Київ між тривогами: як місто живе під час постійних атак “шахедів”

Вдень і вночі лунають сирени. Ворожі "шахеди" влучають у житлові багатоповерхівки, уламки падають на автомобілі, поблизу навчальних закладів і торговельних центрів. Росіяни атакують склади з продуктами, ліками, іграшками та технікою.

Про те, як змінилося життя в місті – у матеріалі "Шелтера".

Чотири години додому і ночівлі в офісі

"Я живу на лівому березі, на Русанівці. У перший день атаки добиралася додому після роботи чотири години. Метро на лівий берег через тривогу не ходило. Ми стояли на станції метро пліч-о-пліч. Потім я дісталася Печерська, але й там на зупинці неможливо було сісти в громадський транспорт. Дякую молодому хлопцю – водієві мікроавтобуса, який під’їхав, відчинив двері й сказав: "Сідайте". Він не взяв ані копійки й довіз усіх на лівий берег", – розповіла "Шелтеру" киянка Анна.

Чимало мешканців столиці скаржаться, що через тривалі й часті тривоги дорога з роботи додому перетворюється на справжнє випробування. Рух метро на відкритих ділянках під час небезпеки зупиняється, тому дехто змушений навіть залишатися ночувати на роботі.

"Я вже двічі залишався ночувати в офісі. Так було простіше, ніж увечері стояти в метро, а потім зранку знову потрапляти під тривогу. Таксисти піднімають ціни до небес, тому вирішив залишитися на роботі. Кухня є, у нас навіть душова є", – розповідає менеджер Ігор Сазоненко.

Ще складніше людям, які щодня їздять до столиці електричками з Київської області. Через тривоги та небезпеку атак російських безпілотників рух поїздів також може зупинятися.

"У нас охоронці в житловому комплексі майже всі їздять із передмістя Києва. Один навіть не зміг приїхати на зміну, тому що рух був зупинений. Після цього він просто звільнився. Заміну йому знайти не можуть – тепер ніхто не погоджується їздити на роботу до Києва", – розповіла "Шелтеру" Олена Чорна.

Замість уроків – укриття

З 1 вересня багато школярів змушені навчатися або дистанційно, або в укриттях.

У столиці досі бракує сучасних захисних споруд у навчальних закладах. Як відповіли "Шелтеру" в КМДА, з дев’яти збудованих в освітніх закладах споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття лише три введені в експлуатацію і можуть офіційно використовуватися. Решта поки не працюють.

Тому школи Києва організовують навчання по-різному. Молодші класи переважно навчаються очно, значна частина занять під час тривог проходить в укриттях. Для учнів середніх і старших класів школи використовують дистанційний або змішаний формат – частина уроків проходить онлайн, частина – очно.

"Ми цього року пішли до першого класу. На жаль, перша в житті лінійка для сина пройшла в укритті. Воно непогане, але було дуже душно, а батьків потім попросили вийти. Звичайно, ми розуміли, що все буде не так, як нам хотілося б. Але все одно прикро, що в дитини не було нормальної першої шкільної лінійки", – розповідає мама першокласника із Шевченківського району Києва Аліна.

Медики між процедурами та повітряними тривогами

Непроста ситуація склалася і в столичних лікарнях та поліклініках. Під час тривоги медичний персонал та пацієнти мають переходити до укриттів.

Особливо складно це організувати у стаціонарах, де перебувають важкі та маломобільні пацієнти.

"По 10-12 тривог удень і вночі. Ми за зміну так набігаємося, що сил уже немає. Іноді не встигаєш провести пацієнтам усі процедури. А ще треба спустити в укриття тих, кому взагалі не можна вставати з ліжка, а потім підняти їх назад. Буває, що ще не встигли всіх повернути до палат, а вже лунає нова тривога. Дуже важко", – розповідає медсестра однієї з лікарень на лівому березі Києва.

За можливості в лікарнях відкладають планові операції. Адже якщо хірургічне втручання вже розпочалося, зупинити його через сигнал повітряної тривоги неможливо – пацієнт перебуває під наркозом, і операція має тривати.

У деяких медичних закладах операційні вже обладнали в захищених приміщеннях, тому лікарі можуть працювати там. У пологових будинках також є спеціально облаштовані приміщення, де за необхідності приймають пологи під час повітряної тривоги.

Запис до лікаря перетворюється на лотерею

У поліклініках ситуація інша. Через багатогодинні тривоги не всі пацієнти встигають потрапити на прийом у призначений час.

"Учора прийшла до нашої поліклініки у Шевченківському районі одразу після тривоги, а в коридорах узагалі нікого немає. Ніколи такого не бачила, щоб під дверима кабінету мого сімейного лікаря ніхто не сидів. Лікарка була на робочому місці, щойно піднялася з укриття. Прийняла мене, виписала ліки. Багато пацієнтів через такі тривоги не встигають прийти на свій час. Дехто пише лікарю в месенджері й просить виписати ліки, інші приходять уже тоді, коли справді дуже потрібно. Аналізи під час тривоги теж не приймають", – розповіла пенсіонерка Тетяна Іванівна.

Медики кажуть, що пацієнти, які вже прийшли на прийом і потрапили під тривогу, разом із персоналом перечікують її в укритті. Після відбою прийом продовжується, однак звичний графік збивається, і люди потрапляють до лікарів уже в порядку живої черги.

Отримати посилку – теж квест

Під час тривог закриваються й деякі поштові відділення. Через це навіть звичайне отримання посилки для киян часом перетворюється на окрему операцію.

"Я замовила через "Нову пошту" подарунок чоловікові на день народження. Свято вже завтра, а я два дні не можу забрати посилку – тільки зберуся виходити, як знову тривога. В останній день вирішила, що маю забрати її за будь-яку ціну. Одягнулася й сиділа біля дверей квартири, чекала відбою. Чоловік дивувався, куди це я так поспішаю. Щойно почула сигнал про відбій – схопилася й побігла на пошту. Встигла", – сміється бариста Валерія, яка поділилася своєю історією із "Шелтером".

Через постійні тривоги можливі й затримки з доставкою – посилки не завжди встигають привезти до потрібних відділень за звичним графіком.

Фільм або вистава можуть закінчитися в укритті

Свої алгоритми роботи під час повітряної тривоги мають кінотеатри та театри.

Зокрема, "Планета Кіно" під час тривоги зупиняє сеанс і направляє глядачів до укриття. Якщо тривога завершується протягом приблизно 20 хвилин, показ продовжують. Якщо вона триває довше, сеанс можуть скасувати, а глядачам запропонувати варіанти компенсації.

Схожий алгоритм діє і в Multiplex – показ фільму зупиняють, людей евакуюють, а після тривалої тривоги сеанс зазвичай не відновлюють.

Власні правила мають і театри. Наприклад, у Театрі драми і комедії на лівому березі виставу під час тривоги переривають, глядачі переходять до підземного паркінгу торговельного центру, а після відбою показ можуть продовжити.

"Ми так і не змогли потрапити на виставу "Одіссея – Меотида" в театрі імені Івана Франка. Її перенесли на наступний день через велику кількість тривог, але ми вже поїхали з Києва. Тепер не знаю, коли ще буде можливість приїхати до столиці й потрапити на цю виставу", – розповідає мешканка Полтави Ольга.

Київ хочуть перестати зупиняти через кожен "шахед"

Тепер у столиці планують запровадити нові правила реагування на повітряні загрози. Їхня головна мета – місто не повинно повністю зупинятися через кожну атаку "шахедів".

Передбачається два рівні повітряної тривоги – жовтий і червоний.

Під час жовтого рівня транспорт у столиці має продовжувати роботу, щоб люди могли пересуватися містом. Бізнес, зокрема кафе, ресторани, магазини та інші заклади, також зможе працювати, однак відвідувачі та персонал повинні мати доступ до укриттів.

Щодо навчальних закладів та лікарень окремі алгоритми ще мають бути уточнені.

Під час червоного рівня правила будуть значно жорсткішими. Роботу закладів мають припиняти, а персонал і відвідувачі – переходити до укриттів. Рух громадського транспорту та метро на відкритих ділянках також може зупинятися.

Крім того, київська влада планує збільшувати кількість громадського транспорту, щоб під час тривалих тривог люди мали більше можливостей дістатися з правого берега на лівий і навпаки.

Так Київ поступово пристосовується до нової реальності – коли повітряна тривога вже не виняткова подія, а частина щоденного життя великого міста.