У Бельгії пояснили позицію країни щодо заморожених активів РФ

Глава МЗС Бельгії Максим Прево заявив, що стриманість країни щодо використання заморожених російських активів не означає небажання допомагати Україні чи підтримку Росії.
Про це він сказав на пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою у Києві, передає кореспондентка “Шелтера”.
Дипломат наголосив, що Бельгія з першого дня є союзником України і залишатиметься ним. Водночас залучення команди юристів виявило серйозні юридичні та фінансові ризики, зокрема системні для європейських фінансових ринків.
Якщо всі європейські країни або країни поза ЄС дійсно вирішать піти напролом… вкрай необхідно заздалегідь узгодити пункти про колективну солідарність. Інакше, якщо Бельгію через 10 чи 15 років зобов’яжуть повернути всі ці кошти через суд, вона не зможе самотужки взяти на свої плечі виплату понад 200 мільярдів євро.
Максим Прево глава МЗС Бельгії
Дипломат додав, що така солідарність так і не була конкретизована, мабуть, тому, що інші країни також усвідомлюють ризики і не захотіли їх ділити.
Проте Бельгія привітала рішення європейських країн щодо кредиту на 90 мільярдів євро на період 2025–2027 років.
Я розумію занепокоєння України щодо періоду після 2027 року. Існує також легітимна дискусія щодо збереження цієї суми як важеля на переговорах у рамках потенційної мирної угоди, яка має змусити Росію покрити всі або частину завданих нею збитків
Максим Прево глава МЗС Бельгії
Глава МЗС Бельгії зазначив, що країна чула заяви з деяких столиць і сподівається на повернення питання щодо заморожених активів РФ на стіл переговорів. Ризики не зникли, але принципової відмови використовувати ці кошти на користь України немає – потрібен юридично надійний шлях.
Нам знадобиться залучення експертів, щоб знайти юридично надійний шлях, який нівелює всі ризики. У жодному разі це питання не повинно наводити на думку, що Бельгія має принципові сумніви щодо допомоги Україні
Максим Прево глава МЗС Бельгії
Нагадаємо, у квітні Євросоюз розблокував €90 млрд для України на два роки. Цей пакет призначений для покриття дефіциту державного бюджету, підтримки соціальної сфери та закупівлі озброєння. Перші транші почали надходити влітку 2026 року.
Для отримання траншу Київ мав виконати низку умов, серед яких – подання законопроєкту про оподаткування дешевих імпортних посилок та оновлення митного законодавства.
Україна визначилася з пріоритетами використання макрофінансової допомоги від ЄС. Головний акцент – на власному виробництві зброї.
Автори

Єва Сластнова журналістка
Сфери експертності: Міжнародна політикаУсі матеріалиНавчалася на факультеті журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка за спеціальністю "Міжнародна журналістика". Три роки працювала у виданні NV.

Ольга Шендецька редакторка стрічки новин
Усі матеріалиНавчалася в Таврійському державному університеті. У журналістиці – з 2019 року. Працювала в ізраїльському виданні "Курсор" і редактором фінансового сайту Traders Union.