Нові страшні ДТП, а Рада досі не ухвалила “закон Гриші Глушича”: що відбувається із законопроєктами

Парламент так і не дійшов до розгляду законопроєкту №15348, а також його альтернативного варіанту №15348-1, підготовленого народним депутатом Романом Грищуком (“Слуга народу”) спільно з батьками загиблого Гриші Глушича.

“За два з половиною місяці результатів нема”

Після загибелі у страшній ДТП у Києві 12-річного Григорія Глушича його батьки вирішили домагатися змін у законодавстві, щоб водії, які систематично порушують правила, не могли роками відбуватися лише штрафами. Разом із народним депутатом Романом Грищуком вони підготували альтернативний законопроєкт №15348-1, який, серед іншого, передбачає позбавлення водійських прав для систематичних порушників та значно жорсткіше покарання за смертельні ДТП.

Однак Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності цей законопроєкт не підтримав – 15 липня рекомендував парламенту його відхилити. Натомість комітет схвалив основний законопроєкт №15348, в якому головний акцент зроблено на збільшенні штрафів.

Батько загиблого хлопчика, військовослужбовець Олексій Глушич, через два з половиною місяці після трагедії констатує: реальних змін, заради яких родина почала цю боротьбу, він поки не бачить.

Трагедія викликала особливий резонанс після того, як з’ясувалося, що водій і раніше неодноразово порушував ПДР. У петиції батька Гриші до президента зазначено: за оприлюдненою інформацією, до смертельної аварії за водієм було зафіксовано 39 порушень, переважно за перевищення швидкості.

Саме це стало для родини одним із головних аргументів: якщо людина десятки разів порушує правила, штрафи не виконують стримувальної функції.

“Найважче усвідомлювати, що десятки попередніх порушень не стали підставою для ефективного запобігання новій трагедії”, – написав Олексій Глушич у своїй петиції.

Він вимагав, щоб систематичні порушники втрачали право керувати автомобілем, відповідальність за порушення, які призвели до загибелі людей, була реальною та невідворотною, а перевищення швидкості перестало сприйматися як дрібне порушення.

Законопроєкт готували разом із батьками Гриші

Одним із результатів цієї боротьби став альтернативний законопроєкт №15348-1. Його автором та першим серед ініціаторів є народний депутат Роман Грищук. Документ підготували спільно з батьками загиблого Гриші Глушича та їх друзів. Законопроєкт зареєстрували у Верховній Раді 13 липня, а серед його співавторів – 51 народний депутат із різних фракцій та груп.

Законопроєкт №15348-1 пропонує карати тих, хто регулярно грубо перевищує швидкість. Якщо водія протягом року чотири або більше разів притягували до відповідальності за значне перевищення швидкості, за наступне порушення йому може загрожувати штраф 17 тис. грн. За подальше повторення – не лише такий самий штраф, а й позбавлення права керування.

Також пропонується посилити відповідальність за повторні небезпечні порушення: проїзд на червоне світло, небезпечний обгін, порушення правил проїзду перехресть, ненадання переваги пішоходам. За систематичне повторення таких дій водій також може залишитися без прав.

Окремий блок законопроєкту стосується смертельних ДТП. Документ передбачає обов’язкове позбавлення права керування для водія, якого суд визнає винним у ДТП, внаслідок якої людина загинула або зазнала тяжких травм. Якщо загинула одна людина, йдеться про позбавлення права керування на строк від трьох до восьми років. Якщо жертв кілька – від восьми до 12 років.

Для водія, який повторно скоїв смертельну ДТП, пропонується від восьми до 12 років позбавлення волі та заборона керувати транспортом на строк від 12 до 15 років.

Тобто головна ідея документа – порушник має ризикувати не лише грошима, а й правом надалі сідати за кермо. Комітет підтримав м’якший варіант

Паралельно у Верховній Раді перебуває законопроєкт №15348, зареєстрований 24 червня. Він також посилює відповідальність за небезпечну поведінку на дорогах, однак основний його інструмент – збільшення штрафів за перевищення швидкості.

15 липня Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності рекомендував №15348 прийняти в першому читанні за основу. Натомість альтернативний законопроєкт Грищука №15348-1 комітет не підтримав.

“Це людям не сподобається”?

У своєму дописі у Facebook батько Гриші підбив підсумок того, чого родині вдалося домогтися після загибелі сина.

“Ми виступаємо в медіа і тримаємо увагу на проблемі. Зокрема на тих законопроєктах, що мали б проблему вирішити. Які місяцями та роками не розглядаються нардепами. Навіть не розглядаються. Ми збираємо докази того, що вбивця нашого сина – справді вбивця, а не “помилився” чи “щось з машиною”. Так, це ми маємо доводити його провину, а не він спокутувати скоєне”, – додав він.

Далі Олексій перераховує реакцію влади на трагедію.

“Що зробила влада? 1. Прем’єр-міністерка зробила заяву і дала доручення. Хороша реакція. Більше Свириденко не при владі. 2. Очільник МВС, який вже на іншій посаді, зробив заяву і подав у ВРУ законопроєкт. 3. Комітет ВРУ повикреслював звідти все, що “людям не сподобається”, і залишив підвищення штрафів. Той самий комітет НЕ схвалив наш альтернативний законопроєкт з нормами про позбавлення прав та іншими корисними пропозиціями. Чому? Бо “це людям не сподобається”, – зазначив батько Гриші.

Президент відповів, МВС повертає “фантоми”

Петиція про систематичних порушників ПДР зібрала необхідні 25 тисяч голосів. Загалом її підтримали понад 26 тисяч людей. 6 серпня Володимир Зеленський повідомив, що звернувся до секретаря РНБО Ігоря Клименка та прем’єр-міністра Сергія Корецького з проханням комплексно опрацювати проблему та поінформувати автора петиції про результати.

Проте для батька Гриші головне – не заяви, а зміни, які реально можуть змусити водіїв боятися систематично порушувати правила.

“Новий міністр внутрішніх справ заявив про збільшення камер автоматичної фіксації – декілька десятків на всю Україну, ні про що – і повернення на дороги машин-“фантомів”. І тільки оце останнє, машини, що приховано фіксуватимуть порушення, – єдине, що є реальною дією, те, що реально зменшить бажання водіїв порушувати. Якщо машин буде достатньо і якщо ці порушення висвітлюватимуться в медіа та соцмережах. Якщо штрафи будуть відчутними та повторення порушень призводитиме до позбавлення прав. Якщо за їзду після позбавлення світитиме тюрма – тоді, згоден, водії боятимуться порушити. Все решта – це слова”, – написав Глушич.

Частина заяв уже перейшла у практичну площину. Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський 18 серпня повідомив, що МВС поверне на дороги поліцейські автомобілі-”фантоми”, які можуть фіксувати перевищення швидкості під час руху. За даними МВС, до повномасштабного вторгнення такі автомобілі встигли пропрацювати близько місяця і за цей час зафіксували понад 26 тисяч перевищень швидкості.

Крім того, з 20 серпня мають запрацювати 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР. Після цього їх загальна кількість в Україні зросте до 426.

Але батьки Гриші наполягають: самої фіксації недостатньо. Якщо людина може десятки разів порушити швидкісний режим, заплатити штрафи та знову сісти за кермо, система не виконує головної функції – не захищає інших учасників дорожнього руху.

“Якісь слова важливі, як заява прем’єр-міністерки, що призвела до подачі законопроєкту від МВС. Якісь – приємні, як згадка мого імені з уст Президента. Раніше мені було б приємно і радісно, а зараз, після Грішиної загибелі, мені відверто байдуже все, крім реальних результатів. За 2,5 місяця результатів нема”, – підсумував Олексій Глушич.

“Ми мусимо щось змінювати і тиснути на владу суспільством”

На думку голови ГО “Матері дітей, що загинули в ДТП” Оксани Триндей, законопроєкт, який підтримав профільний комітет Верховної Ради, може бути лише першим кроком, адже сам по собі проблему безкарності на дорогах не вирішить.

“Ми очікуємо, що до другого читання його будуть посилювати. Можливо, вдасться навіть вийти за межі тих норм, які пропонувалися в альтернативному законопроєкті. Тому що статистика справді жахлива”, – каже “Шелтеру” Триндей.

За її словами, вона проаналізувала судові рішення у справах про смертельні ДТП за 2025 рік. За її підрахунками, приблизно 25% винуватців смертельних аварій взагалі не були позбавлені права керувати автомобілем. Ще близько 10-11% смертельних ДТП скоїли люди, які на момент аварії не мали права керування – їх або вже позбавили водійського посвідчення, або вони його ніколи не отримували.

“За рік у ДТП гине приблизно 3200 людей. А за 2025 рік вироків у справах про смертельні ДТП було близько 1400, і менше ніж у 20% випадків винуватці отримали реальне покарання. Переважно це ті справи, де водій був у стані сп’яніння або загинуло одразу кілька людей. Якщо люди знають, що за смертельну ДТП можуть навіть не позбавити водійських прав, то про який стримувальний ефект покарання можна говорити?” – зазначає Триндей.

Для неї ця проблема особиста – її дитина також загинула на пішохідному переході. За словами Триндей, серед батьків, з якими вона спілкується, багато тих, чиї діти загинули саме на переходах – як регульованих, так і нерегульованих.

“Виходить, що дитина не може почуватися у безпеці навіть на регульованому пішохідному переході. А тепер люди гинуть уже й просто на зупинках. Ми мусимо щось змінювати і тиснути на владу суспільством. Інших інструментів у нас фактично немає”, – говорить вона.

Ще одна проблема, на яку звертає увагу Триндей, – багаторічні судові процеси у справах про смертельні аварії. У своїй вибірці вона зустрічала справи, в яких вироки у 2025 році ухвалювали щодо ДТП, що сталися ще у 2006, 2015, 2016 та 2017 роках.

На думку експерта Центру політико-правових реформ Миколи Хавронюка, саме лише підвищення штрафів за перевищення швидкості не розв’яже проблему аварійності. Потрібна комплексна реформа, зокрема запровадження системи штрафних балів за грубі та систематичні порушення Правил дорожнього руху.

Йдеться насамперед про значне перевищення швидкості, проїзд на заборонений сигнал світлофора, перетин подвійної суцільної лінії та виїзд на пішохідний перехід, коли на ньому перебувають люди. Якщо водій накопичує максимальну кількість балів, його мають позбавляти права керування та зобов’язувати повторно складати іспити.

Водночас експерт застерігає від механічного збільшення строків ув’язнення за ДТП із загиблими. Кримінальне законодавство розрізняє умисні та необережні кримінальні правопорушення, тому покарання за них не може бути однаковим. Однак у деяких випадках, вважає Хавронюк, дії водія можуть свідчити не про звичайну необережність, а про непрямий умисел.

На законопроєкті Грищука ще не поставили хрест

Попри рекомендацію профільного комітету відхилити законопроєкт №15348-1, остаточного рішення парламенту щодо нього поки немає. В офіційній картці Верховної Ради законопроєкт станом на 19 серпня має статус “очікує розгляду”. Такий самий статус має й основний варіант №15348.

19 серпня обидва документи включили до порядку денного пленарного засідання. Основний №15348 стоїть під номером 14, альтернативний законопроєкт Романа Грищука №15348-1 – одразу за ним, під номером 15. Доповідати альтернативний проект у сесійній залі має Роман Грищук.

Тож питання полягає не лише в тому, чи стануть штрафи за перевищення швидкості більшими. Парламент фактично має визначитися з принциповішою річчю: чи достатньо для систематичного порушника чергового штрафу – чи після певної кількості небезпечних порушень держава повинна просто забрати у нього право сідати за кермо.