“Хорошого кінця цьому не видно”: еліти РФ тривожаться через паливний колапс та фінансове піке, – WP


редакторка стрічки новин
Глибокі та систематичні далекобійні удари Сил оборони України по території Російської Федерації викликають дедалі більше нервозності серед російського населення та еліт. Однак, як вважають аналітики, попри дефіцит пального, падіння фондового ринку та бюджетну кризу, кремлівський диктатор Володимир Путін наразі не має наміру змінювати курс чи припиняти війну.
Про це пише The Washington Post.
Протягом останнього часу українські безпілотники уразили низку критичних об'єктів у РФ: нафтобази, Московський НПЗ (який зупинився щонайменше до наступного року), Воронезький завод напівпровідників ВЗПП-С (виробник компонентів для балістичних ракет), центр космічного зв’язку “Дубна” під Москвою та Тульський хімічний завод, що забезпечує боєприпасну галузь.
Унаслідок цього виробництво бензину в Росії лише за один тиждень у червні впало на 25%. Російський уряд провів екстрене засідання, а в десятках регіонів запровадили обмеження на продаж пального. Голова “Роснефти” Ігор Сєчін у листі до Путіна назвав обсяг збитків для НПЗ “безпрецедентним”, а Кремль мовчазно визнав неможливість наростити виробництво, розглядаючи повну заборону експорту дизеля.
Окремим чинником дестабілізації став окупований Крим. Через успішні атаки ЗСУ півострів потерпає від регулярних блекаутів, там призупинено продаж пального та запроваджено надзвичайний стан. Пов'язаний із Кремлем московський бізнесмен на умовах анонімності повідомив WP про тривожні настрої:
У Криму настає паніка. Усі хочуть вийти пішки чи виїхати на велосипедах, як тільки можуть. Будуть проблеми з їжею. Ніхто не може здійснювати постачання
співрозмовник WP
Окрім того, бізнесмен констатував повну неготовність ППО окупантів:
Зрозуміло, що систем протиракетної оборони недостатньо для захисту нашої інфраструктури. Здається, ніхто не знає, що робити, щоб збільшити виробництво. Це жахлива ситуація, якої Путін та його найближче оточення, схоже, не очікували. … Вони не підготувалися до тривалої війни, не готові і до загрози безпілотників
співрозмовник WP
Економічна ситуація в РФ погіршується на тлі зміни риторики президента США Дональда Трампа, який підписав декларацію G7 на підтримку цілісності України, похвалив президента України Володимира Зеленського та натякнув на посилення санкцій. До того ж, як повідомляло видання Axios, Трамп допустив відмову від так званого “духу Анкориджа” – терміна, яким Кремль позначав своє переконання, що Вашингтон підтримує передачу Росії всієї території Донбасу в обмін на тимчасове заморожування лінії фронту. У результаті російські акції впали більш ніж на 13% – це найпотужніший обвал із вересня 2022 року.
Паралельно ціна на російську нафту впала до 50 доларів за барель (внаслідок американсько-іранських домовленостей). Як наслідок, дефіцит федерального бюджету РФ на кінець травня сягнув 6 трильйонів рублів, що вже майже вдвічі перевищує ліміт, закладений на весь 2026 рік (3,8 трлн рублів).
Один із російських чиновників анонімно підтвердив виданню:
Бюджет трясеться. Дефіцит величезний, а суверенний фонд добробуту майже вичерпаний
співрозмовник WP
Колишній високопоставлений фінансовий чиновник РФ додав:
Існує стан повної невизначеності. Є відчуття, що хорошого кінця цьому не видно
співрозмовник WP
Щоб утримати військову машину, Мінфін РФ терміново шукає додаткові кошти: уряд дозволив запозичення без згоди парламенту, підняв відсоткову ставку до 14,25% та готує доступ до 40 млрд доларів приватних пенсійних фондів. Більше того, лідер комуністів Геннадій Зюганов відкрито закликав конфіскувати (мобілізувати) 130 трильйонів рублів заощаджень громадян та бізнесу:
Ці гроші не інвестуються у виробництво чи щось інше – навіть у перемогу. Цю проблему можна вирішити швидко. Якби я був президентом, я б зробив це одним указом. У воєнний час він має на це право – він є верховним головнокомандувачем
Геннадій Зюганов лідер Комуністичної партії Російської Федерації (КПРФ)
Попри заяви Зеленського про реалізацію комплексної “40-денної операції впливу”, російські урядовці публічно продовжують применшувати масштаб катастрофи. Віцепрем'єр Олександр Новак називає ситуацію “контрольованою”, а міністр фінансів Антон Сілуанов заперечує суттєве зростання цін на бензин.
Старша наукова співробітниця Центру Карнегі Тетяна Станова зазначає, що така поведінка є типовою для фрагментованої системи Путіна, де чиновники бояться звітувати диктатору про реальний стан справ:
Вони завжди схильні мінімізувати проблеми та применшувати їх важливість, а також більше зосереджуватися на досягненнях. Подивимося, як уряд впорається з паливною кризою. У деяких регіонах вона катастрофічна
Тетяна Станова старша наукова співробітниця Центру Карнегі
Аналітики, опитані WP, резюмують: Путін не піде на поступки під тиском економічних негараздів. Замість гнучкості, Кремль, найімовірніше, відповість спробою посилення власних бомбардувальних кампаній проти України.
Російський науковець, близький до дипломатичних кіл, підсумував загальні настрої еліти:
Все залежить від того, наскільки ми зможемо обмежити українські удари по російській території та як швидко ми зможемо створити системи протиповітряної оборони проти атак дронів. Люди більше не почуваються в безпеці. … Війна стукає в наші двері. <...> Здається, попереду на нас чекає новий цикл ескалації
співрозмовник WP
Нагадаємо, нещодавно Зеленський оприлюднив дані української розвідки щодо оцінки внутрішньополітичної ситуації у Російській Федерації. Згідно з ними, у РФ фіксують зниження підтримки кремлівського диктатора, падіння рейтингу керівної партії та зростання протестних настроїв у регіонах.
Західні медіа неодноразово писали, що Путін переживає один із найскладніших періодів свого перебування при владі на тлі війни проти України та економічних проблем у Росії.
Автор

Оксана Короленко редакторка стрічки новин
Усі матеріалиНавчалася на факультеті журналістики Запорізького національного університету (ЗНУ) . У журналістиці – з 2015 року. Працювала у виданнях "Ділова Одеса", "Слово і діло", "Відомо".