Хто розкручує антиукраїнські настрої в Польщі: “Шелтер” склав топ-політиків та вказав їхні мотиви

"Шелтер" зібрав список польських політиків, які найчастіше відзначаються антиукраїнськими висловлюваннями та діями, і пояснив їхні мотиви.

1.     Гжегож Браун, голова "Конфедерації польської корони"

Браун є найрадикальнішим польським політиком, який відомий своїми антиукраїнськими та антисемітськими поглядами. Він відкрито дотримується проросійського курсу, системно виступаючи проти підтримки Києва та прийому українських біженців. Браун називав українців "бандерівцями" та закликав "зупинити українізацію Польщі".

Під час дебатів в Європейському парламенті він заявив, що військова допомога Україні лише продовжує війну. Крім того, Браун підбурював протести польських фермерів на кордоні України та Польщі, які відкривали вантажівки та викидали з них українське зерно.

2.     Владислав Косіняк-Камиш, міністр оборони Польщі та голова "Польської народної партії"

Політик активно використовує чутливі історичні питання у своїй риториці. Зокрема, він погрожував, що Польща може блокувати євроінтеграцію України. Косіняку-Камишу належить гучний вислів про те, що "з Бандерою Україна не вступить до Європейського Союзу". Голова Міноборони також критикував рішення Києва щодо створення Українського національного пантеону.

Йому також належить скандальне рішення про радянські винищувачі МіГ-29. Міноборони Польщі вирішило вивести з експлуатації літаки, які до цього планували передати Україні в обмін на безпілотні технології. Косіняк-Камиш стверджував, що Київ відмовився від домовленостей щодо співпраці у сфері дронів, тому не отримає винищувачі.

3.     Кшиштоф Босак, віцемаршал Сейму Польщі та співголова ультраправої партії "Конфедерація свободи й незалежності"

Політик виступає за те, щоб Польща відмовилась від добровільної допомоги Україні, яку координує Європейський Союз, якщо Київ "не припинить прославляти ОУН та УПА". Він закликав інших депутатів "перестати принижуватися" перед Україною. Ба більше, Босак критикував польський уряд за таємне від Сейму передання Україні ракет-перехоплювачів до систем Patriot.

Варто також згадати, що у 2023 році політик активно підтримував акцію з блокування перевізниками кордону з Україною, яка була пов'язана зокрема з протестами проти ввезення українського зерна. Босак навіть відвідував блокувальників біля пункту пропуску "Шегині-Медика", щоб висловити їм свою солідарність.

4.     Ярослав Качинський, лідер партії "Право і справедливість" та експрем'єр Польщі

Качинський – ще один польський політик, який висуває Україні умови щодо вступу до ЄС. Він закликав членів своєї партії "використовувати всі доступні засоби", щоб блокувати дії уряду Туска, спрямовані на швидку євроінтеграцію України.

Лідер "ПіС" пригрозив, що якщо його партія переможе на наступних виборах, то вона не допустить, щоб Україна вступила до ЄС "з культом Бандери та інших злочинців, з прославлянням УПА та ОУН". Качинський також повернув Україні орден князя Ярослава Мудрого II ступеня, щоб підтримати президента Польщі Кароля Навроцького після того, як той забрав орден Білого Орла у президента України Володимира Зеленського.

5.     Кароль Навроцький, президент Польщі

Польський лідер безпрецедентно загострив відносини з Києвом у той момент, коли позбавив президента Зеленського ордена Білого Орла. Це стало радикальною відповіддю на присвоєння одному з українських підрозділів найменування "імені Героїв УПА". Такий крок серйозно сколихнув українсько-польські відносини.

Минулого року президент подав до Сейму законопроєкт, який прирівнює у Польщі "пропаганду ідеології ОУН і УПА до нацизму й комунізму", і який польські депутати почали розглядати у липні. Ставши президентом, Навроцький також виконав свої обіцянки щодо змін для українських біженців та підписав закон, який суттєво скоротив їм соціальні виплати.

6.     Збігнєв Богуцький, голова канцелярії президента Польщі

Голова канцелярії Навроцького звинувачував Україну в погіршенні відносин із Польщею. За його словами, Київ начебто знехтував "пам’яттю про жертв та домовленостями, досягнутими у Варшаві". А на початку липня Богуцького навіть внесли до бази даних сайту "Миротворець" за "посягання на суверенітет і територіальну цілісність України".

Причиною стали скандальні висловлювання політика в польському Сеймі.

Під час обговорення Волинської трагедії Богуцький використав формулювання "Східна Малопольща" щодо західних областей України.

Реагуючи на внесення до бази "Миротворця", Богуцький заявив, що не є ворогом України, але "є ворогом бандерства, історичної брехні та спроб замовчувати жертв українського шовінізму".

Політолог Сергій Таран у коментарі "Шелтеру" зазначив, що в польській політиці є лише один відверто антиукраїнський діяч – Гжегож Браун. За його словами, решта політиків намагаються за будь-яку ціну виграти вибори, які відбудуться восени 2027 року.

Таран пояснив, що гостра риторика щодо України є політтехнологічним трюком правого табору польської політики. Партія "ПіС" та дві "Конфедерації" зараз борються за одного й того самого виборця.

Політолог вказав, що "Конфедерації" своїми емоційними та радикальними заявами розривають електорат "ПіСу", тому представники цієї партії "нічого кращого не придумали", ніж просто повторювати їхні тези для утримання прихильників.

Водночас Таран уточнив, що інший табір – партія прем’єр-міністр Польщі Дональда Туска "Громадянська коаліція" – подібної риторики намагається уникати та робить ставку на розвиток відносин з Україною.

На його думку, через подібні передвиборчі спекуляції правого табору Варшава та Київ втрачають шанс створити спільний осередок нової європейської архітектури безпеки.

Він додав, що тепер буде складніше переконувати польське суспільство, що Україна – це стратегічний союзник Польщі. Крім того, за прогнозами політолога, від нинішнього охолодження відносин Польща втратить доступ до сучасних українських військових технологій, а Україна – колишню міцну підтримку під час вступу до ЄС.