Чому рейтинги проросійської АдН б’ють рекорди у Німеччині та чи варто хвилюватись Україні: “Шелтер” поспілкувався з експертами

"Шелтер" поспілкувався з аналітиками про те, чому німцям імпонує проросійська партія, яку роль у цьому відіграє Кремль та чи варто вже зараз перейматись Києву.

Як свідчать результати червневого опитування YouGov, за АдН зараз були б готові проголосувати 29% виборців. Цей результат став рекордним для партії та дозволив їй збільшити відрив від блоку чинного канцлера Фрідріха Мерца ХДС-ХСС до 9 відсоткових пунктів.

Показники інших останніх соціологічних опитувань дещо скромніші, але й вони демонструють вагому перевагу АдН над ХДС/ХСС.

Згідно з дослідженнями громадської думки, АдН зрівнялась за рівнем підтримки з блоком ХДС/ХСС наприкінці березня, а вже у квітні політсила стала найпопулярнішою у Німеччині. Відтоді популярність "Альтернативи для Німеччини" зростає щомісяця.

Разом із цим, у Німеччині запустили петицію про заборону АдН, яку за добу 26 червня підписали 1,3 мільйона людей. Автори звернення закликають Бундестаг і Бундесрат направити клопотання до Федерального конституційного суду, щоб офіційно встановити, чи порушує діяльність партії Основний закон Німеччини.

Цьому передував висновок некомерційної організації "Товариство за громадянські права", за яким АдН хоче "завдати шкоди основам вільного демократичного ладу" та порушує принципи поваги до людської гідності.

Чому зростає підтримка АдН?

Експерт Європейського політичного інституту в Києві (EPIC) і німецький політолог Андреас Умланд у коментарі "Шелтеру" пояснив, як так вийшло, що мільйони німців вимагають заборони партію, яка одночасно б’є рекорди популярності.

За його словами, АдН наразі є головною антисистемною, протестною та популістською політсилою, яка виступає проти чинної політичної еліти. Умланд зазначив, що багатьом прихильникам вона просто не здається загрозою для демократії.

"Деякі, звичайно, хочуть покінчити з демократією, але я думаю, багато з тих людей, які в опитуваннях підтримують її, – вони просто її підтримують як протестну, антиелітну, популістську, антисистемну партію, і не бачать ці праві правоекстремістські або навіть фашистські частково елементи", – запевнив політолог.

Головним тригером для німецького суспільства залишається міграційне питання, яке не втрачає своєї актуальності ще з 2015 року, коли тодішня канцлерка Ангела Меркель ухвалила рішення прийняти в країні близько мільйона біженців.

Умланд уточнив, що зовнішньополітичні вектори АдН, такі як небажання підтримувати Україну чи прагнення змінити формат ЄС, є другорядними для виборців. Люди насамперед реагують на внутрішній правий популізм, економічні проблеми та брак соціальної підтримки, особливо у східній Німеччині.

При цьому політолог скептично оцінив ідею заборони "АдН" через суд, вважаючи, що для цього вже запізно, оскільки партія стала занадто сильною.

У коментарі "Шелтеру" кореспондент німецького видання Deutsche Welle Роман Гончаренко пов’язав нинішній успіх ультраправих з тривалою економічною рецесією в Німеччині, скороченням робочих місць та занепадом добробуту, що наклалося на розчарування діями коаліційного уряду.

Він зауважив, що за останні роки відбувся процес нормалізації та "звикання" виборців до АдН – вона втратила статус ізгоя.

Гончаренко звернув увагу на те, що ультраправі маніпулюють болючим питанням міграції, обіцяючи радикальну "реміграцію" мільйонів іноземців, що технічно є нереальним.

Крім того, стрімкий стрибок рейтингів до 29% навесні збігся з початком війни між США та Іраном, коли уряд Мерца запізно зреагував на різке зростання цін на пальне, чим миттєво скористалися популісти.

Російський слід у політиці ультраправих

Медіа неодноразово писали про зв’язки "Альтернативи для Німеччини" з Росією та ризики цього для України. Так, за даними видання Politico, Кремль посилив кампанію проти Мерца, щоб привести до влади у Німеччині ультраправих. Журналісти також повідомляли, що АдН могла збирати для Москви інформацію про слабкі місця в оборонній системі НАТО.

На початку червня Німеччину сколихнув скандал через те, що кілька депутатів АдН поїхали до Росії для участі у Петербурзькому економічному форумі. Там вони порушили питання відновлення поставок газу з РФ.

Коментуючи зв’язки АдН з Москвою, експерт із питань зовнішньої політики Гліб Остапенко сказав "Шелтеру", що російські спецслужби тісно взаємодіють із правопопулістськими рухами по всій Європі.

На думку Остапенка, було б помилкою стверджувати, що "Альтернатива для Німеччини" повністю контролюється Кремлем, але між ними існують тіньові фінансові, політичні та ідеологічні зв’язки.

АдН пропонує німцям повернутися до колишньої "Східної політики" (Ostpolitik), спекулюючи на тому, що бренд Made in Germany історично тримався на дешевих російських енергоносіях, а тепер країна фінансово залежить від значно дорожчого американського газу.

Натомість Роман Гончаренко закликав не перебільшувати безпосереднє значення російського впливу на виборців, хоча й підтвердив, що АдН відкрито внесла до своєї програми пункти про скасування санкцій та скасування допомоги Україні.

За його словами, керівництво партії свідомо загортає прагнення дружити з Москвою в прагматичну обгортку "політики німецьких інтересів", що знаходить сильний відгук у східних регіонах, де літнє населення ностальгує за минулим.

Чи варто перейматись Києву?

Посол України в Берліні Олексій Макеєв критикував поїздку представників АдН до Росії та висловив стурбованість щодо високих рейтингів цієї німецької партії в соціологічних опитуваннях.

Аналізуючи загрози для Києва, Андреас Умланд акцентував, що приводів для надмірного хвилювання наразі немає, оскільки завдяки німецькій пропорційній системі АдН залишається в політичній ізоляції.

Водночас Роман Гончаренко переконаний, що Україні варто вже зараз перейматися, тому що АдН в найближчому майбутньому збереже свій вплив в Німеччині. Він розповів, що головна небезпека полягає в майбутній турбулентності німецької політики.

На його думку, хоча в найближчі роки допомога не зменшиться, у довгостроковій перспективі (через 7-8 років) ситуація стане абсолютно непрогнозованою, що вигідно Росії.

Гліб Остапенко також бачить серйозні стратегічні ризики для євроінтеграції України у 2026-2029 роках. Це пов'язано з так званим брандмауером – тенденцією в німецькій політиці, коли ультраправих принципово не допускають до влади. Якщо цей консенсус зламається і за результатами наступних парламентських виборів у 2029 році АдН усе ж увійде в коаліцію з ХДС-ХСС, для Києва виникне пряма загроза.

На думку Остапенка, на правах молодшого партнера в уряді вони просто саботуватимуть і блокуватимуть усі законопроєкти чи голосування про допомогу Україні. Якщо ж ультраправі отримають абсолютну більшість, то будуть чітко диктувати всі умови, а блок Мерца просто прогнеться під їхню позицію і стане номінальним виключно заради того, щоб створити коаліцію.

Експерт підсумував, що Україні вже зараз необхідно вибудовувати неофіційні канали комунікації з різними політичними силами, адже європейський консенсус щодо вступу України до ЄС і так "не в ідеальному стані".

Розмови про дострокову відставку Мерца

Німецькі медіа писали про можливість дострокової відставки Мерца на тлі падіння рейтингів його політсили. Як пояснює DW, головною причиною зниження рейтингів є подорожчанням товарів і послуг, пального та житла на тлі скорочення кількості робочих місць.

Андреас Умланд підкреслив, що зарано говорити про відставку Мерца. Урядова коаліція наразі має достатньо підтримки у Бундестазі, тому прямої причини для відставки немає.

Утім, якщо АдН візьме багато голосів на земельних виборах, які відбудуться у вересні цього року, то питання відставки Мерца обов'язково виникне. Однак навіть за такого сценарію АдН не увійде в уряд – скоріше у Німеччині з'явиться новий канцлер або сформується трохи інша урядова коаліція з чинних системних партій.

Гліб Остапенко висловив думку, що Мерц є раціональним і дорослим політиком, який займає позитивну позицію щодо підтримки України, проте його персональні рейтинги всередині країни залишаються низькими.

На відміну від Великої Британії, де за останні 10 років змінилося вже сім прем'єр-міністрів, політична система Німеччини є дуже консервативною і не має тенденції до постійної зміни лідерів – за останні 20 років країною керували всього три канцлери.

Тому, на переконання експерта-міжнародника, відставка Мерца в найближчі місяці виглядає малоймовірною.