Шелтер
Шелтер

Чому Алея Героїв у Києві викликала суперечки: “Шелтер” зібрав різні точки зору та пояснення

Чому Алея Героїв у Києві викликала суперечки: “Шелтер” зібрав різні точки зору та пояснення

Ярослав Романюк
Ярослав Романюк

фотокореспондент

Чому Алея Героїв у Києві викликала суперечки: “Шелтер” зібрав різні точки зору та пояснення
Алея Героїв у Деснянському районі Києва Шелтер

Відкрита у Деснянському районі Києва Алея Героїв, присвячена загиблим захисникам і захисницям України, спричинила дискусію щодо її вигляду: кореспондент "Шелтера" побував там та опитав людей.

За словами голови Деснянської РДА Максима Бахматова, простір створювали у діалозі з родинами, а під час реалізації обрали довговічні та безбар’єрні архітектурні рішення з можливістю подальшого розширення.

Водночас після відкриття Алеї дехто з представників родин загиблих захисників і користувачів соцмереж заявили, що фактичний вигляд меморіалу відрізняється від макетів, які їм показували під час попередніх обговорень.

Зокрема, про різницю між очікуваним і реалізованим публічно написала Марія Запорожець – донька загиблого військовослужбовця Олександра Запорожця.

За її словами, приблизно два місяці тому родини загиблих запросили до Управління соціальної політики Деснянського району на зустріч щодо майбутньої Алеї Героїв.

Там їм представили два варіанти меморіального простору, після чого родини мали обрати той, який вважали більш гідним для вшанування пам’яті загиблих.

Марія зазначила, що презентований під час обговорення варіант сформував очікування родин щодо майбутнього вигляду Алеї.

Однак після відкриття, за її словами, фактичний результат виявився іншим. У соцмережах вона опублікувала порівняння макета.

Критичні оцінки звучали і від інших киян. Так, місцева мешканка Олена заявила "Шелтеру", що спершу сприйняла простір як незавершений.

У нас відчуття неоднозначні, тому що ми думали, що це буде якась ще будова. Декілька днів тому ми тут гуляли, і нам здавалося, що це ще будуть будувати. А потім, коли ми вже це побачили, то трохи не зрозуміли. Мені б хотілося, щоб це було не так

Олена
жителька Києва

Водночас культурна діячка Ірина Цициліна вважає критику несправедливою. За її словами, сама ідея та реалізація справили на неї позитивне враження.

Те, що я побачила, мене вразило, тому що сама концепція вшанування пам’яті на такому рівні, плюс така продумана реалізація, коли всі матеріали підібрані таким чином, що вони можуть витримати і погодні умови, і антивандальний захист, і навіть старіння, викликає повагу

Ірина Цициліна
культурна діячка

На її думку, такий меморіал відрізняється від звичної для України надмірно пафосної або "кладовищенської" естетики.

"Тут меморіал наближений до людини. Ти можеш підійти, почитати, навіть зазирнути в очі", – додала вона.

Максим Бахматов у відповідь на критику заявив, що Алея не є тимчасовою конструкцією чи банерною інсталяцією. За його словами, під час створення простору прагнули відійти від формату недовговічних банерів.

Окремо голова РДА заявив, що роботи виконували не за кошти міського чи державного бюджету, а за підтримки благодійників, меценатів і соціально відповідального бізнесу.

Зазначений меморіальний простір розташований на проспекті Червоної Калини – між кінотеатром "Флоренція" і будівлею Деснянської РДА.

На Алеї вшанували 209 загиблих військових.

  • Автор

    • Ярослав Романюк
      Ярослав Романюк

      фотокореспондент

      Сфери експертностіСуспільство

      Навчається на журналістському факультеті Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

      Усі матеріали