“Не могла залишатися осторонь”: “Шелтер“ дізнався подробиці про волонтерку Віталіну Яровенко, яка загинула в Києві внаслідок удару РФ

Її найближча подруга Марія Корнєєва розповіла “Шелтеру”, якою Віталіна була в житті, чому обрала волонтерство і про що мріяла.

Завжди прагнула зробити більше

Марія Корнєєва та Віталіна дружили з дитинства. Разом навчалися в одній школі, брали участь у різних проектах і майже весь вільний час проводили разом.

За словами подруги, Віталіна була комунікабельною, веселою та яскравою. Ще в школі входила до учнівського парламенту, організовувала заходи.

“Вона завжди була активісткою. Намагалася все зробити креативно і якісно, не просто виконати завдання, а отримати гарний результат, щоб усім сподобалося”, – згадує Марія.

Після школи Віталіна вступила до Києво-Могилянської академії, де навчалася на психологиню. Вона пишалася своїм університетом, брала участь у студентському самоврядуванні та долучилася до організації військового вишколу.

Віталіна не боялася брати на себе відповідальність. Вона облаштувала власний штаб, налагоджувала комунікацію та постійно навчалася, щоб краще виконувати поставлені завдання. Усе це робила безкоштовно як волонтерка.

Підтримували поранених військових

Після початку повномасштабного вторгнення Марія запропонувала Віталіні разом відвідувати поранених військовослужбовців у госпіталях. Віталіна погодилася і швидко захопилася цією справою.

Дівчата приходили до лікарень щотижня, а іноді й частіше. Спілкувалися з пораненими, приносили їм необхідні речі, виходили з ними на прогулянки та намагалися хоча б ненадовго відволікти від пережитого.

З деякими бійцями дружба тривала і після їхньої виписки. Одного з військових дівчата навіть відвідували в Карпатах, підтримували з ним зв’язок і багато розмовляли.

Марія каже, що допомога іншим була сутністю Віталіни. Вона не шкодувала ані часу, ані сил і долучалася до будь-якої справи, де могла бути корисною.

Стала інструкторкою з тактичної медицини

Згодом Віталіна разом із подругою пройшла курси тактичної медицини. Дівчина планувала надалі навчатися на бойову медикиню, однак не встигла здійснити цей задум.

Водночас Віталіна стала інструкторкою з тактичної медицини на вишколі Києво-Могилянської академії. Вона проводила заняття для студентів і курсантів, добре знала протоколи надання домедичної допомоги та могла чітко пояснити навіть складний матеріал.

“Вона могла дуже грамотно і послідовно розповісти абсолютно все, наче читала підручник. У неї було багато знань”, – говорить Марія.

Нещодавно Віталіна долучилася до добровольчого медичного екіпажу на лівому березі Києва. Такі команди виїжджають на місця російських атак, щоб надати постраждалим екстрену домедичну допомогу ще до прибуття основних служб.

Спочатку планувалося, що Віталіна займатиметься в екіпажі штабною роботою, комунікаціями та зборами. Однак завдяки медичній підготовці вона почала виїжджати на місця обстрілів як парамедикиня.

Виїжджала після кожного обстрілу

За словами Марії, Віталіна завжди дбала про власну безпеку. Проте ніщо не зупиняло її, коли допомога була потрібна іншим.

Одного разу безпілотник влучив неподалік будинку, де вона перебувала. Віталіна схопила аптечку і пішла перевіряти, чи немає поруч людей, яким потрібна медична допомога.

Після російських атак вона з подругою також допомагала розбирати завали, закривати вибиті вікна плівкою та плитами, спускати літніх людей із пошкоджених будинків. Підтримувала постраждалих психологічно та координувала допомогу.

Після удару по дитячій лікарні “Охматдит” Віталіна також приїхала допомагати на місці трагедії.

Загинула, коли їхала рятувати людей

У ніч проти 1 серпня добровольчий екіпаж Віталіни отримав повідомлення про наслідки російського удару в Дарницькому районі Києва. У житловій будівлі виникла велика пожежа, і медики поїхали на допомогу постраждалим.

Разом із Віталіною в автомобілі перебували парамедикиня Єва Ройтер, відома серед друзів під позивним “Еліс”, та водій-доброволець, американець Джої.

Поруч з автомобілем розірвалася російська ракета. Єва та Віталіна загинули, Джої – у реанімації.

Допомагала не лише людям, а й тваринам

Віталіна була єдиною донькою у своїх батьків. Вона багато працювала, прагнула професійного розвитку і хотіла присвятити життя допомозі людям.

Водночас дівчина дуже любила тварин. Вона брала собак на перетримку, допомагала їм адаптуватися до домашнього життя та шукала нові родини. Після її загибелі залишилися двоє песиків, якими тепер опікуються у притулку.

Останнім часом Віталіна також захопилася акваріумістикою. Разом із Марією вони їздили до спеціалізованих магазинів, обирали рибок, рослини та декор, створювали власні акваріуми.

Мріяла про сім’ю та дітей

За кілька днів до загибелі Віталіна зустрічалася з Марією. Вони пили каву і говорили про майбутнє.

Віталіна зізналася, що дуже хоче стати мамою, мати дітей і велику родину. Подруги мріяли, що колись разом гулятимуть із дитячими візочками, стануть хрещеними мамами дітей одна одної і дружитимуть усе життя.

Марія говорить, що вони були більше ніж подругами – майже сестрами. У них були спільні друзі, захоплення, речі та плани. Навіть коли не могли зустрітися, постійно спілкувалися телефоном.

Віталіні було лише 20 років. Вона не встигла закінчити навчання, створити власну сім’ю та здійснити багато задумів. Але за своє коротке життя встигла підтримати поранених військових, допомогти постраждалим після обстрілів, навчати інших рятувати життя та подарувати дім покинутим тваринам.