Загроза “донбаського сценарію” для Молдови: як Зеленський може врятувати Санду від Путіна

15 травня стало відомо, що російський диктатор Володимир Путін підписав указ про спрощене надання громадянства РФ жителям невизнаного Придністров’я.

Згідно з документом, претендувати на російський паспорт за спрощеною процедурою зможуть повнолітні іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають у Придністров’ї. Від них не вимагатимуть дотримання стандартних умов: п'ятирічного проживання в Росії, знання мови, історії чи законодавства РФ.

Традиційно для Кремля, офіційним приводом для цього рішення назвали "захист прав і свобод людини та громадянина".

"Їм потрібно більше людей на війну". Які наміри Москви приховує новий указ?

Президентка Молдови Майя Санду 16 травня відреагувала на указ Путіна, припустивши, що "їм (росіянам – ред.) потрібно більше людей, яких можна відправити на війну в Україну".

З початку війни в Україні більшість жителів регіону прийняли молдовське громадянство, оскільки вважали, що з громадянством Республіки Молдова їм буде безпечніше, ніж з громадянством Росії

– зауважила Санду.

У коментарі "Шелтеру" голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, нардеп від фракції "Слуга народу" Олександр Мережко сказав, що указ Путіна є радше провокацією та ознакою слабкості Кремля, якому бракує живої сили.

Я думаю, що це, скоріше, така провокація з боку Кремля. Це ознака слабкості Кремля, тому що їм не вистачає військової сили. Тому вони намагаються вирішити це питання не шляхом там (внутрішньої, – ред.) мобілізації, а залучити цинічно людей в різних країнах

– вважає Мережко.

13 травня Державна дума Росії ухвалила у другому та третьому читаннях закон, який дає Путіну змогу вводити війська в іноземні держави. Цей крок Москва легалізує під звичним приводом – нібито "для захисту прав громадян Росії".

Цей закон передбачає, що російську окупаційну армію можуть залучити до "виконання завдань із захисту російських громадян, заарештованих, утримуваних або підданих кримінальному чи іншому переслідуванню за рішеннями іноземних судів".

Президент Володимир Зеленський, реагуючи на спрощення отримання російського громадянства жителями Придністров'я, зазначив, що РФ шукає собі нових солдатів, а також позначає невизначену територію "як начебто свою". Глава держави наголосив, що Україна має на це реагувати.

Крок специфічний і означає не тільки те, що Росія таким чином шукає собі нових солдатів, бо громадянство означає військовий обов’язок. Це і визначення території Росії Придністровʼя як начебто свого. Вони в Москві часто кажуть різним співрозмовникам, що їх цікавить начебто тільки Донбас. Насправді далеко не тільки Донбас. Ми маємо на це реагувати. Тим більше що російський військовий контингент і розташування спецслужб у Придністров’ї – це для нас також виклик. Ми зацікавлені в стабільній, сильній Молдові

– підкреслив президент України.

Зеленський також заявив, що доручив МЗС України координувати контакти з Молдовою для оцінки ситуації та узгодження спільних дій.

Загалом Зеленський очікує від українських спецслужб та розвідки пропозицій щодо формату реагування на ситуацію.

"Питання треба було вирішити вже давно". Як Україна може допомогти Молдові?

Коментуючи можливі кроки Києва, нардеп Олександр Мережко наголосив, що будь-які контрзаходи України мають узгоджуватися з Кишиневом і повністю відповідати міжнародному праву.

Тут ми бачимо навіть суто геополітично чи географічно, що Придністров'я не має безпосереднього виходу до Росії. І цей географічний фактор треба враховувати також на нашу користь

– підкреслив Мережко.

На уточнювальне запитання щодо того, чи можуть кроки України включати залучення військових представників або дипломатів, Мережко відповів заперечно.

Водночас ексміністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, керівник Центру безпекових досліджень Вадим Черниш у коментарі "Шелтеру" критично оцінив очікування політичного керівництва від розвідки і спецслужб. На його думку, розвідка має забезпечувати владу сухим фактажем, а не готовими рішеннями.

З моєї точки зору, розвідка повинна давати не політичні рішення, а фактаж: що відбувається, скільки людей набуло громадянства, який контингент розташований, які процеси відбуваються, до чого готуються. Політичне рішення не приймається розвідувальними органами. Політичне рішення приймається керівництвом двох держав – двома президентами і, якщо потребується, Верховною Радою

– наголосив Вадим Черниш.

Підполковник ЗСУ, заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін вважає, що питання Придністровʼя Молдові "потрібно було вирішити вже давно, а з початку повномасштабної війни наступив ідеальний для цього час".

Вже багато років вони мають у себе під боком якийсь незрозумілий шматок РФ, й нічого з ним не роблять. Очевидно, що у Росії зараз немає достатньо ресурсу, аби направити туди повноцінні підрозділи для захисту. Саме час повернути собі окуповані території. А ми би, думаю, знайшли спосіб таку акцію підтримати

- написав Жорін у своєму Telegram-каналі 17 травня.

Крім того, Жорін підкреслив, що Україна "цілком здатна" військовим шляхом деокупувати Придністровʼя "в короткостроковій перспективі".

Схожу думку висловив і Вадим Черниш, уточнивши, що суто з воєнної точки зору він підтримує позицію Жоріна, однак закликає не забувати про політичні межі.

З воєнної точки зору я його взагалі більше підтримую. Але з політичної точки зору – це не нам вирішувати. Ми ж не путінська Росія, щоб самим вирішувати, що робити з територіями інших держав. Я підкреслю, що всі рішення мають виходити від уряду Молдови, підтримані нашими партнерами з Євросоюзу. Хоча якщо хтось з молдовських або європейських партнерів скаже, що немає іншого рішення, то, можливо, й звернулися б до України за допомогою. Я думаю, що в України сили б були на це. Але підкреслюю, ми не можемо діяти всупереч нормам міжнародного права, та й взагалі добросусідських відносин

– зауважив Черниш.

"Це дуже нагадує 19-й рік". Чи чекає на Молдову "донбаський сценарій"?

Центр протидії дезінформації при РНБО України заявив, що спрощення отримання російського громадянства для жителів Придністров'я – це "черговий крок до анексії регіону".

Мета Кремля – легалізувати військову присутність у Придністров’ї через масову паспортизацію та створити підстави для майбутнього "захисту російських громадян", як це було з Донбасом

– порівняли у ЦПД.

Там нагадали, що Росія роками використовує видачу своїх паспортів як гібридну зброю. Таким чином Москва отримує "підґрунтя" для окупації регіонів під приводом "захисту співвітчизників".

Вадим Черниш також провів прямі паралелі з війною Росії проти України, назвавши указ Путіна "передумовами для застосування військової сили".

Це дуже нагадує укази по наших окупованих територіях. Паралелі прослідковуються з 19-м роком. Тоді до цього Путін постійно говорив про "окремі республіки", "ОРДЛО", а в 2019 році він якраз і видав указ, яким надав можливість отримання громадянства спрощено для мешканців окремих районів Донецької та Луганської областей. Оце дуже нагадує цей указ, який по Придністров’ю

- розповів Вадим Черниш.

На початку травня аналітичний проєкт DeepState повідомив, що Україна посилює оборону на кордоні з Придністров'ям. За даними аналітиків, у регіоні активно розбудовується багаторівнева система фортифікацій, створюються інженерні загородження та розвивається мережа рокадних доріг.

Особливу увагу командування приділяє перевірці бойової готовності: інспектує підрозділи, оцінює їхнє забезпечення, укомплектованість та стан фортифікацій. Це пов’язано з "негативними ризиками" та присутністю у Придністров’ї російського військового контингенту, пояснили у DeepState.

Окрім військових сценаріїв, Черниш наголошує на наявності інших – "більш витончених" шляхів вирішення придністровського питання, які перебувають у руках Києва та Кишинева. На його думку, оскільки регіон повністю затиснутий між Україною та Молдовою, економічні важелі можуть виявитися ефективнішими за зброю.

Все, що стосується Придністров’я, для його життєдіяльності може надходити або через територію України, або Молдови. Вони не мають інших меж. Все, що туди заходить і звідти виходить, має контролюватися. Це стосується і маршрутизації Інтернету, і функціонування їхньої банківської системи. Економічно Молдова вживає правильних заходів, щоб фінансову основу сепаратизму прибрати або затиснути, і Україна теж у цьому може допомагати

– підсумував він, додавши, що місцеві бізнесові кола Придністров'я вже зараз активніше ведуть діалог з Кишиневом, ніж з Москвою.