День вишиванки. Свято, коли не треба думати, що вдягнути

Як починався День вишиванки? Як він розвивався у мирний час, і яким він є сьогодні, під час повномасштабної війни. "Шелтер" згадує основні віхи свята, яке вже неофіційно стало державним, водночас розширившись далеко поза межами України.

Перший стібок

Студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк у 2006 році запропонувала одногрупникам обрати один день і прийти в вишиванках.

Спочатку ініціативу підхопили декілька десятків студентів та викладачів. Потім вона почала стрімко здобувати прихильників. Інші факультети, інші виші міста, бібліотеки, школи, а вже в 2010 році естафету підхопили держслужбовці.

Чому третій четвер травня? Все, насправді, просто. Будній день обрали спеціально, щоб підкреслити, що вишиванка - це про щодень, а не раз на рік на параді.

Нитка тягнеться далі

Свято поширилось на інші українські міста. Кількість людей, які його підтримували, ставала більшою з року на рік. Настав час пам’ятних заходів та різноманітних рекордів.

У 2011 році в Чернівцях замахнулися на Книгу рекордів Гіннеса. Понад 4 тисячі людей у вишиванках вийшли на центральну площу міста. Тоді ж, у Рівному 6570 осіб у вишиванках відзначили День незалежності України.

У Чернівцях також створили вишиванку-гігант розміром 4 × 10 метрів. У Львові створили торт-вишиванку довжиною понад 16 метрів.

Люди у різних містах України щороку створюють "живі" написи та влаштовують різноманітні флешмоби.

Вишиванки надягають не тільки звичайні українці, але й ключові чиновники держави. До свята долучаються іноземні посольства, українці та іноземці за кордоном.

Сьогодні День вишиванки відзначають більш ніж у 60 країнах світу.

Нитка не рветься

Всесвітній день вишиванки відзначає 20 років. Масштаби відповідні. Вже оголошено про флешмоб "Світ у вишиванці. Україна у серці.20", суть якого у формуванні учасниками у вишиванках цифри 20.

Заплановано акцію "Вишита стрічка пам’яті", мета якої - вшанування пам’яті полеглих захисників і захисниць, а суть - вишиті стрічки, які можна прикріпити біля портретів на Алеях героїв чи біля пам’ятних дошок.

І це лише частина заходів, які вчергове об’єднають українців по всьому світу. Навіть під час війни. Особливо під час війни.