Виборів дуже бракує. Але війна. І її не можна відключити чи поставити на фон. На жаль

Бо Демократія – це не про голосування. Бо вибори – це не про голосування. Це про процес. Демократія – це процес, процедури і інститути. Дуже скучно звучить. Але така правда.

Легітимні вибори – це процес як мінімум довжиною у кілька місяців, а краще пів року. Який має відповідати демократичним стандартам. Який включає в себе конкурентне змагання при наявності всіх свобод. І ще купу всього включає.

І що просто неможливо під час війни.

І мова не тільки про телемарафон. Який давно себе віджив.

До речі, під час війни такий змагальний процес неминуче би послабив державу. І ми б знов наблизились до руїни. Тому любимо чи не любимо Зеленського не важливо, бо тут треба думати про Україну.

Саме тому російська пропаганда так активно завжди педалювала тему виборів. Хоча в самій Росії справжніх виборів немає. А фейкові жодна війна проводити не завадить.

Українська влада зараз зберігає повну легітимність саме тому, що і парламент і президент були обрані на виборах, що повністю відповідали демократичним стандартам. Оберіть в інших умовах і легітимності вже не буде.

Під час Другої світової Британія, демократичність якої ніхто не ставить під сумнів, не проводила виборів. І Черчиллю не прийшло в голову, що це Гітлер ламає британську демократію.

І так, ми всі хочемо виборів. Так само як хочемо відкритих кордонів, повернення бійців з фронту, відсутності обстрілів і інших атрибутів нормальності. Нормальності, якої немає вже 4,5 роки. І до якої ми хочемо повернутись.

Але війна, навіть якщо десь в тилу вона не відчувається, лишається війною. І вона визначає порядок денний. Змушуючи відмовлятись не тільки від виборів. Яких дійсно дуже бракує, бо будь-яка влада потребує оновлення і контролю. Але війна. Екзистенційна війна. І її не можна відключити чи поставити на фон. На жаль.

Джерело