“Не можна прикрити зіпсовану рибу”: Маляр пояснила, як змінити ставлення до ТЦК

От наша психіка живої людини не розрахована під повномасштабну агресивну війну. І якщо ми почитаємо спогади про Першу світову, про Другу світову, коли була мобілізація, і якщо я вам не скажу, що це про Першу і про Другу, ви не зрозумієте, про яку це війну. Тому що здається: а може, це зараз хтось пише? Тому що це один в один проблеми, з якими, от нам здається, ми перші з цим стикнулися, а насправді на п'ятий рік повномасштабної війни і такої мобілізації будь-яке суспільство стикається з тими проблемами, які є в нас.

Друге: не можна інформаційно прикрити зіпсовану рибу і сказати, що вона свіжа. І сказати: "Ану-ка, давайте, комунікаційники, ану-ка розкажіть, що риба свіжа. Ану-ка". Це неможливо. Тобто комунікація працює так: спочатку дія, потім про неї комунікація. Сама дія – це і є комунікація.

І правопорушення, які відбуваються, ми не можемо їх заперечувати. А це речі, які треба усувати. Це ніби я банальну річ кажу, але це та сама історія, як із корупцією. Замало однієї роботи правоохоронних органів і судової системи, якої теж нормальної нема, але навіть її замало. Це формування серйозного пласту культури в суспільстві, несприйняття, засудження тих чи інших явищ.

Це взагалі культура суспільства. Адже є багато наших громадян, на жаль, зараз в інших країнах через війну, але вони там помічають, що є країни, де культура ненасильства очевидна, її видно. Ми мусимо розуміти, що під час війни, на жаль, що би ми не робили, суспільство буде скочуватися в такі речі. Тому мусять бути державні програми, які будуть з цим працювати. Ми не приховаємо насильство, якщо воно буде.