Шелтер

Перепоховання відомих українців: чому Ізраїль влаштував скандал навколо Мельника та чи є для цього підстави

Перепоховання відомих українців: чому Ізраїль влаштував скандал навколо Мельника та чи є для цього підстави

Єва Сластнова
Єва Сластнова

журналістка

Перепоховання відомих українців: чому Ізраїль влаштував скандал навколо Мельника та чи є для цього підстави
Молитва за Україну біля Стіни Плачу Посольство України в Ізраїлі

Перепоховання голови Організації українських націоналістів (ОУН) Андрія Мельника у Києві спричинило засудження з боку Ізраїлю. "Шелтер" з’ясував, чи мають звинувачення у "співпраці з нацистами" якесь історичне підґрунтя. У цьому контексті історик і народний депутат Володимир В’ятрович у коментарі "Шелтеру" запевнив, що Ізраїль "перевернув усе з ніг на голову". 

25 травня голову Організації українських націоналістів (ОУН) Андрія Мельника та його дружину Софію Мельник перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі. Мельник був полковником Армії Української Народної Республіки (УНР), який очолював ОУН у 1938–1964 роках до своєї смерті. Досі подружжя було поховане в Люксембурзі.

На церемонії перепоховання було присутнє керівництво держави, зокрема президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, керівник Офісу президента Кирило Буданов і міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

Однак МЗС Ізраїлю офіційно засудило церемонію перепоховання Мельника, звинувативши його у "співпраці з нацистами".

Ми висловлюємо жаль з приводу рішення провести офіційну державну церемонію перепоховання лідера ОУН Андрія Мельника, який співпрацював з нацистами. Не можна ігнорувати історичну правду та пам’ять про жертв, вбитих нацистами та їхніми поплічниками

– йдеться у повідомленні.

Ізраїльський національний меморіал Голокосту "Яд Вашем" також опублікував заяву про те, що Мельник "підтримував нацистську Німеччину та співпрацював з нею під час переслідувань і вбивств мільйонів євреїв".

Що про це думають в Україні та що каже історія

Народна депутатка та співголова депутатської групи з міжпарламентських зв’язків із Державою Ізраїль Ольга Василевська-Смаглюк у коментарі "Шелтеру" висловила обурення тим, що Ізраїль "вирішив втручатися у внутрішні політично-історичні чи навіть суто історичні питання України".

Вона підкреслила, що вшанування і героїзації історичних постатей України – це питання, яке стосується виключно українців. За її словами, за свого життя Андрій Мельник "мав друзів серед тих, хто потім став визначними постатями держави Ізраїль".

Тому давати оцінку Мельнику, а тим паче говорити, що він брав участь чи спонукав своїх соратників брати участь в єврейських погромах, не є історично чистим, і це питання треба залишити історикам

– зазначила Василевська-Смаглюк.

Політикиня також висловила переконання, що Україна як держава має відреагувати на заяву Ізраїлю на рівні МЗС. Вона висловила жаль через те, що ізраїльська влада "дуже часто перебуває під впливом російських наративів".

Витоки оцього впливу російських наративів, історичних у тому числі, на ізраїльський політикум мене лякають. Мені здається, що ізраїльський політикум досить добре освічений і може сам почитати історичні книги, не потрібно користуватися послугами російського ІПСО

– сказала нардепка.

Василевська-Смаглюк підсумувала, що Україні та Ізраїлю потрібно більше зосередитися на викликах сьогодення та перспективних моментах: купівлі некраденого українського зерна та розробці власних оборонних проєктів.

А не займатися єрундою, яка насправді йде тільки на користь Росії та впливає на розкол, і підвищення антисемітських настроїв всередині нашої держави. Це не потрібно робити. Росія цим користується, а ізраїльтяни чомусь йдуть на поводу, що є дуже небезпечним і деструктивним для наших двох країн, які насправді переживають спільний біль і спільно борються зі світовим тероризмом

– додала вона.

Своєю чергою історик та народний депутат Володимир В’ятрович у коментарі "Шелтеру" назвав звинувачення щодо причетності Андрія Мельника до Голокосту "абсолютно безпідставними й історично необґрунтованими". На його думку, подібні заяви з боку МЗС Ізраїлю є некоректними, оскільки українці мають право самі визначати, яку роль хто відігравав в українській історії.

Ми зараз знаходимося у війні за незалежність, і знаєте, під час цієї війни вимагати від нас відмовитися від тих, завдяки кому ця незалежність стала можливою у XX столітті... Ну, на жаль, можуть тільки ті, хто не хоче бачити нас незалежними в майбутньому. Тому це некоректна і з історичного погляду, і з політичного погляду заява. Жодних якихось речей, які говорили б про антисемітську поставу Андрія Мельника, щось, в чому він мав... його діяльність мала б зашкодити українсько-єврейським стосункам чи, тим паче, стосункам між теперішніми Ізраїлем і Україною, насправді немає

– вважає історик.

В’ятрович заявив про відсутність фактів у звинуваченнях Ізраїлю та нагадав про існування презумпції невинуватості не лише в юридичній, а й в історичній площині.

Тобто якщо є якісь звинувачення, то вони мали б на чомусь обґрунтовуватися. Доводити невинуватість завжди важче, тому що спочатку йде безпідставне звинувачення, а потім треба дати якийсь аргумент, що воно безпідставне. Тут усе перевернуто з ніг на голову. Якщо у представників Ізраїлю є якісь достеменні факти, які дають підстави звинувачувати Андрія Мельника в якихось речах, що можуть бути прийняті до участі в Голокості, ми мали б їх почути, а не просто загальні огульні звинувачення

– зауважив він.

Для розв’язання проблеми В’ятрович запропонував "нормальний фаховий діалог" між істориками двох країн, оскільки, за його словами, наразі в політичних заявах Ізраїлю "звучать відголоски совєтської чи сучасної російської пропаганди". Нардеп підкреслив, що перепоховання історичних постатей – це виключно внутрішня справа України, а Київ не має жодних претензій чи вимог до Ізраїлю узгоджувати оцінки минулого з українським баченням.

У тому самому Ізраїлі є вулиця, присвячена Самуїлу Шварцбарду – тому самому, який вбив Симона Петлюру. З українського боку немає ніяких вимог негайно перейменувати цю вулицю, тому що це рішення, яке ухвалено в самому Ізраїлі

– підсумував він.

Яких ще історичних постатей планують перепоховати в Україні

В Українському інституті національної пам’яті (УІНП) пояснювали, що повернення Андрія Мельника на Батьківщину є "символом історичної справедливості" та визнанням Україною його заслуг. Там зазначили, що Мельник став першим із провідників українського державницького руху, чий прах перепоховали в Україні.

Водночас в УІНП зауважили, що триває процес повернення в Україну засновника та першого голови ОУН Євгена Коновальця та інших історичних постатей. Заступниця керівника ОП Ірина Верещук повідомляла, що Україна вже має дозвіл на перепоховання Коновальця, який похований у Роттердамі (Нідерланди).

Голова УІНП Олександр Алфьоров казав про необхідність перепоховання в Україні голови Директорії УНР Симона Петлюри (похований у Парижі, Франція) і гетьмана Української Держави Павла Скоропадського (похований в Оберстдорфі, Німеччина).

Звісно, нам необхідно говорити про Петлюру та Скоропадського. Це два керівники незалежної України 100 років тому, які поховані за кордоном, у вимушеній еміграції, але які свої життя до смерті присвячували тому, щоб повернути в Україну українську владу і повернутися на рідну землю

– зазначив він.

Алфьоров уточнив, що є ще одна категорія перепоховань – менш відомі українці, могили яких за кордоном не доглядають або на них закінчується оренда. Він також визнав, що наразі достеменно невідомо, яка кількість українців похована за кордоном і чи збереглися їхні могили.

Колишній президент України Віктор Ющенко після перепоховання Мельника закликав повернути прах "тисячі інших українців", зокрема провідника ОУН Степана Бандери, могила якого розташована у Мюнхені (Німеччина).

Голова УІНП Алфьоров уточнював, що родина Бандери не проти перепоховати його в Україні, але є застереження щодо безпеки могили під час війни.

Стосовно перепоховання Коновальця, Петлюри та Бандери – історик В’ятрович запевнив, що реакція Ізраїлю не має впливати на ці процеси, та назвав такі наміри абсолютно правильними.

Що відомо про створення Пантеону видатних українців

Усе почалося ще в січні 2017 року. Тоді в Чехії примусово ексгумували останки українського поета й письменника Олександра Олеся, після чого його перепоховали на території Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника в Києві.

Тоді ж при Міністерстві культури України створили спеціальну міжвідомчу комісію з питань перепоховань видатних українців.

У червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок перепоховання на військовому меморіальному кладовищі видатних борців за незалежність України у 20 столітті.

Наприкінці березня 2026 року керівник ОП Кирило Буданов заявив, що найближчим часом, за результатами усіх обговорень, подасть на розгляд президента напрацювання та пропозиції щодо створення Пантеону видатних українців.

Він наголосив на необхідності скласти перелік видатних людей, затвердити механізм репатріації їхнього праху та обрати локацію для майбутнього Пантеону видатних українців.

Диппредставництва України у 21 країні ідентифікували 98 поховань українців, доповідала заступниця глави МЗС Мар’яна Беца. Серед них – політичні, військові, культурні та громадські діячі УНР, ЗУНР, ОУН–УПА, уряду в екзилі та національно-визвольних змагань.

  • Автор

    • Єва Сластнова
      Єва Сластнова

      журналістка

      Сфери експертностіМіжнародна політика

      Навчалася на факультеті журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка за спеціальністю "Міжнародна журналістика". Три роки працювала у виданні NV.

      Усі матеріали