Суд у закритому режимі обирає запобіжний захід Кучинському у справі про вибухи у Вишневому


фотокореспондент
У Солом'янському суді Києва розпочали обирати запобіжний захід Руслану Кучинському – першому з двох посадовців оборонного підприємства, яких підозрюють у службовій недбалості після вибухів у Вишневому на Київщині.
Про це розповів кореспондент “Шелтера” із зали суду.
Відомо, що суд задовольнив клопотання про проведення засідання у закритому режимі.
Слідство просить обрати Кучинському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Йому інкримінують службову недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки.
За даними СБУ, Кучинський обіймав посаду заступника керівника оборонного підприємства з виробництва. Слідчі вважають, що він допустив розміщення боєприпасів у непридатних для цього складських приміщеннях безпосередньо біля житлової забудови. Ангари, як стверджують правоохоронці, не були призначені для зберігання боєприпасів і використовувалися без необхідних дозволів.
Другим підозрюваним у провадженні є колишній генеральний директор підприємства. За версією слідства, він неналежно організував роботу підприємства та не забезпечив виконання вимог пожежної безпеки і правил зберігання боєприпасів і вибухових речовин. Обом посадовцям повідомили про підозру за частинами 2 та 3 статті 367 Кримінального кодексу України.
Що сталося у Вишневому
У ніч проти 6 липня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ та область. Після удару на території оборонного об’єкта у Вишневому виникла пожежа і розпочалася вторинна детонація боєприпасів, які зберігалися в ангарах.
Вибухи тривали протягом кількох годин. Через загрозу нової детонації жителів прилеглих вулиць евакуювали. Загалом у безпечні місця тимчасово перемістили понад 600 людей.
Вишневе зазнало найбільших руйнувань серед населених пунктів Київщини, атакованих тієї ночі. У місті пошкоджено 280 житлових будинків – 253 приватні та 27 багатоквартирних. За оприлюдненими згодом даними, 91 будинок був повністю знищений.
У перші дні після вибухів у місті працювали понад 300 рятувальників і 84 одиниці техніки. Вони розбирали завали, допомагали місцевим жителям та обстежували подвір’я і пошкоджені будівлі на наявність вибухонебезпечних предметів. Наслідки атаки ліквідовували щонайменше на 35 локаціях.
Загалом унаслідок російської атаки 6 липня на Київщині загинули дев’ятеро людей, понад 50 дістали поранення. Найбільшого ураження зазнала житлова забудова Вишневого.
Генеральний штаб ЗСУ після трагедії заявив, що об’єкт, на якому сталася детонація, не належить до сфери управління та не підпорядковується Збройним силам України.
9 липня президент Володимир Зеленський повідомив, що у Вишневому після російського удару вибухнув склад боєприпасів підприємства зі структури “Української оборонної промисловості”. Він доручив встановити посадовців, які допустили розміщення таких складів у населеному пункті.
За результатами попередньої перевірки “Українська оборонна промисловість” звільнила керівників двох державних підприємств та інших посадовців, дії або бездіяльність яких могли вплинути на наслідки вибухів. 16 липня СБУ повідомила про затримання генерального директора одного з підприємств і його заступника з виробництва.
Рішення щодо запобіжного заходу Кучинському суд ухвалює за відсутності журналістів. Після нього мають розглянути клопотання щодо другого підозрюваного.
Автор

Ярослав Романюк фотокореспондент
Сфери експертності: СуспільствоУсі матеріалиНавчається на журналістському факультеті Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.