Деякі нардепи досі переконані у правильності скандальної норми про шлюб з 14 років, – Совсун

Про це повідомила народна депутатка Інна Совсун (фракція "Голос") в інтерв'ю для проєкту "Кава-брейк" на "Шелтері".

До слова, в день голосування (за ухвалення проєкту оновленого Цивільного кодексу в першому читанні 28 квітня, – ред.) деякі з колег переконували мене, що не варто було прибирати з законопроєкту дозволу одружуватися в 14-ти. При тому що в цей момент уже не треба було захищати (цієї норми). Тобто люди були абсолютно щиро переконані, що це правильна норма

– зазначила нардепка.

За її словами, опоненти аргументувати свою позицію тим, що у випадку вагітності дівчини це необхідно для захисту новонародженої дитини.

Я уточнювала, якої з двох, бо тут виходить, що дві (дитини) є, щонайменше. А може, і третя, якщо батько – теж неповнолітній. Мені незрозумілий механізм, яким чином факт одруження двох дітей допоможе третій новонародженій дитині. Бо це не дає жодних додаткових гарантій, жодним чином не збільшує ступінь відповідальності. Тобто логіку цю підтвердити я не можу, але логіка була така, що це, мовляв, в інтересах отієї дитини, яка має народитись. А ось інтереси двох інших дітей чомусь у цьому процесі не враховуються

– додала Совсун.

Нагадаємо, група народних депутатів на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком 22 січня 2026 року зареєстрували в парламенті нову редакцію Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного). Правозахисники розкритикували документ і закликали авторів доопрацювати його, вилучивши, зокрема, норми щодо шлюбу з 14-ти років.

Верховна Рада 28 квітня ухвалила в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. "За" відповідний законопроєкт №15150 проголосували 254 народні депутати.

Проєкт нового Цивільного кодексу ще до голосування в Раді викликав обурення серед правозахисних і громадських організацій. Критики документа вбачають у ньому суперечності щодо прав людини, зокрема в частині дискримінації жінок і ЛГБТ-спільноті, а також стосовно свободи слова та можливості легального привласнення держмайна.

Разом з тим на знак незгоди з проєктом нового Цивільного кодексу в Україні розпочалися публічні протести, які охопити різні регіони. Так, перші акції відбулися 5 травня, зокрема у Києві.