Железняк пояснив, чому підтримав скандальний проєкт Цивільного кодексу


журналіст
Народний депутат Ярослав Железняк (фракція "Голос") пояснив, що підтримав ухвалення в першому читанні проєкту оновленого Цивільного кодексу, щоб виказати довіру до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та його запевнень у доопрацюванні документа.
Про це Железняк повідомив в інтерв'ю для проєкту "Кава-брейк" на "Шелтері".
Був перший варіант законопроєкту, до якого ми подали зауваження. Руслан приходив на фракцію – і врахував їх. Далі була внесена нова версія. До неї теж у ряду моїх колег були зауваження, які ми надіслали. Руслан як людина, яка очолює парламент і чиє слово все ж важить, сказав: "Ми не можемо вже переписати законопроєкт. Але я вам обіцяю, що до другого читання ми доопрацюємо. Якщо ж ні, то не проголосуєте за нього". У цьому випадку, вважайте, цей мій голос – більше голос довіри до слова Руслана. Я сподіваюсь, він його дотримає. Інакше – ми просто не дамо проголосувати закон
– пояснив нардеп.
Железняк поділяє частину критики до проєкту оновленого Цивільного кодексу. Каже, мав зауваження до норм щодо журналістської діяльності.
Там залишились певні нюанси, але Руслан [Стефанчук] пообіцяв їх доопрацювати
– уточнив він.
Разом з тим Железняк прокоментував заяву своєї колеги Інни Совсун про те, що Стефанчук особисто просив народних депутатів підтримати ухвалення в першому читанні проєкту оновленого Цивільного кодексу.
Мене не треба просити "за" чи "проти" – в мене завжди своя позиція. Але те, що Руслан публічно захищав і просував цей законопроєкт – це факт. Те, що він проводив зустріч із нашою фракцією, де отримав зауваження і їх врахував у тексті законопроєкту, – це теж факт… Перше читання – це, умовно, кредит довіри і можливість висловити зауваження у вигляді поправок. Я подав 50 чи 60 правок
– зазначив Железняк.
Нагадаємо, Верховна Рада 28 квітня ухвалила в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. "За" відповідний законопроєкт №15150 проголосували 254 народні депутати.
Проєкт нового Цивільного кодексу ще до голосування в Раді викликав обурення серед правозахисних і громадських організацій. Критики документа вбачають у ньому суперечності щодо прав людини, зокрема в частині дискримінації жінок і ЛГБТ-спільноті, а також стосовно свободи слова та можливості легального привласнення держмайна.
Разом з тим на знак незгоди з проєктом нового Цивільного кодексу в Україні розпочалися публічні протести, які охопити різні регіони. Так, перші акції відбулися 5 травня, зокрема у Києві.
Автор

Олександр Трохимчук журналіст
Усі матеріалиНавчався видавничій справі та редагуванню у Житомирському державному університеті імені Івана Франка. У ЗМІ – з 2007 року. Працював в Укрінформі, Interfax Ukraine, Gazeta.ua.