В Україні склалася парадоксальна ситуація із суспільним запитом на зміну президента

Навряд ці дані можна назвати сенсаційними, але вони є дуже показовими.

У пресрелізі КМІС підкреслюється, і це дуже правильно, що йдеться про період після завершення війни. Поки йде війна, діє воєнний стан, вибори проводити не можна і навряд можливо за нинішніх умов. Це розуміють і пересічні українці, більшість яких, за даними соціологів, виступають проти проведення виборів під час війни.

А от після завершення війни абсолютна більшість українців, за даними КМІС, налаштовані на кардинальне оновлення української влади.

Згідно з даними дослідження КМІС, 83% респондентів налаштовані на перезавантаження Верховної Ради України, 74% підтримують заміну уряду, 67% вважають, що після війни в Україні має з’явитися новий президент. Порівняно з травнем 2023 року суттєво зріс запит на оновлення всіх трьох інституцій центральної влади. І причина цього не лише в тому, що є критичні зауваження і незадоволення до всіх цих інституцій. Головне джерело запиту на оновлення влади – відсутність виборів вже сім років. Наші виборці все ж таки звикли до періодичного оновлення влади і вони вже знають, якщо влада довго не змінюється, то в її діяльності можуть розпочатися негативні процеси. Власне це підтверджується і даними дослідження КМІС: більшість українців довіряють президенту Зеленському, і, в той же час, підтримують заміну президента після завершення війни.

Найбільший запит є на перезавантаження Верховної Ради. Більшість українців (69%) підтримували це ще в 2023 році, за три роки цей показник піднявся до 83%. Така ситуація обумовлена і низьким рівнем довіри до Верховної Ради, але ще більше – величезними внутрішніми проблемами в українському парламенті. Зараз очевидно, що саме Верховна Рада є слабкою ланкою в системі центральних органів української влади.

Запит на зміну уряду за три роки зріс в півтора рази. Однак нагадаю, що минулого року формальна зміна Кабміну відбулася. І проблема була саме в тому, що це було не реальне перезавантаження уряду, а лише його відносна реструктуризація. Після завершення війни зміна уряду буде наслідком перезавантаження парламенту, і головне, щоб політичні сили, які будуть формувати новий уряд, належним чином подбали про його якість.

Найбільш неоднозначною є історія із суспільним запитом на зміну президента України. У травні 2023 року такого запиту не було. Тоді лише 23% респондентів підтримували заміну глави української держави. У травні 2026 року це підтримували вже 67% опитаних. Особливо звертаю увагу, що заміну керівника держави підтримує і значна частина тих українців, хто довіряє президенту Зеленському. Зокрема, навіть серед тих, хто "повністю" довіряє Зеленському, 33% очікують на зміну президента після війни. А серед тих, хто "скоріше" довіряє (тобто довіряє Зеленському лише частково) – навіть 68%.

Однак суспільний запит на заміну президента України не означає, що Володимир Зеленський, якщо він буде балотуватись на повоєнних президентських виборах, програє будь-якому конкуренту.

За відомими мені даними закритих соціологічних досліджень (результати яких не оприлюднюються), на президентських виборах Зеленський може програти лише Валерію Залужному і Кирилу Буданову. У всіх інших конкурентів, особливо парламентських опозиційних лідерів, нинішній президент України виграє. Щодо Буданова, то зараз він у команді президента Зеленського. І якщо Володимир Зеленський піде на президентські вибори, то Кирило Буданов, скоріше за все, буде грати другим номером (наприклад, як лідер партійного списку Зеленського на парламентських виборах).

Варіант, коли Кирило Буданов стає спадкоємцем Володимира Зеленського (у разі, якщо нинішній президент України не піде на другий термін), теоретично є можливим, але з практичної точки зору викликає у мене великі сумніви. Якщо у президента Зеленського будуть конкурентоспроможні рейтинги, він сам піде на вибори. А в ситуації, коли проти Володимира Зеленського може спрацювати бомба антикорупційних розслідувань, то для Буданова буде токсичною роль "спадкоємця президента Зеленського".

Може так статися, що Кирило Буданов через певний час відійде від команди президента Зеленського і піде на президентські вибори як самостійний кандидат. Якщо моделювати цю ситуацію на даний момент, тоді для Буданова виникає інша проблема – він може не пройти до другого тура президентських виборів, оскільки помітно відстає від двох головних фаворитів – Валерія Залужного, який продовжує лідирувати в президентських електоральних перегонах, і Володимира Зеленського.

Таким чином ситуація із суспільним запитом на зміну президента України в повоєнний час є вельми парадоксальною. З одного боку дійсно є реальний запит на зміну керівника української держави після завершення війни, з іншого боку, Володимир Зеленський зберігає шанси поборотися за другий термін свого президентства. На даний момент є лише одна реальна альтернатива Володимиру Зеленському на повоєнних президентських виборах – це Валерій Залужний.

Але коли будуть повоєнні президентські вибори, і якими вони будуть, ми поки не знаємо.

Однак на завершення висловлю одну дуже неоднозначну гіпотезу. Якщо російсько-українська війна затягнеться ще не на один рік, то, на мій погляд, може відбутись зміна суспільних настроїв на користь проведення виборів навіть під час війни. Запит на перезавантаження української влади може стати настільки потужним, що, мабуть, доведеться думати, як все ж таки провести вибори в Україні і під час війни.

Джерело