США блокують продаж ракет Tomahawk Німеччині: це рішення руйнує європейську систему стримування, – Politico

Про це пише видання Politico.

Поняття "роз’єднання" у сфері оборони між США та Європою перестало бути просто гіпотетичним страхом європейських лідерів і перетворилося на свідому політичну стратегію адміністрації президента Дональда Трампа.

Зменшення військової ролі США в Європі: чому блокування ракет Tomahawk є частиною ширшого тренду

Відмова у постачанні Німеччині крилатих ракет Tomahawk є не поодиноким інцидентом, а черговим кроком США на шляху до скорочення своєї військової ролі на європейському континенті.

Цьому рішенню передувала низка інших кроків Вашингтона щодо згортання своєї присутності:

• Кадрові зміни: виведення близько 5 тисяч американських військовослужбовців із території Німеччини.
• Ракетні програми: призупинення планового розгортання американського батальйону, оснащеного комплексами Tomahawk.
• Технічне скорочення: зменшення залученості американських бомбардувальників, винищувачів, есмінців та підводних човнів у спільних місіях НАТО.

Офіційна позиція Пентагону полягає в тому, що такі дії зумовлені необхідністю більш справедливого та збалансованого розподілу оборонних витрат між США та їхніми європейськими партнерами.

Криза далекобійного стримування в Альянсі

За оцінкою аналітиків видання, ситуація з ракетами Tomahawk свідчить про наявність системної проблеми у відносинах між союзниками. Білий дім не лише обмежує власну присутність у Європі, а й стримує спроби європейських країн самостійно зміцнювати свій потенціал далекого ураження. Ключовим фактором такої позиції Вашингтона є острах перед реакцією Москви на появу подібних далекобійних систем безпосередньо у європейських столиць.

Після того як у 2019 році США вийшли з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД), у НАТО почали шукати варіанти створення власних далекобійних ударних спроможностей. Американські ракети Tomahawk розглядалися виключно як тимчасовий інструмент стримування на перехідний період – до моменту, поки європейський оборонно-промисловий комплекс не створить власні аналоги. Поточне рішення американської сторони знову залишає цю стратегічну прогалину відкритою.

Оборонна автономія: як реагує Європа

У відповідь на трансформацію безпекової політики США, європейські держави перейшли до активної самостійної розбудови оборонного контуру. Країни регіону системно збільшують бюджети на оборону та форсують програми розробки суверенних систем далекого радіуса дії. Прикметно, що частина цих проєктів створюється з урахуванням подвійного призначення – як для звичайного, так і для можливого ядерного оснащення.

Нинішні кроки Вашингтона вказують на поступове розмежування безпекових інтересів США та Європи. Водночас це не означає, що континент опиниться в зоні беззахисності – європейська безпекова архітектура просто остаточно змінює фокус, дедалі більше покладаючись на власні промислові, фінансові та військові можливості.

Нагадаємо, на початку червня стало відомо, що США можуть скасувати плани передачі Німеччині крилатих ракет великої дальності Tomahawk через побоювання адміністрації Трампа щодо можливої реакції Росії та ризику ескалації.