ЄС може обмежити тимчасовий захист для українців: під загрозою – чоловіки призовного віку

редакторка стрічки новин

Країни Європейського Союзу обговорюють можливість перегляду правил тимчасового захисту для українців, зокрема – виключення чоловіків призовного віку з майбутніх продовжень цієї програми.
Про це пише Euractiv.
Йдеться про Директиву ЄС про тимчасовий захист, яка після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році надала можливість понад чотирьом мільйонам українців жити та працювати в країнах Євросоюзу без проходження стандартних процедур отримання притулку. Наразі її дію продовжено до березня 2027 року.
Згідно з внутрішніми документами Ради ЄС, серед можливих сценаріїв розглядається продовження схеми з одночасним звуженням її застосування. Зокрема, йдеться про потенційне виключення нових заявників-чоловіків призовного віку або осіб, які виїхали з України з порушенням правил.
За даними медіа, питання вже обговорювалося раніше, а деякі країни ЄС розглядають можливість подальшого продовження дії механізму, що може зробити його найдовшою схемою тимчасового захисту в історії блоку.
Водночас Європейська комісія раніше закликала держави-члени готуватися до поступового згортання програми та переходу до довгострокових правових статусів для українців. Однак цей процес відбувається нерівномірно.
Частина урядів ЄС висловлює занепокоєння зростанням частки чоловіків призовного віку серед новоприбулих, а також вважає, що перегляд правил може відповідати інтересам України – як з точки зору обороноздатності, так і майбутньої відбудови країни.
Подальше майбутнє системи тимчасового захисту мають обговорити міністри з питань міграції на засіданні Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ. Остаточні пропозиції має подати Європейська комісія.
Автор

Вікторія Вітер редакторка стрічки новин
Усі матеріалиНавчалася на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Досвід роботи у журналістиці - понад 5 років. Спеціалізується на оперативних новинах і соціально важливих темах. У фокусі - життя міст, робота органів влади та історії людей. Працювала у польському виданні "Wprost", "Львівській мануфактурі новин", "Сихів.Медіа", "Інформер".