“Мене турбує зима”: Джеффрі Паєтт в інтерв’ю “Шелтеру” поділився оцінками та прогнозами щодо України

– Як оцінюєте відносини між США та Україною сьогодні?

– Якщо коротко, найважливіше те, що американці й надалі дуже добре ставляться до України. Вони хочуть, щоб їхній уряд підтримував Україну. Люди не втомилися від України. В Америці існує велика симпатія до тих, хто опинився у складнішій ситуації, до слабшої сторони, яка бореться за себе. Усе це дуже добре резонує з американським суспільством.

Це чітко видно і в Конгресі. Дані соціологічних опитувань та загальний настрій скрізь однакові: ми повинні підтримувати Україну і робити все можливе, щоб допомогти їй.

Думаю, що дещо почали змінюватися дві речі. Серед людей, які не надто уважно стежать за Україною і просто дивляться новини, протягом кількох років існувало сприйняття, що ситуація безнадійна і що зрештою Росія переможе, тому що вона значно більша. Але це починає змінюватися – як у Конгресі, так і за його межами.

Дуже важливо, що серед республіканців і демократів у Конгресі досі є сильні голоси на підтримку України. Ми бачили делегацію, яка відвідала Одесу для участі в Одеському безпековому форумі.

Чого поки що не сталося – це достатньої мобілізації для тиску на президента та Білий дім з вимогою робити більше для підтримки України. Побачимо. Зараз у нас багато внутрішньополітичних подій. Американська система зазнала серйозних потрясінь через війну з Іраном і вплив цього конфлікту на ціни на енергоносії.

Але загалом люди хочуть бачити Україну успішною. Є розуміння, що війна України за незалежність дуже схожа на нашу власну війну за незалежність 250 років тому. Насправді для Банкової та уряду 4 липня цього року є хорошою нагодою нагадати всім про цю історичну паралель.

– Чого ви очікуєте від виборів в США в листопаді? Чи може щось змінитися для України?

– Цілком можливо, що контроль над нижньою палатою Конгресу зміниться. Це дасть демократам сильнішу платформу для тиску щодо фінансування підтримки України.

Але в американській системі президент і Білий дім мають дуже великі повноваження. Саме в цьому зараз головна перешкода. Якби рішення ухвалював лише Конгрес, це питання було б вирішене вже давно.

– Сьогодні багато говорять про переговори. Як ви вважаєте, чи можливе мирне завершення війни найближчим часом?

– Я думаю, що на Путіна все ще потрібно чинити більший тиск. Його потрібно переконати, що переговори є для нього найкращим варіантом за нинішніх обставин. Тому ми повинні зберігати тиск.

Думаю, наступні кілька місяців будуть дуже важливими через зміни на полі бою та той тиск, який вони створюють усередині російського суспільства.

Але мене турбує зима. Ви пережили минулу зиму. Я працюю з Україною вже чотири зими енергетичної війни й бачу, що кожна наступна була складнішою за попередню.

Тому Україні потрібно досягти якомога більшого прогресу до листопада - як у зміцненні своїх позицій, так і у використанні дипломатичних можливостей.

– Моє наступне запитання було саме щодо енергетичної інфраструктури. Що Україна та її партнери можуть зробити для зміцнення енергетичної безпеки?

– По-перше, продовжувати реформи, які роблять інвестиції привабливими. Я згадував про це під час виступу. Дуже важливими були кроки, які Верховна Рада ухвалила кілька тижнів тому щодо ціноутворення.

Потрібно продовжувати роботу над прозорістю, конкурентною політикою та скороченням ролі держави в економіці.

– Яку роль можуть відіграти Сполучені Штати у відбудові українського енергетичного сектору?

– Серед американських компаній, з якими я зараз працюю, існує розуміння того, що після настання миру відбудова стане комерційною можливістю, яка випадає раз у житті.

Буде дуже багато роботи та величезний попит. Потрібна буде енергетична інфраструктура для виробництва цементу, сталі, будівництва житла - для всього, що буде необхідно. Крім того, знадобиться логістика.

Якщо війна завершиться приблизно по нинішній лінії фронту, тоді логістика набуде особливого значення. З’являться можливості для будівництва нових портів, причалів, контейнерних терміналів та інших об’єктів.

Учора я їхав із Польщі й бачив чергу вантажівок на кордоні довжиною близько 10 кілометрів. Тож попереду дуже багато роботи.

Також відкриються можливості, пов’язані зі вступом України до Європейського Союзу, і ті економічні перспективи, які це створить.

Великі інвестиції не прийдуть до України до настання миру – це просто реальність. Капітал неохоче вкладається туди, де інвестиції можуть бути знищені.

Але вже зараз можна готуватися: будувати партнерства, розробляти плани, налагоджувати зв’язки. І дуже важливо, щоб після настання миру міжнародна бізнес-спільнота була готова діяти швидко.