Якою буде зима в Україні: попередні прогнози погоди від синоптичних систем та експерта

"Шелтер" з'ясував, чому ці прогнози насправді не суперечать один одному, що вже показують NOAA та Copernicus (провідні світові державні агенції з вивчення Землі, атмосфери та океанів) і коли з'являться дані, за якими можна буде предметніше говорити про зиму 2026-2027.

Ель-Ніньйо може стати історично сильним

Одним з головних глобальних чинників, за якими зараз стежать метеорологи, є явище Ель-Ніньйо – потепління поверхневих вод в екваторіальній частині Тихого океану. За даними бюлетеня NOAA від 13 серпня, ймовірність дуже сильного Ель-Ніньйо восени і взимку перевищує 90 відсотків.

А для періоду жовтень-грудень NOAA дає 69-відсоткову ймовірність, що явище за силою перевищить усі Ель-Ніньйо, зафіксовані за весь час спостережень від 1950 року.

При цьому Ель-Ніньйо впливає на погоду не напряму, а через перебудову атмосферної циркуляції, тож саме по собі воно не гарантує ні теплу, ні морозну зиму в конкретній країні.

За даними системи сезонних прогнозів Copernicus, на більшій частині Європи, включно з Україною, підвищена ймовірність температур вище середніх, хоча на крайньому сході й півночі континенту цей сигнал слабший. А от з опадами й снігом невизначеність значно більша – сезонні моделі точніше "бачать" температуру, ніж дощі, шторми чи сніг на рівнинах.

Прогноз зими в серпні – "гадання на кавовій гущі"

Метеоролог, кандидат географічних наук, завідувач відділу фізики атмосфери Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Віталій Шпиг у коментарі "Шелтеру" пояснив, чому влітку неможливо назвати точні цифри на зиму.

"Найбільш точні – прогнози поточної погоди, понадкороткострокові, коротко- та середньострокові прогнози погоди, які покликані описувати очікувані погодні умови із завчасністю (проміжок часу, на скільки годин, днів чи місяців наперед дається прогноз) від декількох хвилин до 3-5 діб від моменту їх складання. І це стосується всіх країн світу", – каже метеоролог.

За його словами, довгостроковий прогноз, тобто на місяць наперед і більше, забезпечує достатньо високу точність, як правило, не конкретних значень температури чи опадів, а лише їх відхилення від кліматичної норми.

"У світі понад двісті країн, але лише близько десяти із них мають методики й технології для складання таких прогнозів", – зазначає Шпиг.

Навіть у Сполучених Штатах, де такий прогноз роблять на рік наперед, його регулярно переглядають.

"Американці роблять свій довгостроковий прогноз за спеціальною глобальною числовою моделлю, яка обчислюється на суперкомп'ютерній системі Національної служби погоди США для всієї земної кулі з деталізацією для Штатів. Але оновлюють його щотижня. Прогноз, який давали в червні, може суттєво відрізнятися від того, що дають зараз", – розповідає метеоролог.

В Україні офіційний прогноз на зимові місяці зможуть підготувати не раніше середини жовтня.

Метеоролог не виключає повторення минулої зими

І все ж попри всі застереження щодо довгострокових прогнозів, Шпиг поділився з "Шелтером" власною професійною оцінкою того, як можуть розвиватися процеси, наголосивши, що це виключно інтуїтивне відчуття подальшого розвитку синоптичних процесів, починаючи з листопада минулого року, а не результат розрахункової моделі.

"Мій прогноз, скоріше, на рівні інтуїції: зима буде такою ж, як минулого року – з великою кількістю тривалих морозних періодів і достатньою кількістю снігу", – ділиться метеоролог.

"Двох однакових зим поспіль не буває"? Не зовсім

Поширену тезу про те, що дві морозні й сніжні зими підряд неможливі, Шпиг одразу спростовує.

"Хто вам таке сказав? Жодного такого правила не існує", – відповідає метеоролог.

За його словами, за рахунок глобального потепління зими загалом стали теплішими й м'якшими, ніж 30 років тому. Але, можливо, останні два роки й ще найближчі один-два роки – це коротка пауза в цьому тренді.

За спостереженнями Шпига, минула зима, а частково і зима 2024-2025 років, уже були прохолоднішими, ніж, наприклад, зима 2021-2022 років. Метеоролог допускає, що подібна пауза здатна протриматися ще декілька років, перш ніж загальне потепління відновиться.

Що ще може вплинути: Атлантика і полярний вихор

За словами Шпига, дивитися варто не так на Україну, як туди, звідки до нас приходить погода.

"Наші зимові процеси визначаються власне не стільки трансформацією повітряних мас над територією України, скільки подіями в Атлантиці та над Сибіром, Монголією та Китаєм – саме туди варто дивитися", – каже Шпиг.

На зиму в Україні впливає й полярний вихор – потужна циркуляція холодного повітря над Арктикою. Якщо він залишається сильним, холод тримається на півночі, і в Європу частіше приходить м'яке атлантичне повітря. Якщо ослабне – арктичне повітря отримує можливість просуватися на південь далі від звичайного.

Яким буде полярний вихор взимку, в серпні достовірно сказати ще неможливо. Саме його стан, разом із режимом атмосферної циркуляції у Північній Атлантиці та в азіатській частині континенту, стане одним із головних чинників, від яких залежатиме ризик холодних вторгнень у Європу.

Чому "тепліша за норму" не означає без морозів

Тут і криється головна суперечність сезону: підвищена ймовірність теплого середнього температурного фону зовсім не виключає окремих сильних похолодань.

Сезонні моделі поки не дозволяють прогнозувати перебіг погодних умов взимку окремо для Києва, Львова, Одеси чи Харкова. Найбільш стійкий висновок зараз такий: тепліший сезонний фон не виключає коротких холодних вторгнень. Навіть за відносно теплого сценарію проблем можуть додати часті переходи температури через нуль – з відлигами, повторним замерзанням, ожеледицею та мокрим снігом.

А що про зиму "каже" природа

Поки метеорологи чекають на жовтень, українці традиційно звертаються до народних прикмет. Деякі з них вже показують, що зима може бути по-справжньому холодною:

●     грозовий серпень – до морозної зими;

●     багато горобини та жолудів – зима буде суворою;

●     раннє опадання листя з дерев – зима прийде рано;

●     птахи рано відлітають у вирій – до ранніх холодів;

●     товсте лушпиння цибулі – прикмета морозної зими;

●     густіша, ніж зазвичай, шерсть у тварин восени – до холодної зими.

Науковим прогнозом ці прикмети не є, проте століттями саме за ними українці намагалися вгадати погоду майбутнього сезону. Метеорологи ж радять почекати до середини жовтня – саме тоді можна буде предметніше говорити принаймні про те, яким може бути грудень.