“Покажіть, де він так упав”: родина Романа Сопіна майже рік шукає правду про його смерть після мобілізації

Мати Романа актриса театру Лариса Сопіна та адвокат родини Олександр Протас розповіли “Шелтеру”, що слідство фактично не просувається.

Захисник стверджує, що ДБР взагалі довелося через суд зобов’язувати зареєструвати окреме провадження.

Через дві-три години ситуація змінилася кардинально

18 жовтня 2025 року 43-річного киянина Романа Сопіна доставили до Подільського районного ТЦК та СП у Києві. Роман опору не чинив і добровільно поїхав до територіального центру. Там він пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним. Наступного дня його включили до складу команди для подальшого направлення до 71-ї окремої єгерської бригади ДШВ.

Родина каже: Роман не відмовлявся служити й не збирався тікати. Вранці 19 жовтня він зателефонував матері. Розмова була цілком буденною. Роман попросив купити йому контактні лінзи, привезти цигарки, а також узяти 500 доларів, які лежали вдома, обміняти їх і передати разом з речами через військового на ім’я Євген. Мати наголошує: у голосі сина вона не почула ані паніки, ані страху.

“Можна пів години зранку поговорити з сином, який спокійно просить привезти речі, лінзи і так далі. І через дві-три години він уже в комі”, – каже “Шелтеру” Лариса Сопіна.

Романа доправили до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з важкою закритою черепно-мозковою травмою. Йому терміново зробили трепанацію черепа, однак урятувати чоловіка не вдалося. 23 жовтня Роман Сопін помер. У лікарському свідоцтві про смерть, яке оприлюднювала родина, серед причин зазначали крововилив у мозок, перелом склепіння та основи черепа, закриту черепно-мозкову травму та травму, завдану тупим предметом.

У ТЦК заявили, що Роман знепритомнів і впав

Версія Подільського ТЦК та 71-ї окремої єгерської бригади була іншою.

У спільній заяві військові повідомили, що 19 жовтня під час інформування мобілізованих про майбутню службу Роман раптово втратив свідомість, упав і вдарився головою об тверду підлогу. За їхніми словами, це сталося на очах військовослужбовців та інших мобілізованих, а ознак того, що чоловіка хтось ударив, під час первинного опитування свідків нібито не встановили.

24 жовтня поліція Києва офіційно повідомила про відкриття кримінального провадження. Правоохоронці заявили, що попередньо встановили: чоловік у приміщенні розподільчого пункту впав на підлогу та травмувався, а присутні мобілізовані надавали йому домедичну допомогу. На той момент опитали понад десять свідків. Провадження внесли до ЄРДР за ст. 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство.

Пізніше повідомлялося, що поліція вилучила записи з камер відеоспостереження у приміщенні, де перебував Сопін. Однак родина каже: відповіді на головне питання – як саме Роман отримав травму такої тяжкості – вони досі не мають.

Лариса Сопіна каже, що від самого початку просила показати місце, де нібито впав її син, та відео з камер.

Міг бути конфлікт?

Лариса Сопіна згадує, що син сказав узяти гроші, які лежали вдома, обміняти їх та передати разом із цигарками. Він назвав ім’я військового – Євген – та дав його номер телефону. Коли мати зателефонувала Євгену і попередила, що затримується через пошуки потрібних лінз (був вихідний та оптики не працювали), той, за її словами, попросив також купити Роману їжу та окремо зауважив, щоб не брали алкоголь.

Для Лариси Сопіної ця розмова й досі породжує запитання. Зокрема, чому син, якого забрали ще попереднього дня, потребував їжі та навіщо йому була потрібна така сума грошей.

Адвокат Олександр Протас розглядає й іншу версію. Він каже, що отримував інформацію про можливий конфлікт і допускає, що Романа могли побити, якщо хтось очікував передачі 500 доларів і вирішив, що грошей не буде. Сам Протас говорить про це як про одну з версій, яку, на його переконання, слідство мало б перевірити.

Мати також не вірить, що син міг сам спровокувати серйозний конфлікт.

“Він завжди казав, що не розуміє, навіщо фізично бити, якщо можна домовитися нормально, цивілізовано. Я не думаю, що він конфліктував”, – розповідає вона.

“ДБР довелося змушувати через суд”

За словами адвоката Олександра Протаса, найбільше запитань у нього зараз до того, як проводиться розслідування.

Протас стверджує, що звертався до Державного бюро розслідувань, оскільки вбачав підстави перевірити можливу причетність посадових осіб ТЦК. Однак, за його словами, ДБР спочатку не зареєструвало кримінальне провадження. Адвокат звернувся до суду, і суд зобов’язав бюро внести відомості до ЄРДР.

“Я через суд визнав їхню бездіяльність, суд зобов’язав зареєструвати цю кримінальну справу. Але далі вони нічого не роблять”, – стверджує Протас.

Захисник каже, що просить провести слідчий експеримент, призначити повторну експертизу із додатковими питаннями та детально оглянути місце, де Роман, за офіційною версією, впав і отримав смертельну травму.

За його словами, цього досі не зроблено.

“Давайте проводимо слідчий експеримент, давайте повторну експертизу з цими питаннями, які я поставив. Покажіть, давайте місце оглянемо, де ж він так впав”, – говорить адвокат.

Він також стверджує, що досі не встановлена посадова особа, відповідальна за безпеку в приміщенні, де чоловік отримав смертельну травму. Саме тому Протас вважає, що розслідування фактично гальмують.

“Вони цю справу хоронять. Вони роблять усе, аби тільки вона не розслідувалася”, – заявляє адвокат.

(1/2)

Запитання є і до ВЛК

Окреме питання, на думку адвоката, робота військово-лікарської комісії.

Роман перед мобілізацією пройшов ВЛК і був визнаний придатним. Водночас у версіях причин його раптової втрати свідомості фігурували припущення щодо можливого епілептичного нападу.

Протас наполягає: якщо слідство справді розглядає захворювання як причину падіння, воно має з’ясувати, чому його не виявили під час ВЛК.

Лариса Сопіна категорично заперечує епілепсію у сина.

“Останній лист у ДБР ми самі відвезли 1 травня”

Мати Романа каже, що за ці місяці родина продовжувала звертатися до різних органів. Особисто вона з чоловіком відвозила чергове звернення до ДБР 1 травня 2026 року. За словами Лариси, відчутного результату це не дало.

“Ми вже двічі писали. Через суд їх змусили почати справу, але що з того? Нічого. Останній лист 1 травня ми з чоловіком самі відвозили. Спеціально привезли, щоб нам поставили дату”, – розповідає вона.

Жінка каже, що після смерті сина з нею практично ніхто з представників державних органів не підтримує постійного контакту. Вона регулярно телефонує адвокату, запитуючи, чи є хоч якісь зрушення.

“Я всім кажу: у нас вийде. У нас має вийти. Адвокат не зупиняється. Ми йдемо все одно”, – каже Лариса.

Для неї ця справа давно перестала бути лише боротьбою за відповідь на питання, хто винен у смерті її сина.

Майже через десять місяців після того ранкового дзвінка родина Романа все ще не знає, що саме сталося з ним після розмови з матір’ю та моментом, коли він опинився в лікарні з розбитим черепом.

Офіційна версія залишається тією самою – Роман знепритомнів, упав і вдарився головою. Родина та адвокат у неї не вірять і вимагають перевірити інші версії.

За словами Олександра Протаса, станом на серпень 2026 року нікому не повідомлено про підозру, слідчий експеримент, на якому наполягає захист, не проведений, а говорити про можливу передачу справи до суду поки немає підстав.

"Шелтер" відправив запит до Національної поліції, чекаємо на відповідь від правоохоронців.