“Україна змушена брати участь у цій грі”: як аналітики оцінюють переговори Віткоффа й Кушнера у Києві та Москві

Востаннє американські посередники напряму зводили українську та російську сторони у тристоронньому форматі близько шести місяців назад. Переговори проходили в Абу-Дабі та Женеві.

Тоді Росія тиснула на Україну щодо поступок вийти з усієї території Донбасу та отримати контроль над Запорізькою АЕС. Саме РФ весь цей час робила все для зупинки переговорного процесу, паралельно війна США та Ізраїлю проти Ірану також відкинула українське питання на задній план.

Зрушення почалися, коли спочатку до Москви прилетів директор ЦРУ Джон Реткліфф, а через 11 днів, 5-го вересня, приїхали спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а на наступний день, 6 вересня, відвідали Київ.

Політичні оглядачі кажуть, що швидких рішень та прогресу у переговорному процесі не варто шукати. Однак тепер переговорні позиції Києва значно вищі, ніж були ще півроку тому, але бажання мирних переговорів з боку Кремля – не більше ніж імітація.

Як відбулися переговори у Києві?

Для Кушнера та Віткоффа вчорашній візит до Києва став першим від початку повномасштабної війни. При тому, що до Москви американські переговорники за цей час їздили вже неодноразово.

Віткофф повідомив про "значний прогрес" у Москві та назвав переговори з українською стороною "обнадійливими". Тепер Вашингтон сподівався найближчим часом повернути Росію та Україну до прямих переговорів за американського посередництва.

Зеленський зазначив, що до переговорів у Києві також приєдналися дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн, радник з питань національної безпеки прем’єр-міністра Великої Британії Джонатан Пауелл і радник федерального канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Гюнтер Зауттер. З ними відбувся окремий раунд переговорів.

Як стверджував президент, всього протягом трьох раундів переговорів вдалося обговорити фактично весь пакет потенційних домовленостей: території, гарантії безпеки, майбутнє української армії, економічні гарантії та відбудову країни. Окремою частиною стали потреби країни під час зими, адже війна буде продовжуватися, і Україні вже необхідні додаткові системи ППО, захист енергетики та постачання американського LNG.

Прориву стосовно територій очікувано не сталося. Українська сторона вважала, що такі рішення можуть ухвалюватися лише на рівні лідерів. Натомість сторони домовилися продовжити переговори: найближчим часом має відбутися нова зустріч України, США та європейських партнерів, тоді як Вашингтон спробує повернути Москву і Київ до прямого переговорного формату.

Що Путін сказав американцям і чи готовий він до поступок?

Важливо зазначити, що разом із Віткоффом і Кушнером до Москви приїхав виконувач обов'язків координатора санкційної політики Міністерства фінансів США Джин Ланг. Як написало видання Axios, він брав участь у підготовчих переговорах із російським спецпредставником Кирилом Дмитрієвим, хоча на самій зустрічі з Путіним його вже не було.

У Білому домі уточнили, що до американської делегації також входили представники Ради національної безпеки, Держдепартаменту та Мінфіну США. Axios вважало присутність Ланга сигналом того, що одним із предметів переговорів були американські санкції проти Росії. Тим більше, що лише за кілька днів до цього міністр фінансів США Скотт Бессент заявив російському колезі, що Москва не повинна розраховувати на економічне послаблення, доки не завершить війну.

Володимир Зеленський у розмові з журналістами, вчора 6-го вересня, також згадував про санкції, заявивши, що українська сторона розраховує, що праця Ліндсі Грема, великого друга України, буде позитивно відзначена з боку США.

Сама розмова Віткоффа і Кушнера з Путіним тривала понад три години. З російського боку в ній брали участь помічник президента Юрій Ушаков та Кирило Дмитрієв. На початку зустрічі Путін заявив, що ситуація залишається "складною", однак подякував Трампу за те, що той "не припиняє своїх зусиль" для врегулювання війни.

Втім, після більш ніж трьох годин розмови конкретних домовленостей щодо завершення війни сторони не оголосили. За даними NYT, Кремль протягом переговорів із командою Трампа послідовно намагався переконати у тому, що перемога Росії нібито неминуча. Це вже стара переговорна стратегія: якщо Вашингтон повірить, що час працює на Москву, логічним рішенням буде тиснути на Київ, щоб Україна погодилася на поступки зараз.

Саме це Путін зробив і цього разу: розповідав Віткоффу і Кушнеру про російське просування та впевненість у досягненні військових цілей, хоча західні оцінки фронту значно менш оптимістичні для Москви.

Політолог Ігор Петренко також звернув на це увагу: "Є нестиковка. Того ж вечора Ушаков переказав, що Путін розповідав гостям про "успіхи армії на фронті" і впевненість у досягненні всіх цілей, Reuters назвав позицію Кремля "непохитною". А Сибіга в неділю виклав серпневі цифри: територіальний баланс за місяць – плюс 5 квадратних кілометрів на користь України, російські втрати – щонайменше 42 тисячі, темп просування за 8 місяців у 3,5 раза повільніший, ніж торік. Одна сторона обговорює економічні стимули, друга розповідає про наближення перемоги. Сходяться ці дві речі лише в одному прочитанні: Москва перевіряє, чи можна отримати санкційні послаблення без військових поступок".

Чи готові сторони до компромісів: оцінки аналітиків

Політолог Володимир Фесенко назвав місію Віткоффа і Кушнера "нездійсненою". На його думку, "все відбулося прогнозовано – без конкретних результатів".

Колишній посол України в США Валерій Чалий закликав не створювати завищених очікувань від перебування спецпредставників Трампа в Україні.

Журналіст і публіцист Віталій Портников у своєму блозі пояснив, що, не зважаючи на активізацію переговорного процесу, Путін всього лиш намагається імітувати зацікавленість у мирі, вирішуючи свої інтереси, а Україні задля подальшої підтримки США та західних партнерів доводиться "грати у цю гру".

"Коли Зеленський жартує, що Віткофф і Кушнер зіграли роль Patriot у Києві, треба згадати, що свого часу таку ж роль виконували й інші представники американської адміністрації, які приїздили до України. Ми навіть жартували з приводу поїздок представника американського президента Кіта Келлога, який мав дуже обмежений вплив усередині адміністрації, але росіяни поважали сам його статус. І коли він приїздив до України, принаймні на цей час вони не стріляли", – вказав Портников.

Як зазначив оглядач, Україні американська підтримка критично необхідна. Це стосується і передачі розвідувальної інформації, і продажу американської зброї європейцям, яку потім Європа передає Україні. Тому українська зацікавленість у збереженні відносин зі Сполученими Штатами абсолютно зрозуміла.

Коли ж може початися реальний мирний процес? На переконання Портникова, війна може просто продовжуватися без будь-яких справжніх переговорів доти, доки сторони не будуть настільки виснажені, що вже фізично не зможуть воювати далі.

"Я сподіваюся, що Україні вдасться виснажити Росію настільки, що вона втратить можливість продовжувати війну, навіть якщо сама Москва не захоче домовлятися. На мою думку, саме такий сценарій сьогодні виглядає одним із найбільш реалістичних підсумків подій, які почалися з повномасштабного нападу Росії на Україну", – підсумував він.