"Стратегічна помилка Варшави". Як в Україні реагують на позбавлення Зеленського найвищої нагороди Польщі

Справжня мета – зірвати приїзд президента Зеленського на конференцію URC у Гданськ, де будуть європейські лідери. Сподіваюся, цього не станеться. Усі спроби тих, хто за антиросійською риторикою діють на користь агресора проваляться. А ми і далі разом з українським і польським народом, відповідальними українськими і польськими політиками будуватимемо спільне європейське майбутнє і працюватимемо на Перемогу.

Катерина ІІ знищила польську державу під час поділів, остаточно – у 1795 році. Муссоліні підтримував Гітлера, коли той знищував польську державу у 1939 р. Обоє досі залишаються кавалерами найвищої польської нагороди – Ордену Білого Орла. Але президент Польщі Кароль Навроцький вирішив, що саме президент України Володимир Зеленський має бути позбавлений цього ордену. Не тих б’єш, Навроцький. Рейтинг і ненависть до українців засліплює очі, якими треба бачити реальну загрозу для Польщі. Але з нею воює Україна, а не президент Навроцький.

Адже це не індивідуальна нагорода для конкретної особи. В особі Зеленського президент Польщі Анджей Дуда нагородив усіх українців, які боролися з російською навалою і до того ж перетворили свою країну на щит для Польщі. Так, це честь для президента України – така нагорода. Але ще більше це честь для Польщі, що президент воюючої зі спільним ворогом країни погодився її прийняти. І, перепрошую, цей орден – не питання престижу Зеленського, це питання престижу ордена Білого Орла.

Відповідно до правил нагородження та позбавлення польських державних нагород, указ президента про позбавлення ордена вимагає обов’язкової контрасигнації (підпису) прем'єр-міністра. Таким чином, президент Навроцький своєю публічною заявою залишає м’яч на полі прем'єра Дональда Туска, який має ухвалити кінцеве рішення. І цей факт якнайкраще демонструє нам те, що вся ця історія стосується внутрішньополітичної боротьби, в якій Україна в особі президента Зеленського, на жаль, стала заручником. І якби не “Герої УПА”, то полякам заважали б українські аграрії, зерно, метал чи ще щось.

Безумовно, ми не могли йти на поводу у поляків. Можна дебатувати з приводу наших трактовок історії, але скасовувати рішення президента України на вимогу поляків точно не треба було. Необхідність стратегічних стосунків Польща - Україна все одно залишається. Попри те, що хтось думає, попри те, хто і під якими гаслами йде на вибори. Ми потребуємо один одного. І від цього нікуди не дінешся. Просто треба бути прагматичними і враховувати всі складнощі нинішнього етапу стосунків.