"Радикальніший за Стармера": хто такий Енді Бернем, який може очолити уряд Британії, та що це змінить для України

"Шелтер" розповідає, чому Стармер залишає посаду на три роки раніше, хто такий Енді Бернем та як ці зміни вплинуть на підтримку України.

22 червня Кір Стармер, який є другом Києва, підтвердив свою відставку з посади лідера Лейбористської партії після кількох днів сильного тиску з боку депутатів-лейбористів. У своїй промові він сказав, що "з гідністю" визнає, що не є найкращою людиною, яка могла б очолити партію на наступних виборах. Стармер також розповів про свої досягнення за два роки на посаді прем’єра, згадавши зокрема про підтримку України у війні проти Росії.

Уже за кілька годин після цього Енді Бернем заявив, що висуватиме свою кандидатуру на посаду прем’єр-міністра Британії. Того ж дня він склав присягу як новий депутат-лейборист від округу Мейкерфілд. Перед цим, 18 червня, політик виграв там довибори, які ініціювали після того, як депутат Джош Сімонс склав мандат, щоб звільнити це місце для Бернема.

Варто пояснити, що у Великій Британії не змінюється керівна Лейбористська партія, яка два роки тому виграла вибори. Тоді вона прийшла на заміну Консервативній партії вперше за 14 років. Лейбористи будуть при владі ще щонайменше три роки – до наступних виборів. Тож партія просто обирає собі нового лідера, який автоматично стане прем’єром країни.

Політична криза: чому Стармер пішов у відставку раніше терміну?

Як зазначає британська газета The Guardian, два роки тому Стармера вважали прагматичним і серйозним лідером, здатним відновити стабільність після років політичного хаосу та внутрішніх суперечок. Однак він зіткнувся з низкою невдач.

Стармеру не вдалося забезпечити обіцяне економічне зростання, налагодити роботу державних служб та зменшити витрати на прожиття.

Одним з фатальних рішень було призначення Пітера Мендельсона послом Великої Британії у США – політика, який був відомий своєю дружбою із засудженим за сексуальні злочини Джеффрі Епштейном.

Однак останнім ударом для прем'єра стали катастрофічні результати місцевих виборів. У травні правопопулістська партія Reform UK Найджела Фараджа розгромила лейбористів і консерваторів на муніципальних виборах. Це призвело до втрати підтримки Стармера та відставок міністрів в його уряді.

Після заяви Стармера про відставку в Лейбористській партії стартує процес обрання нового лідера. З 9 липня охочі депутати зможуть офіційно подавати свої заявки. Процес передвиборчої кампанії, під час якої кандидати представлятимуть свої програми колегам по партії, має бути завершений до 16 липня – останнього дня перед літніми канікулами в парламенті Британії.

Подальший розвиток подій залежить від кількості кандидатів. Якщо на посаду претендуватимуть двоє або більше людей, у Британії розпочнуться вибори. Тоді голосуватимуть уже не лише депутати, а сотні тисяч членів Лейбористської партії, профспілок та пов'язаних з ними організацій по всій країні. У такому випадку Стармер тимчасово залишиться на посаді, а новий прем’єр-міністр буде призначений до поновлення роботи парламенту 1 вересня.

Однак внутрішньопартійної боротьби майже напевно вдасться уникнути. Колишній міністр охорони здоров'я Вес Стрітінг, якого вважали головним суперником Бернема, відмовився від балотування та публічно підтримав його кандидатуру.

Оскільки Енді Бернем залишився без реальних суперників, його можуть оголосити новим лідером лейбористів уже 17 або 18 липня. Одразу після цього він отримає дзвінок від короля Чарльза III із запрошенням сформувати новий уряд Великої Британії.

"Король Півночі": хто такий Енді Бернем

Британські журналісти називають Бернема "людиною з народу". До цього тижня він протягом дев’яти років обіймав посаду мера Великого Манчестера – третьої за чисельністю населення міської агломерації Великої Британії, яка налічує понад 2,8 мільйона жителів.

За цей час Бернем здобув репутацію одного з найвпливовіших регіональних політиків Великої Британії, отримавши прізвисько "Король Півночі". Він здобув це прізвисько під час пандемії COVID-19, коли розкритикував тодішнього прем'єр-міністра Бориса Джонсона за те, що він назвав "лондоноцентричним" підходом до кризи.

У Манчестері політик заслужив похвалу за реформу транспортної системи регіону, перевівши автобусні перевезення під державний контроль. А економічні показники регіону перевершили більшу частину решти країни завдяки його активній підтримці.

Перш ніж стати мером, Бернем 16 років відпрацював у парламенті. За роки кар'єри він був міністром з питань реалізації та реформ, міністром культури, міністром охорони здоров'я та головним секретарем Казначейства. Він також вже брав участь у виборах лідера Лейбористської партії у 2010 і 2015 роках, але програвав.

Зараз Бернем обіцяє повторити в національному масштабі свою фірмову концепцію "манчестеризму" – політику, яка, за його словами, ставить простих людей вище за партію та зосереджується на регіонах, які ігнорують у Лондоні.

Прихильники політика кажуть, що йому вдалося знайти вдале поєднання "пробізнесової" та соціал-демократичної політики, а за його прагматизмом ховається міцний набір цінностей, пише видання The Washington Post.

Водночас критики Бернема вважають, що, попри на всі його політичні здібності, він успадкує багато тих самих викликів, які послабили уряд Стармера та призвели до широкого невдоволення виборців.

WSJ попереджає, що "керувати містом і керувати країною – це дуже різні речі". Досвід Бернема переважно стосується внутрішніх питань і зосереджений на сферах транспорту, житлового будівництва та економічного розвитку. На посаді мера у нього не було підстав розробляти детальні позиції щодо зовнішньої політики або приділяти увагу питанням оборони чи національної безпеки. Тому виникає питання, чи зможе політик впоратись із цим.

Зміни для України: чи стане Бернем другом Києва?

Президент України Володимир Зеленський, реагуючи на відставку Стармера, подякував йому за співпрацю, підтримку та спільні рішення. Зеленський наголосив, що всі зустрічі та розмови з британським прем’єром "завжди були наповнені справжньою змістовністю".

Відомо, що новий потенційний лідер Британії був активно залучений до гуманітарної допомоги Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії. У 2022 році Енді Бернем зустрівся з волонтерами в Українському культурному центрі Великого Манчестера, які створили безкоштовний магазин для українських біженців.

У перший рік великої війни політик також запустив ініціативу "Разом для України", яка допомагала переселенцям адаптуватися у Британії. За перший рік роботи платформа об’єднала понад 140 роботодавців, які запропонували українцям більш як 400 вакансій. Окрім пошуку роботи, проєкт допомагав з безкоштовними курсами англійської, відкриттям банківських рахунків, пошуком житла та іншими побутовими питаннями.

Бернем спільно з мером Ліверпуля Стівом Ротерамом та очільником Львова Андрієм Садовим заснував "Мережу незламних міст". Цей проєкт покликаний підтримати українську національну програму реабілітації "Незламні", створену для лікування фізичних і психологічних травм війни. Протягом повномасштабного вторгнення британський політик регулярно нагадував про важливість підтримки України.

Засновник аналітичної спільноти Resurgam Дмитро Корнієнко наголосив, що загальна лінія та позиція Лейбористської партії щодо України однозначно буде збережена. По-перше, тому що уряд лейбористів нікуди не йде, а по-друге – у Лондоні зараз існує широкий політичний консенсус щодо підтримки Києва. Ба більше, Бернем є послідовно проукраїнським політиком, який засуджує російське вторгнення ще з 2014 року.

Експерт припустив, що новий потенційний лідер може діяти навіть рішучіше за свого попередника: "Найімовірніше, що він буде більш радикальним, оскільки Бернем вважається достатньо жорстким політиком".

Як приклад Корнієнко навів позицію Бернема під час конфлікту Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі в лютому 2025 року. Тоді британський політик заявив, що Британія має першочергово підтримати Україну, адже Вашингтон не може диктувати умови Києву, який відбиває російську збройну агресію.

Корнієнко також спрогнозував, що Бернем може буде більш жорстким щодо тіньового флоту РФ, ніж Стармер, "бо це є його характеристика ведення політичної діяльності".

Своєю чергою у короткостроковій перспективі зміна лідера в Лондоні може створити певні паузи. Експерт пояснив, що багато важливих процесів – наприклад, перше самостійне затримання Британією російського тіньового флоту чи великі очікування від саміту НАТО в Анкарі – були зав'язані особисто на Стармері.

Ці процеси не скасують, але вони можуть уповільнитися, оскільки пріоритетом для Лондона на найближчі 2-2,5 місяці стане внутрішньопартійна боротьба, зауважив Корнієнко.

Експерт-міжнародник Олександр Краєв також вважає, що щодо українсько-британських відносин варто зберігати стриманий оптимізм.

На своїй сторінці у Facebook він пояснив, що британська державна модель спирається на міцну інституційну спадкоємність, а ключові геополітичні питання, як-от допомога Києву, базуються на стійкому багатопартійному консенсусі. Саме тому, за його словами, кардинальних розворотів у зовнішній політиці після зміни чергового прем'єра очікувати не слід.

При цьому часта зміна прем’єр-міністрів послаблює дипломатичну вагу Лондона на глобальній арені, зазначив Краєв. Це пояснюється тим, що постійна зміна влади заважає будувати тривалі союзи зі світовими лідерами та утримувати лідерські позиції.

На думку експерта, відставка Стармера показує, що західні демократії переживають важкі часи. Головний виклик для політиків зараз – запропонувати суспільству і світу "довгострокову візію, а не лише ситуативний антикризовий менеджмент".