“Зруйнуємо цеглина за цеглиною”: як тиск США на суд у Гаазі заважатиме покаранню Путіна

"Шелтер" поцікавився, чим небезпечний тиск США на МКС та чи вплине він на розслідування російських воєнних злочинів проти України? 

Чим МКС розлютив Вашингтон? 

13 липня на сайті американського видання The Wall Street Journal вийшла резонансна колонка державного секретаря США Марко Рубіо із заголовком "Чому ми ліквідуємо Міжнародний кримінальний суд?" За допомогою неї адміністрація президента Дональда Трампа висловила переконання, що дії МКС нібито загрожують суверенітету та незалежності США.

У своїй колонці Рубіо бездоказово заявив, що суд керується "потужною мережею лівих неурядових організацій, самовпевнених глобалістів та ворожих урядів країн Третього світу, об’єднаних своєю ворожістю до США".

Держсекретар зазначив, що втручання суду в діяльність американських військових і правоохоронців є "серйозним перевищенням" його повноважень, а завершив погрозою: "Використовуючи всі інструменти, що є в розпорядженні нашого уряду, та співпрацюючи з кожним союзником, з яким ми можемо об’єднати зусилля, ми зруйнуємо МКС – цеглина за цеглиною, якщо буде потрібно".

Головним каменем спотикання у нинішньому загостренні між США та МКС став ордер на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, виданий у листопаді 2024 року за "злочини проти людяності та воєнні злочини", скоєні в Секторі Гази. Вашингтон неодноразово критикував це рішення, захищаючи свого ключового союзника, а нещодавно ця тема знову опинилася у центрі уваги.

20 липня мер Нью-Йорка Зохран Мамдані повідомив, що розглядає можливість арешту Нетаньягу, якщо той відвідає місто для участі в Генеральній Асамблеї ООН у вересні. У відповідь Трамп заявив, що ізраїльського прем'єра "за жодних обставин" не заарештують на території США.

Утім, цей конфлікт між Вашингтоном та Гаагою спалахнув не сьогодні – він тривав ще за першої каденції Трампа. Тодішня головна прокурорка суду Фату Бенсуда розпочала розслідування ймовірних злочинів збройних сил США під час війни в Афганістані, у відповідь на що Трамп запровадив санкції проти співробітників МКС. Наступний президент США Джо Байден скасував ці обмеження після того, як суд припинив розслідування подій в Афганістані.

Чи загрожують США роботі суду?

Міжнародний кримінальний суд, розташований у Гаазі, є головною міжнародною інституцією для притягнення до відповідальності за геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності. Ідея створення суду визріла на тлі кривавих подій 1990-х років – громадянської війни в Югославії та геноциду в Руанді. Юридичним фундаментом для МКС став Римський статут, ухвалений у 1998 році, а сам суд офіційно розпочав роботу в липні 2002 року. 

Станом на сьогодні учасницями Римського статуту є 125 держав, серед них – Україна. Підписавши документ ще у 2000 році, Київ роками відкладав його ратифікацію. У серпні 2024 року Верховна Рада остаточно ухвалила це рішення, завдяки чому з 1 січня 2025 року Україна набула повноправного членства в МКС.

Натомість США не є членом МКС. Уряд США підписав Римський статут у 2000 році за президентства Білла Клінтона, однак той одразу заявив, що ратифікація відбудеться лише після перевірки роботи суду на практиці. Вже у 2002 році адміністрація Джорджа Буша-молодшого взагалі відкликала підпис США. Своє рішення Білий дім пояснив захистом американських військових.

Зараз же Державний департамент США оголосив кампанію з "ліквідації загрози Міжнародного кримінального суду американському суверенітету". Заходи включатимуть анулювання віз і заборону на в’їзд до Сполучених Штатів для персоналу МКС, а також посилення санкцій проти суду та пов’язаних з ним організацій. 

В офіційній заяві Держдепу є ще один цікавий момент, а саме заклик до союзників, які перебувають під безпековою "парасолькою" США, відкинути юрисдикцію МКС щодо американців. Тим, хто відмовиться це зробити, але продовжуватиме отримувати допомогу від Вашингтона, погрожують "посиленим контролем".

Варто зазначити, що у лютому 2025 року Трамп підписав указ про запровадження санкцій проти суду за "переслідування США та їхніх союзників". Згодом Білий дім лише посилював тиск, запроваджуючи санкції проти окремих суддів та чиновників МКС, що включали фінансові та візові обмеження. 

Юристка та голова української програми Міжнародного центру перехідного правосуддя Катерина Бусол пояснила "Шелтеру", що раніше США запроваджували лише персональні санкції проти окремих посадовців МКС. Це, наприклад, унеможливлювало використання платіжних карток Visa чи Mastercard, які зареєстровані в США. Проте нинішні погрози Вашингтона полягають в інституційному наступі, що може впливати на всю роботу суду.

За її словами, якщо американські технологічні компанії припинять співпрацю з МКС, суду потрібні будуть конкретні практичні кроки – наприклад, перехід на альтернативне європейське програмне забезпечення чи супутникові знімки від компаній, не пов'язаних із США. 

Юристка-міжнародниця та керівниця аналітичного напрямку Центру прав людини ZMINA Осинія Синюк у коментарі "Шелтеру" також сказала, що обрані Вашингтоном кроки однозначно не підуть на користь функціонуванню МКС. 

Вона звернула увагу, що санкції вплинуть на можливість співробітників суду подорожувати для розслідування злочинів, на їхні особисті рахунки в Registry, на зберігання інформації в хмарних сервісах на кшталт Google чи Microsoft та на фінансування інституції.

Експертка окремо вказала, що тиск США зачепить країни ЄС та Велику Британію, які співпрацюють з Вашингтоном у сфері обміну розвідданими чи ядерного захисту, але підтримують МКС.

Синюк розглядає дії Білого дому як наслідок радикалізації позиції Вашингтона, "в якого завжди була позиція, що міжнародне правосуддя діє для когось іншого, а не для США".

Що це означає для України та розслідування злочинів РФ?

Тиск США на МКС також порушує питання, чи не постраждає через цей конфлікт притягнення Росії до відповідальності за агресію проти України?

Ще у березні 2023 року МКС видав ордери на арешт російського диктатора Володимира Путіна й так званої уповноваженої з прав дитини Марії Львової–Бєлової за підозрою в депортації українських дітей до Росії.

Згодом під прицілом суду опинилися колишній міністр оборони РФ Сергій Шойгу та начальник Генштабу Росії Валерій Герасимов – за удари по цивільній та енергетичній інфраструктурі України.

На тлі атаки Вашингтона на МКС українські правозахисники та постраждалі від війни підписали спільну заяву, у якій закликали захистити суд від тиску та санкцій.

Вони зауважили, що МКС стикається з нападами й погрозами за виконання роботи, яку йому доручила міжнародна спільнота, зокрема й Україна. 

Юристка Катерина Бусол наголосила, що МКС за своїми статутними обов'язками не може юридично припинити вже розпочаті розслідування – незалежно від санкцій, можливих мирних угод чи амністій.

Крім того, вона акцентувала, що МКС і Спеціальний трибунал щодо злочину агресії РФ, який наразі створюють, є взаємодоповнюючими елементами. 

Оскільки МКС за статутом не може розглядати злочин агресії без згоди Росії, цю функцію має взяти на себе Спецтрибунал. Водночас Спецтрибунал не має повноважень розслідувати воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид, якими займається саме Гаазький суд.

Своєю чергою Осинія Синюк визнала, що дії США ускладнять практично-технічну сторону розслідувань в Україні. Українська національна система розслідує основний масив злочинів, але потребує допомоги МКС у складних справах щодо вищого керівництва РФ та у питанні депортації українських дітей.

Експертка підкреслила, що МКС є єдиною міжнародною інстанцією, яка не має обмежень щодо імунітету чинних глав держав.

"Зі Спецтрибуналом винайшли ще один вимір, де вище керівництво РФ могли б судити після того, як ці особи підуть зі своїх посад. Але коли це відбудеться і чи відбудеться взагалі до того, як вони помруть – відкрите питання. В МКС таких обмежень немає. У межах питання депортації дітей у нас є ордер на арешт президента Путіна. І якби він був на території країни, де його можна заарештувати, МКС, навіть поки він є чинним президентом, міг би розглядати справу щодо нього. Поки що це єдина інстанція на міжнародному рівні, яка мала б на це повноваження", – розповіла вона. 

Синюк підсумувала, що Україна максимально зацікавлена в тому, щоб МКС продовжував функціонувати як важливий елемент системи притягнення до відповідальності за міжнародні злочини.