Крізь День Незалежності видно День Перемоги над Росією

Але виявилося, що 24 серпня 1991 року Росія сприйняла як день оголошення їй війни.

І з тих пір чітко трактувала як день бунту, як підлий удар в її серце зовнішніх ворогів, котрі скористалися її тимчасовим запамороченням.

Щоліта у серпні їм пекло. Не спекотні дні – а ці наші дитячі хороводи, ці наші біленькі вишиванки і прапорці з кульками робили їм боляче. Вони це все сприймали як наругу, як агресію, як постріли.

А пам'ятаєте, саму назву Незалежність – з яким презирством вони всю дорогу вимовляли, як своєю вимовою намагалися щоразу скалічити?

І ідеально протилежний день року – 24 лютого – вони вибрали днем нашого кінця, днем-антиподом, коли вони припинять наш, як їм здавалося, дуже дитячий хоровод. Цією цифрою вони, нарешті, показали, як їм боліло.

24 лютого мав стати днем тріумфу Москви, відновлення їхньої сили, реанімації тріумфу.

А весь цей час – чи знали ми про це? Чи по-справжньому вірили ми, навіть після першої фази війни 2014-15 років? Чи не перебували трохи в дитячому, наївному всесвіті?

Чи сприймали серйозно тисячі найгірших погроз, котрі всі ці десятки років лилися спочатку на сторінках маргінальних видань і жахливих романів, а потім – через соцмережі? Не з найвищих кабінетів, а з уст тисячоликого російського народу, такого щирого і прямого?

Чи думали ми, що на цій планеті не лишилося жодного дорослого, котрий не дозволить, котрий заборонить – наприклад, одного разу взяти і оточити велике місто, Маріуполь, і майже знищити все всередині?

***

Серпень візьме гору над Лютим, вогонь – над льодом.

З димом пожеж все більше шансів на перемогу у армії Серпня, все більше запаморочення у країні Лютого.

Все вище ставки.

У протистоянні цих чисел НЕ виграє щось математично середнє. За цими цифрами стоять інші формули.

Крізь День Незалежності видно День Перемоги над Росією

Джерело