Шелтер

Німеччина знову намагається викупити американські ракети Tomahawk – FT

Німеччина знову намагається викупити американські ракети Tomahawk – FT

Далекобійні крилата ракета Tomahawk
Ілюстративне фото wikipedia.org
Оксана Короленко
Оксана Короленко

редакторка стрічки новин

Німеччина поновлює спроби придбати американські далекобійні крилаті ракети Tomahawk після того, як Пентагон відмовився від планів розгорнути у ФРН американський батальйон із цією зброєю, що створило прогалину у системі стримування Росії в Європі.

Про це пише Financial Times.

За інформацією джерел видання, міністр оборони ФРН Борис Пісторіус планує візит до Вашингтона, щоб переконати адміністрацію президента США Дональда Трампа погодити продаж.

Терміновість німецького уряду зумовлена нещодавнім рішенням США перенаправити батальйон далекобійних ракет, який мав бути розгорнутий у Німеччині цього року в рамках попередніх домовленостей НАТО. Це скасування, разом із рішенням Трампа вивести 5000 американських військових із ФРН, стало наслідком різкого загострення відносин між президентом США та канцлером Фрідріхом Мерцом через розбіжності щодо американської війни в Ірані.

Початковий план розгортання американських ракет, узгоджений ще за часів президентства Джо Байдена, був відповіддю на рішення російського диктатора Володимира Путіна розмістити комплекси “Іскандер”, здатні нести ядерну зброю, в Калінінградській області. Щоб компенсувати втрату американської військової присутності, Берлін готовий запропонувати Вашингтону вигідну фінансову угоду. Офіційний запит на купівлю установок Typhon та близько 400 ракет Tomahawk був надісланий ще в липні 2025 року, проте США досі не надали відповіді.

Втім, експерти скептично оцінюють шанси на успіх місії Пісторіуса, проведення якої залежить від згоди очільника Пентагону Піта Гегсета на зустріч. Війна в Ірані суттєво виснажила американські запаси ракет, що визнав і сам канцлер Мерц. Крім того, інші союзники США, зокрема Японія та Нідерланди, вже стикаються із затримками в постачанні замовлених Tomahawk.

За відсутності швидких рішень Берлін розглядає альтернативні варіанти. Серед них – прискорення європейської програми розробки далекобійної зброї Elsa (за участю Німеччини, Франції, Польщі, Великої Британії, Італії та Швеції), а також вивчення можливостей залучення українських розробок. Проте жодна з цих альтернатив не здатна закрити потребу в короткостроковій перспективі.

Зі свого боку уряд Мерца намагається довести свою надійність як союзника: з моменту вступу на посаду канцлер виділив понад 750 млрд євро на збройні сили ФРН, достроково досяг цільових показників НАТО з оборонних витрат та вивів Німеччину на перше місце серед донорів військової допомоги Україні, випередивши США.

Нагадаємо, попри суперечку з президентом США, канцлер ФРН сподівається на подальшу співпрацю з Білим домом.

  • Автор

    • Оксана Короленко
      Оксана Короленко

      редакторка стрічки новин

      Навчалася на факультеті журналістики Запорізького національного університету (ЗНУ) . У журналістиці – з 2015 року. Працювала у виданнях "Ділова Одеса", "Слово і діло", "Відомо".

      Усі матеріали