Шелтер
Шелтер

В Анкарі стартує саміт НАТО: які прогнози та ризики для України

АналітикаСвіт

В Анкарі стартує саміт НАТО: які прогнози та ризики для України

Єва Сластнова
Єва Сластнова

журналістка

В Анкарі стартує саміт НАТО: які прогнози та ризики для України
НАТО Pixabay

В Анкарі (Туреччина) 7-8 липня відбудеться 36-й саміт НАТО – одна з найважливіших геополітичних подій, яка визначить оборонну стратегію Альянсу на рік. У зустрічах візьме участь й українська делегація на чолі з президентом Володимиром Зеленським.

Про що говоритимуть на саміті та які рішення щодо України можуть ухвалити – далі у матеріалі "Шелтера".

Знаковим стало те, що напередодні саміту НАТО, у ніч проти 6 липня, країна-агресор Росія запустила по Україні 68 ракет і понад 350 дронів. Основним напрямком удару був Київ. Протиповітряна оборона не збила жодної з 23 балістичних ракет, якими атакувала РФ. Це ще раз підтвердило критичну нестачу в Україні ракет до систем Patriot.

Після масованого удару Зеленський закликав партнерів до сильних рішень щодо захисту українського неба на саміті НАТО. Він зазначив, що поки ракети-перехоплювачі "залишаються на складах союзників, це тільки заохочує Росію "перемагати" житлові будинки".

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також заявив, що головне послання України до учасників саміту НАТО – це заклик захистити українських дітей від російського балістичного терору. Тож, можна припустити, що саме на питанні ППО буде наполягати українська делегація під час саміту.

Особливий інтерес також викликає зустріч Зеленського з президентом США Дональдом Трампом, яка має відбутись у рамках саміту НАТО 8 липня у другій половині дня. Раніше президент України казав, що розраховує на позитивну відповідь Трампа щодо ліцензій на виробництво ракет для Patriot.

Програма саміту та його питання

Згідно з опублікованою програмою, саміт НАТО розпочнеться 7 липня о 10:00 з Форуму оборонної промисловості. Цьогорічний форум зосередиться на прогресі країн-членів Альянсу у досягненні історичного плану НАТО щодо виділення 5% ВВП на оборону, а також на тому, як ці кошти використовуються для збільшення обсягів оборонного виробництва.

О 14:00 генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президент України Володимир Зеленський виголосять коротку промову. О 18:30 відбудеться світський прийом та вечеря для глав держав та урядів з їхніми подружжями.

О 19:45 запланований початок засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Сам факт його проведення є позитивним сигналом для Києва. Однак варто згадати, що на саміті у 2025 році це засідання скасували в останній момент.

Зранку наступного дня відбудеться церемонія привітання глав держав та урядів країн-членів НАТО, який зустрічатиме Рютте та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган.

Об 11:15 розпочнеться засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів. А вже о 15:00 Рютте дасть пресконференцію за підсумками саміту НАТО.

Зеленський також уточнював, що на саміті НАТО в Анкарі відбудеться зустріч щодо програми системи протиповітряної та протиракетної оборони Freya, яку Україна розробляє разом з європейськими державами.

Ще з цікавого: прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен зазначав, що питання створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України стане однією з ключових тем на саміті НАТО.

На яку допомогу розраховувати Києву?

Своїми очікуваннями від майбутнього саміту українські експерти поділилися під час круглого столу "Україна-НАТО напередодні саміту в Анкарі: від взаємовигідного співробітництва до членства".

Оцінюючи те, який саме результат зустрічі в Туреччині стане реальним практичним внеском у перемогу України, дипломат і посол з особливих доручень Андрій Праведник висловив думку, що головним досягненням цьогорічного саміту має стати рішення країн-членів НАТО про стале і довготривале фінансування України.

За його словами, ці кошти мають спрямовуватися не лише на готову зброю, а й на фінансування українських оборонних розробок, щоб згодом виготовляти їх для захисту не лише України, а і Європи.

Видання Politico повідомляло, що країни-члени НАТО під час саміту можуть оголосити про надання Україні нового пакета військової допомоги на 70 млрд євро. Утім, ця сума не повністю складатиметься з нових надходжень.

Як зазначили двоє анонімних дипломатів, 30 млрд євро планують виділити в рамках уже погодженої позики від ЄС для України (загальний обсяг якої становить 90 млрд євро), а решту 40 млрд євро забезпечать коштом двосторонніх зобов'язань  держав-членів НАТО.

Директор Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий розраховує на виділення фінансової допомоги Україні та підписання нових довгострокових зобов'язань на саміті. Він підкреслив, що значним успіхом було б поглиблення кооперації в оборонній сфері, запуск нових спільних проєктів та прямі інвестиції в український ОПК.

Аналітик наголосив на необхідності термінового закриття нагальних потреб України в антибалістичних системах та ракетах-перехоплювачах. Позицію деяких партнерів щодо вигаданих "червоних ліній" через страх перед ескалацією він назвав абсолютно неконструктивною.

Крім того, Солодкий висловив упевненість, що забезпечення України антибалістичними засобами дозволить вибити з рук Кремля його головний інструмент психологічного терору.

З якими ризиками може зіткнутись Україна?

Британське видання The Telegraph помітило, що Зеленський не братиме участі в основному саміті НАТО 8 липня і не виступить, як це було в попередні роки, з промовою перед лідерами Альянсу. Видання пише, що НАТО вирішило "залишити Зеленського та всю українську проблему на другому плані, побоюючись роздратувати Трампа".

Журналіст Оуен Меттьюз попередив, що лідери Альянсу зіткнуться з атакою одразу з трьох фронтів, спрямованою проти єдності, рішучості та безпеки НАТО.

Перший фронт – це Трамп, який починає виводити війська, озброєння та фінансування з Європи. Другий – це поглиблення розколу всередині НАТО щодо фінансування військових зусиль України. І третій – це пряма загроза з боку Росії, яка, за даними спецслужб, планує провокацію проти Польщі.

The Telegraph також вказує, що доброзичливого ставлення з боку країн, які колись були найближчими союзниками Києва, також не вистачає. Прем’єр Польщі Дональд Туск закликав представників польської делегації, яка вирушає на саміт НАТО, бути обережними з будь-якими заявами щодо подальшої фінансової підтримки України з боку Варшави.

Водночас Чехія виключила можливість підтримки позики від ЄС для України на 90 млрд євро та заблокувала експорт своїх легких літаків до Києва. Словаччина та Угорщина відмовилися підтримати плани НАТО щодо надання масштабної фінансової та військової допомоги на саміті.

При цьому керівниця офісу реформ Міністерства оборони України та експертка-міжнародниця Леся Огризко наголосила, що Україна потрапила до трійки головних питань порядку денного саміту НАТО і це вже є хорошим результатом.

Вона оцінила, що на тлі нещодавніх успішних домовленостей у форматі "Рамштайн", де Києву пообіцяли пакет на 1 мільярд доларів, зафіксувати додаткові великі фінансові зобов'язання безпосередньо в Анкарі буде дещо складніше. Однак, на її думку, українська сторона в жодному разі не повинна знижувати планку своїх вимог.

Окрему увагу Огризко порадила звернути на важливі політичні та технократичні рішення, які не потребують великих бюджетних витрат від союзників, але здатні дати сильний поштовх українській економіці. Зокрема, експертка очікує від європейських країн зрушень у питаннях ліцензування та сертифікації українських виробників зброї на міжнародних ринках.

Це те, що особливо не коштує великих грошей. Це більше в площині політичного або технократичного рішення, яке мають прийняти європейські країни. Але видача сертифікатів українським виробникам та ліцензування їх на європейських або інших світових ринках створить значний буст для українського вітчизняного виробника

Леся Огризко
керівниця офісу реформ Міністерства оборони України та експертка-міжнародниця

Огризко додала, що українській делегації в Анкарі варто спробувати подолати ще одну негласну "червону лінію" Заходу та порушити питання про можливість фінансування грошового забезпечення українських військових із партнерських фондів. Це допомогло б суттєво розвантажити український бюджет.

  • Автор

    • Єва Сластнова
      Єва Сластнова

      журналістка

      Сфери експертностіМіжнародна політика

      Навчалася на факультеті журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка за спеціальністю "Міжнародна журналістика". Три роки працювала у виданні NV.

      Усі матеріали