“Відіграються на пересічних українцях”: чим загрожує “війна орденів” між Польщею та Україною

Це сталося через давні історичні розбіжності щодо Волинської трагедії.

Чим загрожує взаємна "війна орденів", чому наслідки скандалу відчують українці на кордоні та чи здатна Конференція у Гданську повернути діалог у прагматичне русло – розбирався "Шелтер".

Ввечері 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що позбавляє президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Польському лідеру знадобився майже місяць, щоб перейти до реалізації своєї погрози.

У Варшаві обурились через те, що президент України присвоїв почесне найменування "імені Героїв УПА" окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ. Навроцький оголосив, що Польща послідовно захищатиме пам’ять своїх громадян і "не погодиться на героїзацію тих, хто вбивав беззахисних польських цивільних осіб".

20 червня Зеленський повідомив, що відправив орден Білого Орла польському президенту. Він також опублікував фото, які свідчать про те, що нагороду надіслали "Новою поштою".

Водночас глава держави зазначив, що "особливий" для поляків орден досі зберігається у російської імператриці Катерини II, фашистського диктатора Беніто Муссоліні та проросійського ексканцлера Німеччини Герхарда Шредера. Своєю чергою у Варшаві відповіли, що посмертно орден не забирають, а Шредер "ніколи не ображав польський народ так відкрито, як президент України".

Чи правильна реакція Києва та що робити далі?

Після рішення Навроцького від ордена Білого Орла відмовилися всі колишні президенти України, які мали цю нагороду: Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.

А про повернення інших польських нагород оголосили зокрема голова Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та посол України у Польщі Василь Боднар.

Очільник МЗС Сибіга заявив, що Україна не прагнула загострення у відносинах з Польщею, але підкреслив: "Жоден президент іншої держави не буде нам більше диктувати нашу історію".

Дипломат і директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара у коментарі "Шелтеру" назвав ситуацію серйозною "емоційною бурею", в основі якої лежать більше внутрішньополітичні причини в Польщі, ніж історичні. На його думку, дії українських політиків та дипломатів є політично виправданими.

Він зазначив, що повернення орденів колишніми президентами та дипломатами є показником реакції на "дуже несправедливу і невчасну атаку на Україну".

Щодо подальшої стратегії Києва, Хара наголосив, що Україна не повинна ескалювати конфлікт, але має чітко тримати окреслену лінію і не прогинатися під політичні вимоги Варшави.

За його словами, Навроцький намагається використати тему Волині у своїй політичній боротьбі проти конкурентів перед парламентськими виборами, які відбудуться восени 2027 року.

Голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко також сказав "Шелтеру", що наразі ситуація "дуже серйозна і небезпечна". Він закликав до максимальної виваженості у діях та заявах.

"Зараз важливо утриматись від будь-яких необережних дій або слів, які можуть тільки поглибити цей конфлікт, який вже зараз є. Тому зараз треба шукати якийсь конструктивний вихід. Треба комунікувати на всіх рівнях з нашими польськими колегами, з друзями. Треба мати чесну, відверту розмову. Я думаю, що можливо навіть за зачиненими дверима", – рекомендує народний депутат.

Мережко акцентував, що головне завдання Києва – не дозволити емоціям зруйнувати відносини між країнами, які мають залишатися на стратегічному рівні. Для виходу із цієї загрозливої ситуації Україна повинна залучити всі можливі канали зв'язку, зокрема урядовий та парламентський виміри.

Якими можуть бути наслідки скандалу?

Коли Навроцький оголошував про те, що позбавляє Зеленського ордена Білого Орла, він також заявив, що Польща не допустить вступу до Європейського Союзу тих, хто не розуміє необхідності відмовитись від "тоталітаризму та культу насильства".

Попри таку жорстку риторику глави держави, польський уряд оцінює загострення між країнами прагматичніше. Прем’єр-міністр Дональд Туск вважає, що конфлікт між Києвом та Варшавою "радує Путіна і шокує союзників". Аналогічну думку має і глава МЗС Радослав Сікорський, який зауважив, що "переможцем війни історії та орденів може стати лише Москва".

У Москві дійсно пораділи через загострення польсько-українських відносин. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв підтримав дії президента Польщі, додавши чергові образливі випади та звинувачення на адресу Зеленського.

Дипломат Олександр Хара погоджується, що Польща може блокувати європейську та євроатлантичну інтеграцію України, оскільки є членом ЄС та НАТО, але сподівається, що до цього не дійде.

При цьому він висловив упевненість, що цей скандал не піде так далеко, щоб поставити під сумнів передачу допомоги Україні. Однак українці можуть зіткнутися з проблемами під час перетину польського кордону.

У майбутньому, за словами Хари, Києву доведеться дипломатично проговорювати з Варшавою питання історичних розбіжностей, як це відбувається з Угорщиною у питаннях нацменшин.

Зі свого боку Олександр Мережко вказав, що теоретично у відносинах може виникнути "доволі багато неприємних речей", і завдання дипломатії – уникнути їх.

Він висловив сподівання, що Польща не блокуватиме євроінтеграцію України. Нардеп нагадав, що перший переговорний кластер уже відкрито, тобто офіційні умови вступу України в ЄС чітко визначені, і на цьому етапі Варшава "намагалася бути максимально конструктивною".

Щодо військової допомоги, Мережко налаштований оптимістично та вважає, що логістичні вузли не постраждають.

"Я сподіваюсь, що Польща залишатиметься хабом. Зокрема, йдеться про аеропорт Ясьонка біля Жешува. Тобто цей хаб залишиться, тому що це в інтересах теж Польщі. Але зараз такий період, коли ми переходимо до таких більш прагматичних відносин, які більшою мірою спираються на національні інтереси кожної зі сторін, і кожна зі сторін буде відстоювати свої національні інтереси. Але треба зробити це так, щоб, захищаючи національні інтереси, обидві сторони шукали компроміс", – зауважив голова профільного Комітету Ради.

Які можливості відкриває конференція у Гданську?

Ще одним дискусійним питанням стала Конференція з питань відновлення України, яка має відбутися 25-26 червня у польському Гданську. У політичних та експертних колах почали обговорювати доцільність візиту Зеленського після скандалу.

Як повідомляли у МЗС, рішення щодо участі президента України в Конференції буде ухвалено 22 червня. Однак станом на ранок 23 червня жодних офіційних заяв щодо того, чи поїде Зеленський до Польщі, так і не з'явилося. У польському уряді казали, що Конференція з відновлення України відбудеться у запланованому режимі.

Згодом прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що вона буде очолювати українську делегацію на URC-2026 у Гданську. Отже, Зеленський до Гданська вирішив не їхати. До складу української команди на Конференції увійдуть представники українського бізнесу, керівники державних компаній, представники громад з усієї країни, урядовці та парламентарі.

Завданням команди буде досягнення домовленостей, які спрацюють на обороноздатність й стійкість України та розширять економічне співробітництво з партнерами. Очікується підписання низки угод з міжнародними партнерами, зокрема щодо зміцнення української енергетики.

Олександр Хара переконаний, що Конференція у Гданську відкриває значні можливості, які необхідно реалізувати. Він також зазначив, що Зеленському в майбутньому треба зустрітися з Навроцьким, попри заяви та дії польського лідера.

Дипломат нагадав, що президент Польщі жодного разу не був в Україні з офіційним візитом, а також усунув Варшаву від зустрічей, важливих для України і Європи.

Олександр Мережко також вважає, що попри складну ситуацію, цей форум варто розцінювати як шанс та майданчик для відновлення конструктивного діалогу.

Він додав, що чим більше представників української влади візьме участь у Конференції з відновлення України, тим краще, адже будь-яка комунікація є корисною.

При цьому Мережко звернув увагу, що присутність делегації допоможе розв'язати багато економічних задач, але це не зніме ключових проблем у відносинах між Україною та Польщею. На його думку, такі питання мають обговорюватися виключно на найвищому рівні – особисто між Зеленським і Навроцьким.