“Найгірше – відсутність комунікації”. “Шелтер” дізнався історії мешканців будинків, зруйнованих російськими обстрілами

Люди змушені самостійно шукати відповіді на питання, які їх турбують, адже прямої комунікації з чиновниками часто немає. Нерідко вже за кілька тижнів після трагедії мешканці залишаються сам на сам з дахами, що протікають, отворами у стінах та цілковитою невизначеністю.

"Шелтер" зібрав кілька історій від мешканців будинків, зруйнованих російськими бомбардуваннями.

"Ми постійно не розуміємо, що і коли відбуватиметься"

Будинок на вул. Оноре де Бальзака, 65, на Троєщині в Деснянському районі серйозно постраждав унаслідок російського удару наприкінці жовтня 2025 року. Найбільших руйнувань зазнав перший під’їзд: частину квартир було знищено повністю, в інших обірвалися комунікації, потріскалися стіни та перекриття. Водночас сталося диво: попри масштабні пошкодження, ніхто з мешканців не загинув.

Як розповів "Шелтеру" мешканець будинку, у перші місяці після удару проводили переважно стабілізаційні та протиаварійні роботи. Людей відселили, пошкоджені стояки перекрили, мешканцям допомагали оформлювати документи. Біля будинку працював штаб, куди приїжджали працівники ЦНАПу. Вони консультували власників квартир, зокрема тих, у кого житло не було приватизоване або виникли проблеми з документами.

Спочатку пошкоджені конструкції підперли дерев’яними опорами. Однак голова ОСББ наполіг, що вони ненадійні, після чого їх замінили металевими. Паралельно розбирали завали, виносили речі із затоплених і вигорілих квартир. Лише цей початковий етап розтягнувся приблизно на шість-сім місяців.

Згодом будинок додатково укріпили металевими конструкціями, які фактично стягнули пошкоджену частину фасаду. Це було необхідно через загрозу обвалення першого під’їзду та ризик пошкодження сусідніх секцій.

Пошкоджені вікна, отвори у стінах та інші ділянки будинку закривали плитами OSB. Частину матеріалів надало ОСББ, частину мешканці купували самостійно. Допомагали також волонтерські організації.

"На першому етапі все було організовано більш-менш нормально. Але головна проблема полягає в тому, що ми постійно не розуміємо, що і коли відбуватиметься. Ми дуже довго чекали на укріплювальні конструкції. Тільки після їхнього встановлення нам офіційно дозволили заходити до квартир", – розповідає мешканець.

Тепер люди чекають на визначення підрядника, який виконуватиме основні відновлювальні роботи. За попередніми обіцянками, у більшій частині першого під’їзду до листопада мають відновити комунікації, після чого люди теоретично зможуть повернутися додому.

Відповіді на конкретні запитання іноді доводиться чекати тижнями

Відновлення будинку фінансують одразу з кількох джерел. Відновленням повністю знищених квартир має займатися місто. Представники спеціалізованого інституту обстежували помешкання та визначали, які з них потребують масштабних робіт. Власники квартир із меншими пошкодженнями мають оформлювати компенсацію за державною програмою "єВідновлення".

Частину робіт доводиться оплачувати ОСББ, тобто фактично мешканцям. Йдеться, зокрема, про ремонт каналізаційних стояків у підвалі, відновлення й утеплення фасаду, заміну пошкоджених елементів покрівлі, а також вивезення уламків стін, меблів та іншого будівельного сміття.

"ОСББ оплачувало екскаватор, машини та вивезення всього, що залишилося від зруйнованих квартир. Ми разом з іншими мешканцями допомагали вантажити уламки. Через ці витрати ОСББ фактично залізло в борги, які доведеться покривати майбутніми платежами", – каже мешканець.

Через необхідність фінансувати роботи внески для мешканців будинку підвищили.

За різні ділянки робіт відповідають різні організації

Окрема проблема виникла з визначенням того, хто саме має ремонтувати кожне конкретне помешкання. Спочатку до квартир приходила комісія за програмою "єВідновлення". Побачивши значні пошкодження, її представники могли скерувати власників до спеціалізованого інституту. Однак інститут, зі свого боку, іноді вирішував, що руйнування недостатньо масштабні, та повертав людей до програми "єВідновлення".

Мешканці не можуть напряму зв’язатися з представниками комісій. Уся комунікація відбувається через голову ОСББ, тому відповіді на конкретні запитання іноді доводиться чекати тижнями.

Навіть після обстеження не всі пошкодження підпадають під компенсацію. Наприклад, у квартирі одного з мешканців нахилилася стіна між двома помешканнями. Оскільки вона не є несучою, спеціалізований інститут не включив її до переліку своїх робіт. Водночас програма "єВідновлення" також не передбачає компенсації за повне відновлення такої перегородки.

Схожа ситуація виникла із сантехнікою.

Невирішеним залишається й питання з батареями, які лопнули після удару та зими без опалення. Мешканці не розуміють, чи має їх замінювати ОСББ під час відновлення внутрішньобудинкової системи, чи це повинна оплачувати держава, чи власники квартир мають купувати їх самостійно.

У першому під’їзді мають повністю відновити газові мережі, водопостачання, каналізацію та систему опалення. Однак за різні ділянки робіт відповідають різні організації, між якими, за словами мешканця, немає чіткої координації.

Частина людей з менш пошкоджених квартир уже отримала кошти за програмою "єВідновлення" і почала ремонт. Проте виникає ризик, що під час подальшого відновлення комунікацій будівельникам доведеться знову розбирати підлогу або стіни.

"Немає загального плану: у серпні працює одна служба, у вересні – інша, у жовтні – третя. Голова ОСББ намагається все координувати, але зазвичай зрозуміло лише те, що відбуватиметься наступного тижня", – говорить мешканець.

Поки тривають погодження, стан квартир продовжує погіршуватися. За словами чоловіка, пів року тому його помешкання було значно цілішим. Після зими без опалення з’явилися нові тріщини, почали деформуватися підлога, стіни та двері.

Після удару приїжджало багато депутатів, але згодом уваги поменшало.

Після атаки людям надали одноразову допомогу. За словами мешканця, власники та інші люди, які документально підтвердили зв’язок із пошкодженими квартирами, могли отримати приблизно 40 тис. грн. У перші дні волонтерські організації також пропонували тимчасове проживання – від кількох днів до кількох тижнів.

Згодом мешканці могли звернутися по допомогу на оренду житла. Однак її отримували не всі.

"Якщо в тебе є хоча б частка в іншій квартирі або ти десь зареєстрований, вважається, що ти можеш жити там і допомоги на оренду не потребуєш. Не має значення, чи справді в тебе є можливість переїхати до цього помешкання", – каже чоловік.

Одразу після удару до будинку приїжджало багато депутатів і чиновників різного рівня. Вони обіцяли допомогу, однак з часом увага до мешканців зменшувалася.

Мешканці також отримували невеликі виплати від благодійних і міжнародних організацій. Однак критерії визначення сум людям не завжди пояснювали. Наприклад, одна сусідка отримала 5 тис. грн, інший мешканець – 3 тис. грн. Для оформлення допомоги потрібно було відстояти чергу та надати документи.

Головною проблемою відновлення будинку люди називають не лише нестачу коштів або повільність робіт, а й відсутність єдиного центру відповідальності.

"Місто займається одним, державна програма – іншим, ОСББ – третім. Але немає зрозумілої схеми, хто, в якій послідовності та в які строки повинен виконувати роботи. На державних сайтах є відповіді на загальні питання, але на ті, які виникають у мешканців серйозно пошкоджених квартир, відповідей немає. З комісією напряму зв’язатися неможливо. Тому люди збирають інформацію по шматках: щось прочитали в інтернеті, щось сказав сусід, щось вдалося дізнатися через голову ОСББ", – підсумовує мешканець.

"Ми самі зібрали гроші, знайшли фахівців і полагодили дах"

Після російської атаки 24 травня 2026 року ситуація у пошкодженому будинку на вул. Зоологічній, 6, у Шевченківському районі майже не змінилася. Ракета влучила в одну із секцій, але не вибухнула. Один під’їзд визнали аварійним, проте у двох інших і досі живуть люди: за оцінкою мешканців, приблизно половина будинку залишається заселеною.

"Перші десять днів у нас не було води. Світло, на щастя, залишалося. Потім завдяки нашим постійним зверненням воду тимчасово підключили. Але вона то є, то зникає: комунікації старі, після вибухової хвилі постійно виникають пошкодження та протікання. Газу немає взагалі", – розповідає "Шелтеру" мешканець будинку Леонід Тихомиров.

Найбільше людей турбує наближення опалювального сезону. Газ у будинку використовували, зокрема, для підігріву води. Чи зможуть підключити опалення до зими, мешканці досі не знають. Під час засідання тимчасової комісії представники міської влади запевнили, що опалення у вцілілій частині будинку мають відновити, однак конкретного плану та строків людям не надали.

Мешканці аварійного під’їзду були змушені самостійно шукати житло. Частина людей переїхала до родичів, дехто тимчасово оселився в інших місцях. За словами співрозмовника, організованого відселення або фінансової допомоги на оренду житла їм поки не запропонували.

Технічне обстеження будинку тривало близько півтора місяця. Лише напередодні розмови мешканці отримали висновок комісії – документ обсягом близько ста сторінок. Тепер на його підставі мають розробити проєкт відновлення. Однак люди побоюються, що цей процес може розтягнутися на місяці. Окреме занепокоєння викликає велика тріщина в будинку.

"Ми переживаємо не лише через зиму. У будинку є тріщина, і люди бояться, що конструкції можуть не витримати. Висновок комісії вже отримали, але що відбуватиметься далі – поки незрозуміло", – пояснює мешканець.

Перші невідкладні роботи людям також довелося організовувати власними силами. Після удару дах був пошкоджений, а через сильні зливи вода потрапляла до квартир. Чоловік разом з двома літніми сусідками самотужки прибирав воду, а згодом зібрав кошти та найняв майстрів, які відремонтували покрівлю.

"Ми самі зібрали гроші, знайшли фахівців і зробили дах. Комунальні служби нічого не ремонтували. Пізніше мені навіть сказали, що дах нібито зробили вони, бо побачили, що він уже відремонтований. Довелося пояснювати, що це зробили мешканці за власні кошти", – розповідає чоловік.

Вибиті вікна та інші пошкодження у квартирах люди також усувають самостійно. Компенсацію вони зможуть оформити лише після завершення обстеження та подання документів за програмою "єВідновлення". Однак мешканці скаржаться, що процедура залишається тривалою і незрозумілою.

"Минуло півтора місяця, а фактично нічого не змінилося. За роки війни мала б уже діяти зрозуміла система: хто відповідає за будинок, у які строки проводять роботи, де житимуть люди та яку допомогу вони отримають. Але поки мешканці здебільшого залишаються сам на сам зі своїми проблемами", – підсумовує співрозмовник.

"Якщо зараз не закрити дах, потім уже не буде, що рятувати"

Шестипід’їзний будинок на вул. Дегтярівській, 26, у Шевченківському районі після російського обстрілу в червні 2026 року фактично розділився на дві частини. Два під’їзди майже повністю зруйновані, ще чотири вціліли, однак жити в них неможливо: у будинку немає світла, води, каналізації та інших комунікацій, у більшості квартир вибиті вікна.

За словами мешканки будинку Тетяни, проєкт його відновлення вже розробили та затвердили. Представники влади обіцяли, що перші роботи мали розпочатися кілька тижнів тому, однак на об’єкті досі нічого не відбувається.

Найбільше людей зараз турбує стан даху. Над уцілілими частинами будинку покрівля майже повністю знищена, тому під час дощів вода продовжує потрапляти всередину.

"Посередині будинку тепер нічого немає, залишилися дві частини – зліва і справа. Дах повністю знесений, там величезні отвори. Якщо його зараз хоча б тимчасово не закрити, то через дощі потім уже не буде що рятувати. Нам казали, що конструкції мають укріпити та якось стягнути, але роботи досі не почалися", – розповідає жінка.

Територія навколо будинку також залишається нерозчищеною. Контейнер для сміття то встановлюють, то прибирають. Навколо нього накопичуються побутові відходи, уламки та інше сміття.

"Зрозуміло, що будинок зруйнований, але не можна перетворювати його на звалище. Підходи не розчищені, на сходових клітках досі лежать уламки скла та сміття. Ніхто цим не займається", – говорить мешканка.

Ще одна проблема – відсутність охорони. За словами жінки, сторонні люди неодноразово проникали до вцілілих під’їздів.

"До під’їздів заходять сторонні. Люди їх уже неодноразово ловили. Ми вважаємо, що це мародери. Будинок фактично закинутий, його ніхто не охороняє. Мешканці хотіли хоча б закрити входи до вцілілих під’їздів, але й цього не зробили", – каже вона.

Тимчасового житла людям не надали. Частина мешканців отримала виплати на оренду квартир та окрему матеріальну допомогу від міста, однак, за словами співрозмовниці, цих грошей недостатньо, особливо якщо відновлення будинку триватиме довше року.

Люди подавали заяви через ЦНАП, щоб отримати кошти на відновлення квартир. Однак частині власників відмовили, пояснивши, що спочатку потрібно реконструювати сам будинок, а вже потім проводити внутрішні ремонти.

"Але якби роботи хоча б почалися, у людей була б надія. А зараз будинок просто стоїть із відкритим дахом і продовжує руйнуватися", – підсумовує жінка.

Другий рік будинок стоїть без відновлення

23 червня 2025 року будинок на вул. Гонти, 5, у Шевченківському районі Києва потрапив під удар російської ракети. Цілий під’їзд було зруйновано, загинули дев’ятеро людей. Серед них – мати та вітчим 16-річного Кирила.

Зараз хлопець живе в родині тітки Люсі Алексєєнкової. Як розповіла "Шелтеру" родичка Кирила, у зруйнованому будинку поки що жодних робіт не проводять.

"Спочатку, здається, влада не хотіла реконструювати цей будинок. Потім почали говорити, що намагаються щось зробити. Але поки жодних робіт там не проводять", – пояснила Люся Алексєєнкова.

Тітка Кирила каже, що поки родина самостійно розв’язує свої питання, оскільки у квартирі була зареєстрована й бабуся хлопця.

Мешканці будинку скаржилися, що до вересня 2025 року представники влади не проводили з ними жодних зустрічей щодо подальшої долі будівлі. Як з’ясувалося, спочатку експертиза встановила, що будинок є аварійним.

Після проведення додаткових досліджень фахівці дійшли висновку, що будівля потребує капітального ремонту, для якого необхідно підготувати проєктно-кошторисну документацію.

У Шевченківській районній військовій адміністрації повідомили, що 38 сімей із цього будинку, які потребували допомоги, отримали щомісячну матеріальну допомогу на оренду житла.

На сайті Prozorro оприлюднено інформацію про тендер на капітальний ремонт будинку за адресою вул. Гонти, 5. У квітні 2026 року переможцем тендеру вартістю 101 млн 635 тис. грн стало КП "Житлоінвестбуд-УКБ": https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-04-03-007868-a

Головна проблема – відсутність зрозумілої комунікації

Міська влада повідомляє, що з 2022 року з бюджету Києва на відновлення житла спрямували 2 млрд 333 млн грн. На 2026 рік лише для КП "Житлоінвестбуд-УКБ" передбачили понад 574 млн грн.

Загалом бюджет і Програма економічного та соціального розвитку Києва на 2026 рік передбачали на відновлення понад 1,2 млрд грн: 574,2 млн грн – для КП "Житлоінвестбуд-УКБ", 520,8 млн грн – районним адміністраціям на житлові будинки, 106,5 млн грн – на інші пошкоджені об’єкти.

Станом на 1 липня 2026 року КП "Житлоінвестбуд-УКБ" було визначене замовником відновлення 56 багатоквартирних будинків, які зазнали значних руйнувань. Водночас КМДА повідомляє, що у 31 будинку роботи вже завершили, а ще 26 будівель відновлюють, зокрема на одному об’єкті виконують протиаварійні та консерваційні роботи. У цих даних є арифметична розбіжність: у сумі йдеться про 57 об’єктів, хоча замовником названо 56. Ці цифри потребують уточнення у КМДА. Ще 244 пошкоджені житлові будинки перебувають у роботі районних адміністрацій.

Офіційно міська влада запевняє, що всі замовники відновлення забезпечені коштами та матеріалами, а районні адміністрації повинні постійно інформувати мешканців про перебіг робіт. Затримки у КМДА пояснюють необхідністю проводити технічні обстеження, проєктування, експертизи й тендери, а також дефіцитом підрядників і кваліфікованих працівників.

Водночас розповіді мешканців пошкоджених будинків свідчать, що головною проблемою для них залишається не лише повільність відбудови, а й відсутність конкретного графіку, єдиного відповідального та зрозумілої комунікації між містом, районною владою, підрядниками й власниками квартир.