Зеленський, Залужний чи Федоров: кого українці хочуть бачити наступним президентом та коли відбудуться вибори?

Проте тема виборів регулярно звучить у міжнародних переговорах, у заявах російської сторони, американських політиків та західних партнерів. Також систематично з’являються соціологічні рейтинги потенційних кандидатів з уподобаннями українців, а у Верховній Раді та Центральній виборчій комісії готують правила першого післявоєнного голосування.

Коли українці знову можуть піти на виборчі дільниці та кого сьогодні готові бачити наступним президентом – розбирався "Шелтер".

Вибори під час війни

Стаття 19 закону "Про правовий режим воєнного стану" прямо забороняє проводити президентські, парламентські та місцеві вибори, доки в країні діє воєнний стан.

Йдеться не лише про формальну юридичну заборону. Провести повноцінні вибори під час активної війни практично неможливо. Мільйони українців перебувають за кордоном, сотні тисяч служать у Силах оборони, частина території окупована, а значна кількість виборчих дільниць зруйнована або розташована у зонах постійних обстрілів.

У червні цього року, опитування Київського міжнародного інституту соціології показало, що преважна більшість українців, або 88%, очікують на перезавантаження центральної влади після війни, до 67% зросла кількість тих, хто очікує на зміну президента.

Громадянська мережа ОПОРА зазначала, що навіть за суто формального сценарію між скасуванням воєнного стану та днем голосування потрібно близько чотирьох місяців. До місяця може піти на призначення виборів, ще 90 днів триває президентська кампанія. Але експерти та ЦВК вважають навіть цей строк недостатнім і пропонують передбачити щонайменше шість місяців підготовки ще до офіційного старту виборчого процесу. Тому сценарій швидких виборів "одразу після припинення вогню" виглядає політично можливим, але організаційно небезпечним.

Політологи зазначають, що у українців спостерігається загальна втома від влади, особливо парламенту і бажання переобрати народних депутатів, які в свою чергу заявляли про певну втому від довгого перебування у парламенті. Але при цьому сценарій, що парламентські вибори можуть відбутися раніше президентський маловірогідний.

"В Офісі президента розглядаються різні варіанти, і один із них, що спочатку мають відбутися президентські вибори, після яких уже можуть бути дострокові парламентські вибори. Наскільки мені відомо, команда президента розглядає саме такий сценарій. Але це створює серйозну проблему, адже парламент уже давно потребує оновлення", – зазначає Фесенко.

За його словами, парламент уже перевищив передбачений Конституцією термін своїх повноважень. Парламентські вибори мали відбутися ще у 2023 році, але через війну, відповідно до Конституції, вони не проводилися. Тому ситуація з парламентом дійсно така, що він найбільше потребує оновлення.

"На мою думку, більш логічним був би інший варіант, спочатку провести парламентські вибори, а вже потім президентські. Найімовірніше, їх можна було б провести майже одночасно, з різницею приблизно у два місяці. Але це вже питання виборчого календаря і політичних домовленостей", – говорить політолог.

За інформацією "Шелтера", в команді президента на наступних парламентських виборах хочуть все зробити, щоб знову отримати монобільшість, але політичні аналітики говорять про те, що це більше неможливий сценарій.

"Відсутність виборів не означає відсутність політичного процесу. Уже сьогодні потрібно говорити про майбутніх лідерів, їхні цінності та бачення розвитку країни, а влада має пояснювати свої рішення, вести діалог із суспільством і бути максимально прозорою. Картонкові протести – це сигнал, що люди хочуть змін і хочуть бути почутими. Якщо виборчий процес поки що неможливий через війну, це не означає, що має зупинитися політична дискусія", – зауважує Валерій Пекар, співзасновник Громадянської платформи "Нова Країна".

Тиск партнерів та маніпуляції Росії

Тема виборів в Україні регулярно з'являється і в міжнародному порядку денному. Під час переговорів Росія неодноразово пов'язувала "мирний процес" з необхідністю їх проведення, а минулого року про важливість виборів після припинення вогню говорили президент США Дональд Трамп та представники його адміністрації.

"По-перше, тема виборів є частиною мирного процесу. І тут для нас існують певні ризики. Україна це добре усвідомлює і намагається донести нашим партнерам, насамперед американцям, які беруть участь у переговорному процесі, що вибори в Україні обов'язково будуть, але не зараз. Саме таку позицію українська сторона послідовно відстоює. Водночас є розуміння ризиків. Якщо тема виборів стане предметом переговорів з Росією, російська сторона почне висувати власні вимоги", – говорить Фесенко.

На його думку, такою вимогою може стати відкриття інформаційного простору України для російських медіа, що для України є категорично неприйнятним, особливо після цієї війни.

Політичні аналітики описують декілька можливих сценаріїв проведення наступних виборів. Перший – стійке припинення вогню з гарантіями безпеки. Після цього влада може скасувати воєнний стан, запустити підготовчий період і призначити президентські вибори.

Другий сценарій – тривале перемир’я без остаточної мирної угоди. Політичний тиск щодо виборів у такому разі зростатиме, особливо з боку частини західних партнерів. Але всередині України залишатиметься питання: чи можна проводити кампанію, якщо Росія здатна відновити масштабні удари будь-якої миті.

І третій сценарій – продовження війни без стійкого перемир’я. За таких умов вибори залишатимуться заблокованими законом, а чинний президент і парламент продовжуватимуть виконувати свої повноваження.

Президентські рейтинги

Попри відсутність хоч якоїсь ясності щодо виборів, соціологічні групи системно вимірюють настрої українців.

Наприклад, група "Рейтинг" провела опитування 20-21 липня 2026 року, згідно з яким у першому турі за Володимира Зеленського готові проголосувати 22,3% респондентів, за Валерія Залужного 14,9%, а за Михайла Федорова 13,4% опитаних. Далі йдуть Кирило Буданов з результатом 7,2%, Олександр Усик 5,9%, Петро Порошенко 4,6%, Ігор Терехов 4,3% і Дмитро Разумков 3,7%. Андрія Білецького підтримують 2,3%, а Юлію Тимошенко 1,7%. Майже 12% опитаних поки не визначилися.

"Треба брати до уваги, що нинішні рейтинги відображають інформаційний і суспільно-політичний ажіотаж навколо Михайла Федорова та його звільнення, тому треба дочекатись відносної стабілізації політичної ситуації, щоб оцінити рейтингові тенденції в більш спокійних умовах. Ще в травні і червні цього року довіра до Федорова і Сирського була приблизно на одному рівні. Один тиждень в липні все змінив", – зазначає Фесенко.

Валентин Кім, соціально-політичний психолог та експерт з невербальної комунікації, звертає увагу, що більшість лідерів рейтингу взагалі не заявляли про президентські амбіції.

Політичні експерти кажуть, що рейтинг відображає портрет потенційного кандидата, за якого українці готові голосувати. Це, умовно кажучи, президент воєнного часу, колишній головнокомандувач, військовий розвідник і технократ.

До 2022 року кандидат міг будувати кампанію на телевізійній популярності, партійному бренді або обіцянках швидкого покращення життя. Тепер головними характеристиками стали відповідальність, здатність ухвалювати рішення, особиста стійкість і причетність до оборони країни.

"Якщо вибори відбудуться одразу після завершення війни, військові матимуть вищі шанси на успіх, адже українці сьогодні голосують насамперед за сильні персоналії, а не за політичні програми. Водночас з плином часу цей ефект слабшатиме. Важливо й те, що нинішні рейтинги значною мірою відображають не особисту політичну діяльність потенційних кандидатів, а діяльність президента. Довіра до таких фігур, як Валерій Залужний, Михайло Федоров чи Кирило Буданов, сьогодні формується багато в чому через те, що відбувається в політичному полі навколо президента Зеленського", – пояснює Валентин Кім.

Валерій Пекар вважає, що нинішні рейтинги не відображають реального кола майбутніх кандидатів у президенти, адже більшість потенційних претендентів ще не заявили про свої політичні амбіції.

"Сьогодні багато людей, які потенційно могли б балотуватися, не виходять у публічний простір зі своїми ідеями та не презентують своє бачення розвитку країни. Через це не відбувається суспільної дискусії. До офіційного старту виборчого процесу це цілком природно. Але потрібно розуміти: поки немає повноцінного політичного процесу, ми фактично не бачимо ані людей, ані ідей, які справді претендуватимуть на найвищі державні посади", – пояснює Пекар.

Валентин Кім доповнює, що сьогодні фактично політичний простір залишається незаповненим. "Влада, образно кажучи, лежить на підлозі, а суспільство лише очікує, хто її підніме", – резюмує він.