбання, зберігання, інше набуття платіжних інструментів для вчинення кримінального правопорушення.

1. Передача платіжного інструменту, індивідуальної облікової інформації, надання доступу до них чи банківського та/або платіжного рахунку, електронного гаманця з метою вчинення іншими особами шахрайства або іншого кримінального правопорушення – карається штрафом від трьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Одержання, придбання, зберігання, інше набуття платіжного інструменту, індивідуальної облікової інформації іншої особи, отримання доступу до них чи банківського та/або платіжного рахунку, електронного гаманця, їх передача, збут, перевезення платіжного інструменту іншої особи з метою вчинення шахрайства або іншого кримінального правопорушення – карається штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до шести років.

3. Дії, передбачені частинами першою, другою цієї статті, вчинені повторно або організованою групою, – караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років".

Тож, як бачимо, в цьому документі також йдеться про конкретизацію видів шахрайства, які здійснюються за допомогою банківських інструментів, а також про посилення відповідальності за здійснення відповідних правопорушень.

Закон є – його виконання немає

Але чи дійсно подані президентом в Раду законопроєкти допоможуть подолати шахрайство?

Знов почнемо з документу, що стосується кол-центрів.

За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, цей законопроєкт, скоріше, потрібен, але він, звичайно, не вирішить проблему, принаймні сам по собі.

"Потенційно це крок у потрібному напрямку, але всі інструменти для того, щоб прикрити ці (шахрайські) кол-центри, вже є", – сказав він у коментарі "Шелтеру".

За його словами, у Кримінальному кодексі вже й зараз є достатньо статей, за якими можна карати самих різних шахраїв, тож головне – це те, щоб свою роботу виконували правоохоронні органи.

Але з цим якраз і проблема.

Чому правоохоронці "не помічають" шахрайські кол-центри, як, власне, й багато чого іншого, – це такий собі "секрет Полішинеля".

"Ми розуміємо, що всі ці (шахрайські) кол-центри працюють під "дахом" правоохоронних органів. А тому це – не питання нормотворення, а питання відповідальності цих органів за те, чим займаются їхні працівники", – сказав у коментарі виданню засновник інвестиційної групи "Універ", депутат Київради Тарас Козак.

Він не виключив, що ті кол-центри, діяльність яких була припинена під час спецоперацій силовиків, просто відмовились платити за "дах".

"Кол-центри – це зараз найвигідніші "клієнти" (силових органів): платять багато. Їх всі знають, і, якщо б дійсно було бажання, їх можна було б тисячами пов’язати. А те, що є, – це для відводу очей, щоб показати, що щось робиться", – зазначив експерт.

Тож, за його словами, замість того, щоб навести лад серед силовиків президент вирішив перекласти відповідальність на законотворців.

Ба більше, запропоновані законодавчі ініціативи, які посилюють відповідальність та контроль за кол-центрами, можуть завдати шкоди легальним компаніям.

"Правоохоронці будуть приходити до таких кол-центрів, і заявляти, шо вони є злочинними організаціями. Потім будуть вимагати хабарі", – пояснив "Шелтеру" економічний експерт Руслан Чорний.

Фінмоніторинг для "своїх"

Опитані виданням експерти не в захваті й від законопроєкту про боротьбу з шахрайством із застосуванням банківської системи.

За словами Олега Гетмана, набагато простіше боротися з цим видом шахрайства було б у разі ухвалення законопроєкту про так званий реєстр "дропів", який вже давно підготував Національний банк України.

"Це має бути закритий реєстр, який могли би бачити тільки банки, і, якщо один банк подає в нього інформацію про "дропа", якого виявили, всі інші банки будуть про це знати, і, якщо такий "дроп" захоче відкрити карти ще в якихось банках, йому поставлять ліміт на перекази коштів, скажімо, у 10 тис. грн на місяць. І це такий дуже простий спосіб без шалених штрафів, погонь. А законопроєкт, який подав президент, це як довісок до законопроєкту про реєстр", – каже Гетман.

Але чи достатньо того, щоб підозрілі оборудки відстежувалися лише на рівні банків?

Витоки інформації щодо операції НАБУ "Форест Гамп" свідчать про протилежне.

За його словами, всі схеми, включно з ухиленням від сплати податків у сфері азартних ігор, де найбільше використовуються ті самі "дропи", добре відомі у банківському середовищі, і окремі банківські службовці мають на цьому свій маленький "бізнес".

"А коли починається більш жорстке регулювання, страждають прості люди. Тоді як "дропи" прекрасно процвітають", – зазначив експерт.

Руслан Чорний також вкрай скептично оцінює президентські законодавчі ініціативи.

"Посиленням адміністративної та карної відповідальності, я думаю, навряд чи вдасться це побороти. Шахраї завжди знайдуть спосіб обійти закон, і, якщо влада зачиняє якусь лазівку, вони знаходять нову", – зазначив експерт.

То як тоді з цим боротися?

"Треба прибирати причину, а не наслідки, – каже Руслан Чорний. – Цим мають займатися правоохоронні органи".

Проте, додамо від себе, потрібно повне перезавантаження силових структур, в першу чергу поліції, тому що інакше ми ризикуємо отримати замість боротьби з шахрайством чергове "кришування". І тоді можна ухвалити хоч сто законів, ефекту від цього буде "нуль".