Шелтер
Шелтер

Квартира після “шахеда”: чому 350 тисяч гривень може не вистачити на відновлення житла в Києві

Квартира після “шахеда”: чому 350 тисяч гривень може не вистачити на відновлення житла в Києві

Квартира після “шахеда”: чому 350 тисяч гривень може не вистачити на відновлення житла в Києві
Пошкодження в квартирі на вулиці Деревлянській 14 в Києві після російської атаки Ярослав Романюк/Шелтер

В Україні стає дедалі більше житлових будинків, пошкоджених або зруйнованих унаслідок російських атак. Якщо у перший рік повномасштабного вторгнення окремі київські будинки відновлювали за кілька місяців, то тепер постраждалі нерідко чекають півтора-два роки не лише на будівельників, а й на рішення чиновників про обсяг і джерела фінансування.

"Шелтер" поспілкувався з власницею квартири у будинку на вулиці Деревлянській, 14 Кариною Вольф. У ніч проти 10 липня 2025 року в будинок влучив російський безпілотник, а в ніч проти 24 травня 2026 року неподалік стався ще один вибух, після якого квартира зазнала нових пошкоджень.

Майже рік після першої атаки помешкання заливало водою. Будинок почали відновлювати лише нещодавно, однак квартиру Карини не включили до міського проєкту внутрішнього ремонту. Власниці запропонували скористатися програмою "єВідновлення", але вона переконана: максимальної компенсації у 350 тисяч гривень не вистачить навіть на основні роботи.

Кілька секунд до вибуху

Квартира Карини Волф розташована на третьому поверсі будинку на Деревлянській, 14. У ніч проти 10 липня 2025 року близько 2:26 вона почула сильний гул "шахеда", який швидко наближався. Дівчина встигла вибігти з кімнати буквально перед вибухом.

Безпілотник влучив у п’ятий поверх. Квартиру Карини сильно пошкодило ударною хвилею, а після пожежі та роботи рятувальників її залило водою. Над частиною будинку облаштували тимчасове накриття, проте торець, де розташоване помешкання, тривалий час залишався відкритим.

За словами власниці, вода потрапляла до квартири практично протягом року – і взимку, і влітку. Стіни та стелі поступово вкрилися чорною пліснявою, намокли перегородки й утеплювач. Додаткових пошкоджень квартира зазнала в ніч проти 24 травня 2026 року, коли після чергової російської атаки будинком пройшла повторна ударна хвиля.

"Після першого прильоту квартира була пошкоджена, але частину конструкцій ще можна було врятувати. Якби будинок одразу нормально накрили, масштаби руйнувань були б значно меншими. Але квартира продовжувала заливатися. Ми просили зробити хоча б тимчасове накриття, а нам відповідали: "Потерпіть"", – розповідає Карина Вольф.

Нині у помешканні потрібно замінити вікна та балконний блок, демонтувати уражені вологою стіни й стелі, зняти пошкоджене покриття підлоги. Карина також не знає, в якому стані перебуває електропроводка, що протягом тривалого часу намокала. У квартирі немає газу, води та опалення. Частина плитки відвалилася, двері після вибуху були заклинені, а ламінат знищила вода.

"Тут не йдеться про косметичний ремонт. Спочатку все це потрібно демонтувати, винести та вивезти. Лише демонтажні роботи, за попередніми підрахунками, можуть коштувати понад 100 тисяч гривень. Після цього треба відновити стіни, підлогу, комунікації, сантехніку, вікна та двері", – каже власниця.

350 тисяч гривень замість міського ремонту

Карина неодноразово зверталася до КМДА та замовника відновлювальних робіт у будинку – КП "Житлоінвестбуд-УКБ". Після чергового огляду їй повідомили, що в квартирі не виявили пошкоджень несучих конструкцій. Через це помешкання не включили до проєкту капітального ремонту коштом міського бюджету. Карині запропонували скористатися державною програмою "єВідновлення", максимальний розмір компенсації за якою для пошкодженої квартири становить 350 тисяч гривень.

Водночас квартири на верхніх поверхах, де були пошкоджені перекриття та інші конструктивні елементи, відновлюють у межах загального проєкту реконструкції будинку. За словами Карини, там виконують не лише заміну плит і несучих конструкцій, а й внутрішні ремонтні роботи.

Я знайшла у відкритому доступі кошторис і побачила, що на відновлення деяких квартир передбачено орієнтовно по 1,3 мільйона гривень. Моя квартира не потрапила до цього проєкту лише тому, що тут формально не зафіксували пошкодження несучих конструкцій. Мені кажуть: у вас є "єВідновлення", отримуйте до 350 тисяч і ремонтуйте самі. Але цієї суми не вистачить, щоб відновити квартиру після таких руйнувань

Карина Вольф
власниця квартири в будинку на вулиці Деревлянській, 14 в Києві

Карина вважає, що під час первинного обстеження комісія зафіксувала не всі пошкодження. За її словами, в акті зазначили сліди пожежі, пошкодження штукатурки та стяжки, однак не внесли зіпсовані підлоги, перегородки, стелі, електропроводку та інші елементи. Вона надсилала чиновникам фотографії квартири одразу після прильоту та після тривалого залиття, але у відповідях їй знову вказували, що несучі конструкції залишилися неушкодженими.

Окрема проблема – нормативні ціни, за якими розраховують компенсацію.

"Їх не цікавить, що фактичні суми перевищуватимуть розрахунок. Я маю відзвітувати, що отримала кошти й виконала роботи. А те, що мені доведеться додавати власні гроші і що ремонт коштує в рази більше, нікого не хвилює", – каже Карина.

Чотири місяці без довідки про непридатність житла

Ще однією проблемою стало отримання довідки про непридатність квартири для проживання. Спочатку керуюча компанія видала документ, в якому зазначалося лише, що в помешканні немає вікон, але формально квартира залишалася придатною. Увесь цей час власниці продовжували нараховувати плату за житлово-комунальні послуги.

Довідку про непридатність житла Карина отримала лише в листопаді – через чотири місяці після атаки. Без цього документа вона не могла оформити передбачену містом допомогу на оренду тимчасового житла.

"Квартира була без вікон, із запахом гару, водою та пліснявою. Я заходила сюди лише в масці, тому що дихати було неможливо. Але формально протягом чотирьох місяців вона вважалася придатною для проживання. Комунальні платежі продовжували нараховувати, а допомогу на оренду житла я отримати не могла, бо не мала потрібної довідки", – розповідає жінка.

Через пережите та постійні обстріли Карина на певний час виїхала з України. Нині вона повернулася до Києва і сподівається на повторне обстеження квартири після завершення основних робіт у будинку. У КМДА їй повідомили, що стан помешкання можуть оцінити ще раз, оскільки через тривале залиття з’явилися нові пошкодження. Водночас власниця побоюється, що навіть після повторного огляду квартира залишиться поза міською програмою відновлення, а запропонованої компенсації не вистачить на повний ремонт.

"Неофіційний огляд" став підставою для відмови

Під час підготовки матеріалу Карина Вольф отримала нову відповідь від департаменту КМДА щодо причин, з яких її квартиру №6 не включили до проєкту відновлення будинку. У документі чиновники знову пояснили це тим, що коштом міського бюджету нібито відновлюють лише квартири, де під час обстеження виявили пошкодження несучих конструкцій, які впливають на стійкість і надійність будівлі.

Однак киянка звернула увагу, що в розпорядженні Київської міської військової адміністрації №538 від 30 травня 2022 року, на яке посилається департамент, такої умови нема.

У відповіді також згадується урядова постанова №712, що регулює надання послуг з управління багатоквартирним будинком та проведення аварійно-відновлювальних робіт. Проте, на думку власниці, цей документ також не встановлює критерію, за яким її помешкання можна не включати до міського проєкту.

Складається враження, що департамент не наводить конкретної правової норми, а фактично викладає власне тлумачення або позицію КП "Житлоінвестбуд-УКБ"

Карина Вольф
власниця квартири в будинку на вулиці Деревлянській, 14 в Києві

Карина також звернула увагу на суперечність у відповіді чиновників. У департаменті зазначили, що додатковий огляд її квартири не вважався офіційним обстеженням, тому за його результатами не потрібно було складати акт.

"Водночас саме після цього огляду, який провели без акту, повноцінного технічного висновку та, наскільки мені відомо, без належної фотофіксації, було зроблено висновок, що підстав включати мою квартиру до проєкту відновлення не треба. Незрозуміло, як неофіційний огляд, що не має статусу обстеження, може бути підставою для такого рішення", – зазначає Карина Вольф.

Скільки будинків відновлює Київ

У Департаменті будівництва та житлового забезпечення КМДА у відповіді на запит "Шелтера" повідомили, що коштом бюджету відновлюють 76 житлових багатоквартирних будинків, пошкоджених унаслідок російських обстрілів.

За даними КП "Житлоінвестбуд-УКБ", яке виступає замовником робіт, у 31 будинку відновлення вже завершили, ще у 45 роботи тривають. Два будинки визнали повністю зруйнованими і такими, що не підлягають відновленню.

У відповіді департаменту зазначено, що у 2022-2025 роках на відновлення житлових будинків було виділено 894,9 млн грн. Водночас наведені у документі річні суми – 40,2 млн грн у 2022 році, 186,6 млн грн у 2023-му, 125,2 млн грн у 2024-му та 176,9 млн грн у 2025-му – разом становлять 529,9 млн грн. Отже, загальний показник або перелік річних видатків потребує додаткового уточнення.

У бюджеті Києва на 2026 рік на ці роботи передбачено 574,2 млн грн. У департаменті запевняють, що внутрішній ремонт квартир, включених до міського проєкту, зокрема відновлення стін, дверей, внутрішніх мереж і сантехніки, фінансується коштом міського бюджету та не потребує фінансової участі мешканців.

Однак історія Карини Вольф показує, що на практиці вирішальним стає питання, чи включили конкретну квартиру до проєкту міського відновлення. Якщо чиновники вважають, що пошкодження стосуються лише внутрішнього оздоблення, власника можуть спрямувати до програми "єВідновлення" з обмеженням у 350 тисяч гривень.

Чому компенсації може не вистачити

Історія квартири на Деревлянській не єдина. На нестачу грошей для ремонту пошкодженого житла скаржаться мешканці Києва, Чернігова, Харкова та інших міст.

Перша причина – комісія не бере за основу кошторис власника або будівельної компанії. Вона рахує конкретні пошкоджені елементи за державним чек-листом. Через це визначена сума може не відповідати вартості робіт у конкретному місті, особливо у Києві, де послуги будівельників часто дорожчі.

Друга причина – навіть за масштабних пошкоджень виплата не може автоматично перевищити встановлений ліміт. Для квартири це до 350 тисяч гривень, для приватного будинку – до 500 тисяч гривень.

Третя причина – люди часто не можуть чекати на комісію. Вони самостійно закривають дах, вставляють вікна або проводять невідкладні роботи, щоб житло не заливало водою і не поширювалася пліснява. Пізніше їм доводиться доводити, що одразу після обстрілу стан квартири був значно гіршим.

Розцінки підвищили, але ліміт залишили

5 січня 2026 року Кабмін переглянув розрахункову вартість ремонтних робіт у програмі "єВідновлення", підвищивши її в середньому приблизно на 27,5%. Водночас максимальну суму компенсації для квартири – 350 тисяч гривень – не змінили.

"Шелтер" проаналізував вартість окремих ремонтних робіт на сайтах Kabanchik.ua, Rabotniki.ua, Epicentrk.ua, BorisStudio.ua та HomeDoors.com.ua і порівняв її з нормативами "єВідновлення". Результати показують, що державні розцінки переважно орієнтовані на бюджетні матеріали та стандартні умови. Найбільше від київських ринкових цін відстають нормативи на шпалери, повну підготовку стін, керамічну плитку та складне мурування.

У розрахунок не включали додаткові витрати на доставку, підйом матеріалів, винесення і вивезення сміття, просушування приміщення, видалення плісняви та відновлення поверхонь після затоплення. У пошкодженій вибухом квартирі саме ці роботи можуть суттєво збільшити загальну вартість ремонту.

Порівняння розцінок "єВідновлення" з орієнтовними цінами у Києві

Порівняння розцінок "єВідновлення" з орієнтовними цінами у Києві Шелтер

Двері: норматив і реальна ціна

Чек-лист «єВідновлення» передбачає 12 812,23 грн на заміну одного міжкімнатного дверного блока і 31 220 грн на заміну одного металевого вхідного дверного блока.

Популярні бюджетні моделі міжкімнатних дверей у київських магазинах коштують близько 14,2 тисячі гривень, дорожчі – від 24,6 тисячі гривень. Середня вартість монтажу становить приблизно 2,2-3,3 тисячі гривень. Найпростіший ламінований або ПВХ-блок разом із базовим встановленням може коштувати 10-13 тисяч гривень. Тобто нормативу вистачає лише на найдешевший варіант, тоді як за двері середнього сегмента власнику доведеться доплачувати.

Для металевих вхідних дверей норматив ближчий до ринкової ціни. Бюджетні моделі з МДФ коштують приблизно 19-21 тисячу гривень, дорожчі серійні двері – близько 31 тисячі гривень. Проте до цієї суми потрібно додати доставку, підйом, демонтаж старого блока та монтаж нового. Якщо дверний отвір пошкоджений вибухом і потребує відновлення, фактичні витрати будуть ще вищими.

Що робити, якщо 350 тисяч гривень не вистачає

Насамперед власнику варто перевірити, чи комісія врахувала всі пошкодження. Для цього потрібно отримати або витребувати акт комісійного чи технічного обстеження, заповнений чек-лист з площами й обсягами робіт, рішення про суму компенсації та фотофіксацію, на підставі якої проводили розрахунок.

Чек-лист потрібно порівняти з фактичним станом квартири і з’ясувати, чи не пропустила комісія пошкоджену проводку, перегородки, стяжку, двері, підлогу, сантехніку, віконні укоси або частину демонтажних робіт.

Якщо власник не згоден з розміром компенсації, він має право подати заперечення протягом п’яти робочих днів після отримання повідомлення про рішення. До заперечення можна додати фотографії, пояснення, кошториси підрядників, висновки спеціалістів та інші докази. Після розгляду заперечення рішення можна оскаржувати в суді.

Правила програми також дають змогу надати максимальну компенсацію за наявності співфінансування, достатнього для завершення ремонту. Додаткові кошти можуть надати місцева влада, українська або міжнародна благодійна організація, громадська організація, підприємство, установа чи інше підтверджене джерело.

Наприклад, якщо ремонт оцінили у 600 тисяч гривень, держава може надати до 350 тисяч, а решта 250 тисяч має надійти з іншого джерела. Водночас комісія або держава не зобов’язані самостійно шукати благодійника. Власнику потрібно письмово уточнити, які документи підтверджують співфінансування, чи достатньо гарантійного листа організації та як відповідну інформацію внесуть до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

За рахунок 350 тисяч гривень власник не повинен відновлювати спільне майно багатоквартирного будинку – несучі стіни та перекриття, дах, фасад, під’їзд, стояки, загальнобудинкові мережі, ліфт та інші конструктивні елементи. Якщо йдеться про заміну стояків або підключення квартири до них, це вже частина відновлення будинку, а не окремого помешкання.

Власник може вимагати повторного офіційного обстеження, якщо після першого огляду з’явилася пліснява, квартира продовжувала заливатися, почали відпадати штукатурка або плитка, виявилися приховані пошкодження проводки, погіршився стан перегородок або попередній огляд провели без належного акту.

У заяві варто просити не просто "оглянути квартиру", а провести офіційне комісійне або технічне обстеження зі складанням акту, фотофіксацією та внесенням результатів до Реєстру.

Якщо квартира повторно постраждала внаслідок нового обстрілу, через "Дію" можна подати нове інформаційне повідомлення та нову заяву. Комісія має зафіксувати додаткові пошкодження і заново розрахувати компенсацію.

Якщо фактичний стан житла настільки поганий, що його відновлення технічно неможливе або економічно недоцільне, потрібно домагатися повноцінного технічного обстеження. Лише офіційний висновок фахівців може встановити, що квартира не просто пошкоджена, а знищена або не підлягає відновленню. У такому разі застосовується інший механізм "єВідновлення", зокрема компенсація за знищене житло у вигляді житлового сертифіката.

  • Автори

    • Марина Петік
      Марина Петік

      журналістка

      У журналістиці з 2003 року. Працювала в таких виданнях, як "Газета по-київські", "Сегодня", "Вести", "Обозреватель".

      Усі матеріали
    • Ярослав Романюк
      Ярослав Романюк

      фотокореспондент

      Сфери експертностіСуспільство

      Навчається на журналістському факультеті Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

      Усі матеріали