Не лише павербанк: 15 речей, які киянам варто зробити у квартирі до зими на випадок тривалого блекауту

Чи справді Києву загрожують 72 години без світла й тепла одночасно

Про підготовку до складної зими зараз говорять на всіх рівнях. У Києві адміністрація готує списки одиноких літніх людей, людей з інвалідністю та родин з дітьми з інвалідністю, яких, можливо, доведеться тимчасово переселяти, якщо в будинках надовго зникне тепло. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) тим часом попереджають, що Росія готує масштабні удари по енергетиці Києва вже найближчими тижнями, а радник президента Сергій "Флеш" Бєскрестнов закликав українців не відкладати купівлю акумуляторів та іншого енергообладнання.

На тлі таких прогнозів виникає головне питання: чи справді столиця взимку може на кілька діб одночасно залишитися без світла й тепла? Енергетик Олександр Харченко в коментарі "Шелтеру" каже: такий сценарій не є базовим.

"Я б кардинально розділив ситуації, коли пропадає світло і коли пропадає опалення", – зазначає Харченко.

Щоб працювала система теплопостачання, потрібні одразу дві речі – вода і електрика, пояснює експерт. Тому цього міжсезоння в Україні вперше готуються так, ніби триває не просто підготовка до опалювального сезону, а підготовка до війни: будують окремі, автономні системи живлення і для водопостачання, і для теплопостачання.

Водночас повністю виключати ризик не можна. За словами Харченка, у Києві є близько 6,5 тисячі будинків, які отримують тепло від теплоелектроцентралей (ТЕЦ), і ці об'єкти залишаються під ударом. За його оцінкою, близько 2,5 тисячі таких будинків можуть залишатися без повноцінного резервного джерела тепла.

"Систему опалення Києва будували 60 років, а ми зараз намагаємося за сім місяців створити дублікат для більшої частини цієї системи", – зазначає директор Центру досліджень енергетики.

Якщо джерело тепла для такого будинку буде знищене, а альтернативи немає, туди мають направити мобільні генератори й пересувні котельні – їх, за словами експерта, вже закуповують і накопичують, хоча одночасно на всіх постраждалих може не вистачити.

Починати варто не з павербанка, а з перевірки будинку

Десятки київських будинків минулої зими підвела не відсутність техніки, а банальна відсутність утеплення – і це один з найважливіших висновків з коментаря Харченка.

Дві третини всіх проблем з опаленням минулої зими виникли через те, що труби з гарячою водою проходили через технічні приміщення без вікон, підвали чи горища, де просто гуляв холодний вітер із вулиці.

"Наведіть у своєму будинку елементарний лад: нема грошей поставити вікна в технічному приміщенні – забийте фанерою, утепліть, головне – щоб ніде не гуляв холод", – радить Харченко.

До зими варто перевірити весь ланцюжок спільних приміщень будинку:

●     утеплення під'їзду;

●     вікна на горищі;

●     стан підвалу;

●     всі технічні приміщення;

●     покинуті або порожні квартири, через які можуть перемерзати труби опалення.

Окрема небезпека – квартири, в яких ніхто не живе. Мешканці неодноразово дізнавалися про такі квартири вже після того, як труба в них перемерзала й перетворювала локальну проблему на аварію для всього будинку.

Другий обов'язковий пункт – резервне живлення для циркуляційного насоса, який жене гарячу воду системою опалення. Будинки, де такий насос отримав резерв живлення, навіть за повної відсутності тепла від теплового пункту продовжували ганяти воду по трубах і не давали їй замерзнути.

"Вода під тиском, якщо її постійно циркулювати насосом, довго не замерзає навіть за морозів до -5...-7 градусів. Це означає, що будинок дуже довго зберігає тепло", – каже Харченко, маючи на увазі, що циркуляція та залишкове тепло системи опалення дозволяють довше уникати замерзання труб.

Резервне живлення для одного насоса на весь будинок часто дає більше, ніж резервне живлення для кожної окремої квартири.

Від павербанка до інвертора: у скільки обійдеться автономність на 72 години

Коли з утепленням і насосами розібралися, можна переходити до техніки для квартири. Харченко пропонує будувати резерв від найдешевшого варіанта до найдорожчого: павербанки, автономне освітлення, UPS для роутера, зарядна станція, а для тих, у кого є більший бюджет, – гібридний інвертор з батарейним комплексом.

Різниця між ними принципова. Інвертор визначає, скільки потужності одразу можна взяти з системи, а батареї – скільки годин ця потужність протримається. Для звичайної квартири експерт радить інвертор потужністю приблизно 3-6 кіловат: цього достатньо для побутових потреб, якщо не намагатися увімкнути все одночасно.

Запас автономності залежить виключно від того, скільки батарей родина може собі дозволити. За приблизними підрахунками Харченка, 10 кіловат-годин батарей коштують близько тисячі доларів, і саме від цієї суми залежить, чи протримається квартира ті самі 72 години.

Для родин без такого бюджету головна порада незмінна: спочатку утеплення, і лише потім – доступний саме цій сім'ї резерв електрики, будь то п'ять павербанків чи саморобний інвертор.

Дали світло на дві години: чому не можна вмикати все одразу

Окрема історія – момент, коли після довгого відключення електрику нарешті дають, часом лише на пару годин.

Більшість українських квартир розраховані на споживання приблизно 5 кіловатів, а в будинках радянської забудови – і того менше, близько 2,5 кіловата. Проводка під це й розрахована, нагадує Харченко.

Проблема в тому, що після довгої перерви люди одночасно вмикають чайник, бойлер, пральну машину й посудомийку – і мережа будинку цього просто не витримує.

"Ваш будинок розрахований максимум на 25% від того, що ви від нього хочете отримати одночасно. Технічно неможливо будувати мережу, яка коштуватиме в п'ять-шість разів дорожче, просто про всяк випадок", – наголошує експерт.

Орієнтир для власної квартири – тримати в голові цифру 2,5-4 кіловати сумарного споживання. Для розуміння, скільки "з'їдають" популярні прилади:

●     фен і електрочайник – близько 2 кВт кожен;

●     пральна машина й посудомийна машина – від 2 до 3 кВт, бо обидві самостійно гріють воду;

●     холодильник – лише 200-300 Вт, у старих і неефективних моделей – до 700 Вт.

Практична порада проста: вмикати потужні прилади по черзі, а не всі одразу. Наприклад, поки працює пральна машина, варто тримати вимкненим бойлер – усе одно машина гріє воду сама.

Коли гасне і світло, і опалення: як не дати квартирі вихолонути

Коли з квартири йде і світло, і опалення, першочергове завдання – не дати самому приміщенню швидко вихолонути. Тут працюють ті самі принципи утеплення, про які йшлося вище: щільні вікна, закриті щілини, теплий одяг і спальні мішки як бюджетний варіант зберегти тепло.

Для тих, хто готовий інвестувати більше, Харченко називає ефективнішим рішенням не масляні обігрівачі, а звичайні побутові кондиціонери – теплові насоси типу "повітря-повітря", здатні гріти навіть під час морозів.

"У холод найефективніше показують себе не обігрівачі, а звичайні кондиціонери, здатні працювати на мінусових температурах – до -20 градусів", – зазначає експерт.

Харченко наводить як орієнтир споживання близько 900 Вт-1 кВт для окремих моделей, тож за наявності достатнього резерву батарей такий прилад здатен обігрівати квартиру довше й дешевше, ніж класичний електричний обігрівач. Точне споживання залежить від моделі, площі приміщення й режиму роботи.

10, 15 чи 45 літрів: скільки води насправді треба родині на три доби

Про водопостачання та каналізацію "Шелтеру" розповів віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира. Його головна теза заспокійлива: сам факт відключення світла ще не означає автоматичного зникнення води в кранах.

"Насосні станції, які перекачують воду і чистять її фільтрами, належать до групи об'єктів, які не відключають. Якщо десь зникає світло, там мають включитися резервні генератори", – пояснює Шира.

Водночас запас води все одно потрібен – на випадок аварії чи прямого пошкодження інфраструктури. За словами Шири, орієнтир для пиття – 2-3 літри на людину на добу, а разом із мінімальними гігієнічними потребами – приблизно 10-15 літрів. Ці цифри експерт назвав орієнтовно, тож перед закупівлею запасу варто закладати певний запас "з надлишком":

●     1 людина: орієнтовно 10-15 л на добу, 30-45 л на 72 години;

●     3 людини: орієнтовно 30-45 л на добу, 90-135 л на 72 години;

●     родина з 4 осіб: орієнтовно 40-60 л на добу, 120-180 л на 72 години.

Зберігати воду краще у щільно закритій тарі, у темному місці, подалі від прямих сонячних променів – інакше вона зацвітає. Якщо власного запасу не вистачає, варто заздалегідь дізнатися, де поруч можна набрати воду з каністрою чи бутлем.

Чи може зникнути каналізація

Найнеприємніший сценарій, який описує Артем Шира, – не відсутність води, а проблеми з її відведенням.

Теоретично каналізація може зупинитися, якщо вимкнуться насосні станції або якщо будинок довго простоїть без опалення і труби всередині замерзнуть. Ризик зростає для мешканців перших поверхів: якщо стоки не йдуть далі системою, вода з каналізації може почати виходити саме там.

"Якщо каналізація перестає працювати, перші поверхи – перші кандидати на те, щоб стоки потрапили саме до них", – попереджає Шира.

Він додає: подібні аварії, як правило, можна усунути відносно швидко – на відміну від критичного руйнування колектору внаслідок прямого влучання, коли ремонт може затягнутися.

Практична порада для мешканців тут проста: ще до зими запитати в ОСББ, що робитиме будинок у разі тривалого відключення і наскільки захищені від замерзання внутрішньобудинкові труби водопостачання й каналізації.

А що з газом: чи потрібна туристична плитка і чому з нею треба бути обережними

Ризик тривалого відключення газу для Києва експерти оцінюють як найменш імовірний з чотирьох. Про це "Шелтеру" розповів колишній очільник компанії "Оператор ГТС України" Сергій Макогон.

"Такі ризики існують, хоча вони достатньо мінімальні, бо Київ має дуже надійну та задубльовану систему постачання газу", – каже Макогон.

Втім, повністю виключати загрозу він не радить: агресор під час війни вже неодноразово бив по цивільній інфраструктурі. Тому мати автономний спосіб приготування їжі варто в будь-якому разі – туристичну газову плитку в квартирі, а власникам приватних будинків – дров'яну буржуйку чи піч.

Тут важливе застереження від ДСНС: рятувальники не радять використовувати газові пальники в квартирах без нагальної потреби, адже кількість вибухів такого обладнання щороку зростає. Основні правила безпеки прості:

●     купувати пальники й балони тільки в ліцензованих точках продажу;

●     тримати їх подалі від батарей, обігрівачів та прямих сонячних променів – газ усередині розширюється від тепла;

●     не заправляти повторно одноразові балони - це майже гарантований вибух;

●     вмикати пальник лише в провітрюваному приміщенні і на короткий час, а не для тривалого приготування їжі;

●     зберігати балони окремо від дітей, горючих речовин і кисневих балонів.

15 речей, які варто зробити в квартирі вже зараз

Поради всіх трьох експертів складаються в один практичний чекліст. Це не список покупок, а послідовність дій – від безкоштовних до дорожчих.

1. Перевірити утеплення власної квартири – вікна, двері, щілини.
2. Перевірити стан горища, підвалу й під'їзду будинку.
3. З'ясувати через ОСББ, чи є резервне живлення для циркуляційного насоса опалення.
4. Переконатися, що в будинку немає покинутих квартир із незахищеними трубами.
5. Зробити запас питної води з розрахунку орієнтовно 10-15 літрів на людину на добу.
6. Дізнатися, де поблизу можна набрати воду, якщо власний запас скінчиться.
7. Підготувати кілька павербанків для телефону.
8. Забезпечити автономне живлення для роутера чи мобільного інтернету.
9. Продумати автономне освітлення – краще акумуляторні або батарейні ліхтарі, а не свічки.
10. За можливості придбати зарядну станцію або гібридний інвертор з батареями.
11. З'ясувати потужність своїх основних приладів: заряджати техніку одразу, як з'явилося світло, але не вмикати кілька потужних приладів одночасно.
12. Підготувати теплий одяг і спальні мішки на випадок тривалого зникнення опалення.
13. Продумати безпечний спосіб приготування їжі без електрики й газу з мережі.
14. Зробити запас їжі, яку не потрібно готувати.
15. Домовитися в родині, що робити, якщо ситуація не нормалізується протягом 24-72 годин.

"Людям перш за все потрібно подбати про утеплення, а в другу чергу – про можливий резерв електрики, виходячи з власних фінансових можливостей", – підсумовує Харченко.