Шелтер
Шелтер

Більше військ, ніж під час вторгнення у 2022 році: Машовець про наступ РФ та його результати на сході України

ВажливоВійна

Більше військ, ніж під час вторгнення у 2022 році: Машовець про наступ РФ та його результати на сході України

Більше військ, ніж під час вторгнення у 2022 році: Машовець про наступ РФ та його результати на сході України
Військовий оглядач Костянтин Машовець Шелтер

Росія організувала і проводить наступальну операцію на Слов’янсько-Краматорському напрямку. На даний момент в ній беруть участь сили, які за своїм обсягом та чисельністю переважають угруповання, яке вторглося в Україну у лютому 2022 року.

Про це під час інтерв’ю “Шелтеру” розповів військовий оглядач Костянтин Машовець.

За його словами, плани Росії заключалися в тому, щоб проведенням “наступальної операції відповідного рівня” досягнути стратегічного перелому на свою користь. Це було важливо, тому що наприкінці минулого та на початку нинішнього року “стало очевидно, що докорінним чином знизити рівень здатності України до спротиву не вдається”. Ба більше, сама Росія “починає виснажуватись скоріше, ніж Україна втрачає здатність до спротиву”.

Тому, як зазначив Машовець, “реалізацію стратегії війни на виснаження потрібно було видозмінити, перейти до якогось рішучого удару чи ривку. провести наступальну операцію відповідного рівня, щоб досягнути цього результату”. Все це стало очевидним, як додав експерт, на початку 2026 року, Кремль “почав відповідно до цієї дилеми готувати на літо-осінь свій ривок”.

От і саме на Слов'янсько-Краматорському напрямку вони організували і проводять оперативно-стратегічну наступальну операцію – ну, принаймні як комплекс оперативних операцій оперативного рівня, взаємопов'язаних по задуму і плану. От, вони повинні були оцю оперативно-стратегічну операцію провести, тобто захопити весь цей район Слов'янсько-Краматорської агломерації.

Костянтин Машовець
Військовий оглядач

На даний момент, як розповів він, в операції беруть участь п'ять загальновійськових армій, один армійський корпус, задіяні силові засоби зі складу повітряно-десантних військ, морської піхоти, окремої танкової дивізії.

Ну, щоб було зрозуміло – вони по своєму обсягу і чисельності, ці сили і засоби, переважають навіть те стратегічне угруповання російське, яке в лютому 2022 року вторгалося на всю територію України. От. А оце вони сконцентрували на східній стратегічній операційній зоні. Такі сили, засоби для того, щоб досягнути певного результату. Але в них не виходить.

Костянтин Машовець
Військовий аналітик

На даний момент, за словами Машовця, “все фрагментувалося до боїв у тактичній зоні на окремих ділянках і напрямках, оперативного успіху немає”. Темпи просування передових частин і підрозділів росіян “дуже і дуже повільні, а на багатьох ділянках взагалі відсутні”.

На даний момент все це фрагментувалося до, скажімо так, боїв у тактичній зоні на окремих ділянках і напрямках. От, оперативного успіху рівня немає. От, темпи просування передових частин і підрозділів противника дуже і дуже повільні, а на багатьох ділянках взагалі відсутні.

Де просуваються – на Добропільському напрямку. Є результати на Костянтинівському, в районі Костянтинівки, там на Краматорськ. От. І частково вздовж південного берегу Сіверського Дінця, це на Слов'янському напрямку.

Костянтин Машовець
Військовий оглядач

Який задум?

Машовець підкреслює, що це “класична схема радянської, російської військової школи оперативного мистецтва”. Йдеться про “охоплення з флангів і оточення та розгром противника, як найбільш ефективний спосіб досягнення кінцевої мети, розгрому угруповання противника, яке протистоїть російським військам”.

Ну, от і намагаються реалізувати це – тобто на даний момент намагаються ліквідувати Лиманський плацдарм, просунутись на Добропільському напрямку, захопити Костянтинівку і Дружківку, тобто, так би мовити, в лапках "підповзти" з півдня до Краматорсько-Слов'янської агломерації. Ну, і трохи підтискають зі сходу на Слов'янському напрямку.

Костянтин Машовець
Військовий експерт

Чому росіянам не вдалося?

На думку експерта, через дві об'єктивні причини, які безпосередньо відбилися на більш нижніх щаблях, в тому числі на ходу бойових дій.

Перше – Кремлю так і не вдалося перекрити Україні кисень на міжнародній арені, перш за все у фінансовій, військово-технічній сферах. Це означало, що Україна зберігає і надалі зберігатиме здатність до спротиву на стратегічному і на оперативному рівнях. Ну і по-друге – два ці нюанси, які почали відбиватися на здатності самого Кремля організовувати і вести бойові дії: наростання негативних процесів в самій Російській Федерації і відмова їхнього головного стратегічного союзника – Китаю – втягуватися в цю війну на більш високому інтенсивному рівні. Вони їм допомагають там, але до того рівня, поки це не коштує їм занадто дорого і не потребує надзусиль.

Костянтин Машовець
Військовий експерт

Ці складнощі, підкреслив Машовець, почали відбиватися на здатності вести широкомасштабний наступ, а також на комплектуванні. Російське стратегічне угруповання, додав він, перестало збільшуватися, “тому що втрати на полі бою стали зростати і зросли до того рівня, коли вони стали більшими за обсяги поповнення”.

Нагадаємо, за даними відомого французького OSINT-аналітика Клемана Молена, Україна продовжує зміцнювати оборонні рубежі на півночі країни, готуючись до потенційних загроз з боку Росії. Зокрема, йдеться про активне будівництво фортифікацій на Чернігівщині та в Чорнобильській зоні.

  • Автори

    • Ірина Власюк
      Ірина Власюк

      журналістка

      Навчалася на факультеті режисури та драматургії кіно і телебачення у КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого. У сфері медіа - з 2010-го року. Працювала на телеканалах: “1+1”, “СТБ”, “Новий канал”, “ТЕТ”.

      З перших днів повномасштабного вторгнення - почала працювати у військовій журналістиці, паралельно долучилася до волонтерського руху. Також є головою штабного фонду Батальйону безпілотних систем 3 ОШБр “БФ “ДРОН САПОРТ. ЮА”.

      Усі матеріали
    • Олександр Ільющенков
      Олександр Ільющенков

      заступник головного редактора

      Навчався на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. У журналістиці - з початку 2010-х. Працював у виданнях "Ракурс", 112.ua, "Ukraine World News", "Новини. Live".

      Усі матеріали