“Переможець уже відомий – це Путін”: що цікавого відбувається на виборах у Вірменії – огляд від “Шелтера”

У майбутніх виборах візьмуть участь 17 партій і два політичні блоки, які претендують на 101 місце в парламенті. Політична сила, яка здобуде перемогу, отримає право сформувати новий уряд і висунути кандидатуру прем'єр-міністра.

Як показують останні опитування, перемогу, найімовірніше, здобуде чинний прем’єр-міністр країни Нікол Пашинян та його партія "Громадянський договір". Він незмінно очолює уряд уже вісім років і це будуть його треті вибори.

Головними конкурентами Пашиняна є блок "Сильна Вірменія" олігарха Самвела Карапетяна та блок "Вірменія" експрезидента країни Роберта Кочаряна. Вважається, що обидві політичні сили є проросійськими. Ідеологічно близькою до них є і "Успішна Вірменія" Гагіка Царукяна.

Останніми роками Пашинян демонструє "прозахідний" курс і заявляє про наміри привести Вірменію до ЄС, що викликає обурення в Росії. Можна припустити, що така зміна геополітичного вектору пов'язана з остаточною втратою Нагірного Карабаху та розчаруванням у діях Москви як союзника.

Однак про те, чи дійсно це так, "Шелтер" поспілкувався з проєвропейським вірменським політиком з опозиції, колишнім послом України у Вірменії та з експертами з Центру близькосхідних досліджень.

Прогнози щодо переможця та вплив РФ

Голова Європейської партії Вірменії Тигран Хзмалян у коментарі "Шелтеру" спрогнозував, що перемогу здобуде Пашинян, а у Вірменії нічого не зміниться після виборів.

"Переможець виборів уже відомий. Це Володимир Путін. Тому що Нікол Пашинян останніми днями заявляє, що він не має наміру вийти з ЄАЕС і виконати закон про початок вступу до Європейського Союзу", – поділився він.

За його словами, прем'єр-міністр "зайняв відверто колабораціоністський і проросійський курс", але він "менше з двох зол", оскільки інші опозиційні партії – це також "відкрито проросійські клієнти".

Хзмалян каже, що главі уряду немає альтернативи на виборах, тому що він "зруйнував демократичну опозицію".

"У 2024 році наша партія створила Європейську коаліцію з трьох партій та близько 10 неурядових організацій. Після чого керівна партія зробила все, щоб ця коаліція розвалилася. Інакше, звичайно, коаліція проєвропейських сил, безсумнівно, була б у парламенті, і тоді у нас була б зовсім інша картина. Але Пашиняну зручніше працювати з проросійською опозицією, а не з демократичною опозицією", – вважає політик.

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов підтвердив "Шелтеру", що вірменська опозиція "проросійська, корумпована та криміналізована", а чинний прем'єр залишається при владі стільки років, бо "проти нього виступають ці люди".

Експосол України у Вірменії (2018-2019 роки) Петро Литвин прогнозує, що перемога буде за Пашиняном. Він вважає, що його публічний курс на євроінтеграцію – це правильний вибір.

"Я думаю, що це потрібно було вже давно зробити. І ми тоді, коли працювали, все робили для того, щоб підтримати в цьому плані", – поділився він.

За його словами, Пашинян хотів розвернути Вірменію від РФ ще у 2019 році, але "тоді була зовсім інша обстановка і тоді було 99,9% незалежності від Російської Федерації".

Будь-які вибори на євразійському континенті не обходяться без розмов про ризик російського впливу. В Європейській комісії попереджали, що РФ намагатиметься вплинути на вибори у Вірменії, застосовуючи гібридні методи тиску та інформаційні маніпуляції.

Кремль покладає надії на блок Самвела Карапетяна, хоча сам мільярдер перебуває під домашнім арештом через обвинувачення у спробі захоплення влади та не може особисто брати участь у виборах. Шанси його блоку є мінімальними, адже, згідно з останніми опитуваннями, Пашинян суттєво випереджає своїх опонентів.

Наприкінці травня агентство Reuters з посиланням на західних розвідників і чиновників написало, що Росія хоче таємно відправити до Вірменії близько 100 тисяч вірмен, щоб вони проголосували проти Пашиняна.

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос назвав це "абсолютно дурною ідеєю". У коментарі "Шелтеру" він зауважив, що активна російська пропаганда лише "грає на руку Пашиняна" та "дратує вірмен". Саме тому, на думку аналітика, Росія, скоріше за все, не зможе вплинути на вибори у Вірменії, хоча точно буде намагатись.

Сергій Данилов також погодився, що своїми діями РФ навпаки спонукає вірмен голосувати за чинного прем'єр-міністра країни.

Погрози "українським сценарієм" та економічний шантаж

10 травня російський диктатор Володимир Путін допустив "розлучення" з Вірменією через плани країни щодо вступу в ЄС. Він також кілька разів погрожував країні так званим "українським сценарієм", повторюючи кремлівський наратив, що "криза почалася зі спроб приєднання України до ЄС".

Проте Данилов скептично ставиться до можливості воєнної агресії РФ проти Вірменії. Політолог вважає це малоймовірним через географічні фактори (Вірменія оточена гірськими хребтами) та резерви, які росіяни перекинули на війну проти України.

"Хай на батутах заскочать в Вірменію. Батутами будуть заскакувати з гір. Бо база в Ґюмрі може напасти тільки сама на себе – російська база, яка зараз розташована в Вірменії. Хай знайдуть сили, засоби, щоб це зробити. Резерви, як казав один азербайджанський депутат: "Над нами нависала дуже потужна бригада морської піхоти. А тепер вона згнила під Харковом"", – оцінив експерт.

Тигран Хзмалян теж додав, що "нічого страшного" у погрозах Путіна немає. Політик згадав про Другу карабаську війну 2020 року та одноденну військову операцію Азербайджану у 2023 році, яка призвела до повної ліквідації Нагірно-Карабаської Республіки та масового виходу звідти вірменського населення.

"Так званий український сценарій у Вірменії був реалізований у 2020 році, коли за повної фінансової, політичної та військової підтримки Росії була організована війна 2020 року, і Азербайджан тоді розгромив Вірменію, яка наївно сподівалася на допомогу Росії. Потім це повторилося у 2023 році, коли з тисячолітньої батьківщини, з Нагірного Карабаху, було вигнано 150 тисяч вірмен за відкритого потурання так званих миротворців з Росії, які там перебували. Тому ми все це вже проходили", – розповів вірменський депутат.

Паралельно з військовим залякуванням Кремль активно використовує тотальну залежність Вірменії, здійснюючи економічний та енергетичний тиск. Зокрема, Росія вже обмежила імпорт вірменських товарів, заблокувавши постачання фруктів, овочів, квітів та коньяку. Окрім цього, критичним важелем впливу залишається те, що сьогодні близько 87% усього природного газу Вірменія купує саме у російського "Газпрому" за фіксованою ціною близько $170 за тисячу кубометрів, що значно нижче за ринкову ціну.

Тигран Хзмалян стверджує, що за роки правління Пашиняна ця залежність від Росії лише зросла.

"Якщо 10 років тому частка Росії у загальному економічному товарообігу Вірменії становила 35–40%, то зараз вона становить 75–80%. І нічого не було зроблено для того, щоб цю залежність послабити. Навпаки. Особливо ганебно, що у 23-му і 25-му роках уряд Пашиняна продавав російське золото – 111 тонн, це не жарт. Це лише офіційні дані", – зауважив він.

Крім того, за даними вірменського політика, Вірменія досі залишається одним з основних каналів сірого експорту електроніки та побутової техніки. Росії ця техніка потрібна через мікрочипи, які вона використовує у дронах.

Євроінтеграція: реальний розрив з Кремлем чи "театр"

У березні 2025 року парламент Вірменії в цілому схвалив закон про початок вступу країни до Євросоюзу. Після цього виникли дискусії щодо того, чи може Вірменія зберігати членство в Євразійському економічному союзі (до нього входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Вірменія), одночасно прагнучи вступу до ЄС.

У РФ найбільше говорили про "неприйнятність" курсу Вірменії на ЄС без виходу з ЄАЕС. Утім, у Єревані запевняли, що їхня співпраця з Євросоюзом не спрямована проти Росії. У результаті країни-члени ЄАЕС закликали Єреван провести серед вірменського народу референдум щодо подальшого зовнішньополітичного курсу.

Однак Пашинян відмовився проводити в країні референдум. Він констатував, що Вірменія продовжить участь у роботі ЄАЕС доти, доки необхідність остаточного вибору між цією організацією та ЄС не стане неминучою. Як пояснив очільник уряду, доки Єреван офіційно не подасть заявку на членство в Євросоюзі або не наблизиться до статусу кандидата на членство в ЄС, "проведення будь-якого референдуму є нелогічним".

Тигран Хзмалян назвав "театром" погрози Путіна та заяви Пашиняна про прагнення до ЄС.

"Коли потрібно замилювати очі Європі та вдавати невдоволення Росії, вони це роблять. Хоча без будь-яких серйозних наслідків. Розмови про український сценарій – це частина цього театру. Він зображує євроінтеграцію, але насправді це лише "євроімітація". Зате він отримує там невеликі кошти з Європи на боротьбу з російським впливом. При цьому ніякої особливої боротьби з російським впливом не ведеться", – зазначив політик.

Сергій Данилов висловив схожу думку, що заяви вірменської влади про вступ до ЄС існують "тільки на рівні гасел". Він зауважив, що євроінтеграція Вірменії ускладнена її географічним розташуванням.

"Євроінтеграція фізично неможлива, не маючи спільних кордонів, перебуваючи зовсім в іншому географічному розташуванні. Максимум, що може бути – це безвізовий режим, і то після тривалих перемовин. Якісь угоди про спрощений доступ до ринків", – акцентував аналітик.

Ігор Семиволос навпаки вважає, що Пашинян справді хоче дистанціюватися максимально далеко від Москви та наблизитись до Євросоюзу.

Водночас щодо можливостей негайного позбавлення від залежності в енергетичній сфері він налаштований стримано. На його думку, наразі особливих варіантів немає, й найближчим часом Вірменії доведеться купувати газ та інші енергоносії дорожче, за світовими цінами. З іншого боку, аналітик додає: "Звісно, можна вирішити це з Азербайджаном, якщо врешті-решт укласти мирну угоду, тобто ратифікувати її та завершити процес підписанням мирної угоди".

Стратегічний інтерес України у Вірменії

4 травня у Єревані відбувся знаковий саміт Європейської політичної спільноти, на якому Пашинян зустрівся з українським президентом Володимиром Зеленським. Це був перший візит президента України до Вірменії за останні 24 роки.

Зеленський наголосив, що обговорив з прем’єром Вірменії ситуацію в регіоні та безпекові виклики й загрози, а також запропонував відновити роботу Спільної міжурядової комісії з економічного співробітництва та провести її наступне засідання вже цьогоріч у Києві. Своєю чергою Пашинян після зустрічі із Зеленським підкреслив, що Вірменія "не є союзником Росії у питанні України".

Росіяни ж очікувано обурились. Міністерство закордонних справ РФ викликало посла Вірменії в Москві Гургену Арсеняну, щоб висловити йому "про категоричну неприйнятність надання у Вірменії в рамках нещодавніх заходів під егідою ЄС трибуни" президенту України.

А вже 2 червня Зеленський, за результатами доповіді керівника Головного управління розвідки Олега Іващенка, заявив, що Росія намагається заблокувати стратегічні зв'язки України з Молдовою, державами Південного Кавказу, Близького Сходу та Затоки, а також закликав Європу підтримати Вірменію напередодні виборів.

Відповідаючи на запитання про інтереси Києва у вірменських виборах, Сергій Данилов наголосив, що демонстрація слабкості Росії на Південному Кавказі – це стратегічний інтерес України.

На запитання щодо військової сфери співрозмовник відповів: "Якщо і коли у Вірменії з'явиться інтерес до української зброї, я думаю, це питання буде розглянуто належним чином, згідно-відповідно, як то кажуть".

Експосол Петро Литвин вважає, що Україна може поділитись своїм військовим досвідом, якщо Єреван забажає цього. Крім того, він підкреслив, що вибори у Вірменії "відкривають зовсім нові можливості нашої співпраці", зокрема в торгово-економічних зв’язках і політичних консультаціях.

Ігор Семиволос також д, що Україна та Вірменія мають потенціал розширення взаємної торгівлі. Водночас він додав, що у Києва немає великих планів на Єреван.

Семиволос також заперечив, що підтримка Вірменії з боку Зеленського може дратувати чи ображати президента Азербайджану Ільхама Алієва або псувати стосунки між двома країнами.

"Я не думаю, тому що Алієв так само зараз зацікавлений в перемозі Пашиняна. І в принципі, стратегічний курс Азербайджану на підписання мирної угоди. Тому я не бачу тут проблем з тим, що Україна також бачить майбутнє Вірменії, скажімо, поза московським впливом. Так що тут в цілому інтереси збігаються", – вважає він.

Тигран Хзмалян підсумував, що Зеленський у цьому контексті "дотримується єдиної позиції Європи".