Конституція України: як її ухвалювали, змінювали і повертали назад

Стаття перша. Кожній незалежній країні – Конституцію!

Історія сучасної української Конституції, насправді, розпочалася не у 1996 році, а на шість років раніше, з ухвалення у Верховній Раді тоді ще УРСР Декларації про державний суверенітет України.

Відомий український політик та історик Володимир Литвин пише, що спираючись на цю декларацію, 24 жовтня 1990 року у парламенті затвердили склад першої Конституційної комісії. У червні 1991 року вона приступила до розробки проєкту нової Конституції.

Багато положень парламентської концепції Конституції були змінені після того, як 24 серпня 1991 року було ухвалено Акт проголошення незалежності України. Дискусії про те, яким має бути Основний закон, продовжувались. Проєкт винесли на обговорення в маси, були внесені правки, але він все ще викликав суперечки між політиками.

Стаття друга. В суперечках не завжди, але народжується рішення

Конституційна комісія опрацювала понад 47 тисяч поправок, доповнень і заперечень. У результаті з’явилося 30 нових статей, 188 зазнали істотних змін, 48 було вилучено. Наприкінці жовтня 1993 року було оприлюднено черговий варіант проекту.

Президент Леонід Кравчук та Верховна Рада сперечались щодо поділу державної влади. Більшість депутатів було за те, щоб зберегти положення Конституції УРСР 1978 року, відкидаючи норми про сильну вертикаль виконавчої влади, яка б починалася із президента, а також про регіональне і місцеве самоврядування.

Загалом, вирішувалося, якою буде Україна – парламентською чи президентською. Восени конституційний процес загальмувався, чинною лишалася Конституція УРСР.

Стаття третя. Україна – це президентська-парламентська республіка

Нова Конституційна комісія запрацювала після виборів, у листопаді 1994 року. Співголовами стали президент Леонід Кучма та спікер Верховної Ради Олександр Мороз. У грудні 1994 року Кучма вніс до Ради проєкт "Конституційного закону про державну владу і місцеве самоврядування в Україні". Він пропонував, щоб президент був главою держави, а також главою виконавчої влади.

У травні 1995 року парламент прийняв закон "Про державну владу й місцеве самоврядування в Україні". Згідно з ним, президент ставав одноосібним главою уряду, склад якого він мав формувати сам, без узгоджень і затверджень у Верховній Раді. Однак, щоб увести його в дію, необхідна була конституційна більшість. Такої кількості голосів не було.

Тимчасовою альтернативою став Конституційний договір, який було підписано у червні 1995 року.

У березні 1996 року Конституційна комісія передала проект Основного Закону на розгляд Верховної Ради. Перше читання розпочалося 28 березня, усього таких читань було три.

Конституцію ухвалили в ніч з 27 на 28 червня. “За” проголосували 321 депутат, 45 було проти, 12 – утримались і 17 – не голосували.

За цією Конституцією, президент призначає прем’єра і міністрів.

Стаття четверта. Політична реформа

Це сталося після “Помаранчевої революції” та перемоги на президентських виборах Віктора Ющенка. Після перемоги у суді та визнання результатів другого туру недійсними, у Раді постало питання про призначення повторного голосування.

Його призначили завдяки компромісу. Частиною цього компромісу стали зміни до Конституції, які перетворювали форму правління на парламентсько-президентську. Президент втрачав вплив, Кабмін призначали у Верховній Раді.

Стаття п’ята. Назад у 1996 рік

Чергові зміни були у 2010 році. Віктор Янукович таки зайняв посаду президента, політреформу 2004 року скасували у Конституційному суді. Конституція 1996 року повернулася.

За це він та колишній міністр юстиції Олександр Лавринович, як нагадує BBC Україна, у 2017 році отримали підозру, їх звинуватили у конституційному перевороті.

Стаття шоста. Назад у 2004 рік

Далі була Революція Гідності 2013-2014 років. Віктор Янукович втік, у парламенті у лютому 2014 року відновили дію Конституції 2004 року.

Як пише “Українська правда”, тодішній лідер “Батьківщини” Арсеній Яценюк підкреслив, що Рада "отримає повноваження на призначення уряду, всіх членів Кабміну, вплив на охоронну, судову і інші гілки влади".

Стаття сьома. Далі буде?…