Скандал навколо Київської лікарні швидкої допомоги: що там відбувається після звільнення директора

Після комплексної перевірки міська влада достроково припинила контракт з директором лікарні Віктором Дорошем. Однак конкретний перелік його порушень КМДА не оприлюднила, а причину смерті військовослужбовця досі встановлює судово-медична експертиза.

"Шелтер" з’ясував, що зараз відбувається в лікарні та яких змін вимагають ветерани й активісти.

Причину смерті військовослужбовця досі встановлюють

Точкою кипіння у конфлікті між керівництвом лікарні та представниками ветеранської спільноти стала смерть 9 червня пораненого військовослужбовця Сергія Кузнєцова. Його мати Галина розповідала, що родині доводилося купувати ліки власним коштом. Вона також вважала, що син не отримував належного лікування і просила перевести його до військового госпіталю, однак зробити це не встигли.

Точна причина смерті Сергія Кузнєцова наразі невідома. У Департаменті охорони здоров’я КМДА у відповідь на запит "Шелтера" повідомили, що Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи проводить відповідне дослідження.

Мати військовослужбовця підтвердила "Шелтеру", що офіційного висновку досі не отримала.

"Я нічого не знаю. Мені лише сказали, що щось виявили і тепер триває перевірка", – розповіла Галина Кузнєцова.

За які саме порушення звільнили директора – у КМДА не уточнили

Після перевірки міська влада достроково розірвала контракт з директором Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Віктором Дорошем. Проте у відповіді на запит "Шелтера" Департамент охорони здоров’я КМДА не навів детального переліку встановлених порушень.

"Перевіркою зафіксовано системний характер окремих порушень, які стосувалися ключових напрямів діяльності медичного закладу та виконання керівником своїх контрактних зобов’язань. За результатами оцінки встановлених фактів було зроблено висновок про наявність підстав для дострокового припинення контракту", – йдеться у відповіді директорки департаменту Тетяни Мостепан.

19 червня виконувачем обов’язків директора лікарні призначили доктора медичних наук, професора Миколу Анкіна. Він раніше працював у цій лікарні та очолює кафедру ортопедії, ортопластичної хірургії та протезування Національного університету охорони здоров’я України імені Платона Шупика.

У чому ветерани й активісти звинувачували лікарню

Після смерті Сергія Кузнєцова звернення до міської влади підписали 32 військовослужбовці, ветерани, волонтери, правозахисники, журналісти та громадські діячі. Серед підписантів були Масі Найєм, Олег Симороз і представники служб супроводу поранених. Вони вимагали незалежного розслідування смерті військового, відсторонення керівництва та комплексної перевірки роботи закладу.

Активісти стверджували, що поранених та їхні родини змушували купувати знеболювальні, антибіотики, перев’язувальні матеріали й інші препарати, які мали надаватися в межах Програми медичних гарантій або коштом міського бюджету. Також вони повідомляли про нестачу персоналу, нерегулярні перев’язки, випадки інфікування ран та неналежні санітарні умови.

Окремо згадували ситуацію під час масованої атаки на Київ у ніч на 9 січня 2026 року, коли в лікарні зникло світло, а основний генератор автоматично не запустився. Медики розповідали, що частину маніпуляцій проводили при світлі налобних ліхтариків, вручну підтримували дихання пацієнтів, а ліфти та частина обладнання не працювали.

Активісти заявляли, що через непрацюючі ліфти двох тяжкопоранених нібито не вдалося своєчасно доправити до операційних і вони померли. КМДА цю інформацію заперечила.

Ще одним приводом для перевірки став випадок іншого пораненого військового. Патронатна служба Третього армійського корпусу "Янголи Трійки" повідомляла, що боєць приблизно три години перебував у реанімації з кровотечею, а оперативну допомогу йому надали лише після втручання волонтерів і звернення до міської влади.

Після цього понад 80 служб супроводу різних військових частин звернулися до Командування Медичних сил із проханням тимчасово не направляти поранених до цієї лікарні.

"Звільнення директора – лише половина справи"

Ветеран і громадсько-політичний діяч Олег Симороз вважає, що зміна керівника не розв’язує накопичених проблем закладу.

На думку Симороза, лікарня швидкої допомоги має стати одним з головних медичних центрів столиці для лікування людей із тяжкими травмами – як цивільних, постраждалих унаслідок російських обстрілів Києва, так і військових, евакуйованих із фронту.

"Києву потрібен великий медичний хаб для пацієнтів з тяжкими пораненнями. Це мають бути належні умови, достатня кількість персоналу, медикаментів, сучасне обладнання та зрозуміла система управління. Таку роль могла б виконувати саме лікарня швидкої допомоги", – наголосив ветеран.

Списки ліків і "подяки" за операції

За словами Симороза, після скандалу активісти й надалі отримують повідомлення про те, що пацієнтам пропонують самостійно купувати ліки та перев’язувальні матеріали, а також сплачувати так звані подяки за окремі медичні втручання.

"Можливо, після розголосу це вже відбувається не в таких масштабах, адже працівники лікарні бояться нових скандалів. Але говорити, що проблему повністю подолано, не можна. Пацієнтам досі можуть давати списки препаратів і матеріалів, які вони мають придбати в аптеці. Надходять скарги й на так звані подяки за операції", – заявив він.

Симороз уточнив, що активісти не можуть постійно перебувати в лікарні та перевіряти кожен випадок. Водночас, за його словами, під час попереднього збору свідчень вони дійшли висновку, що проблема мала не поодинокий, а системний характер.

Частина волонтерів, які раніше допомагали лікарні, припинила співпрацю з її керівництвом. За словами ветерана, вони скаржилися на відсутність належної звітності та складну взаємодію з адміністрацією.

Фінансові "ножиці" НСЗУ

Водночас у лікарні є й об’єктивні проблеми з фінансуванням. Після скарг на умови лікування військовослужбовців Офіс омбудсмана провів моніторинговий візит. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що заклад працює у збиток через занижені тарифи НСЗУ, які не відповідають фактичній вартості медичних послуг.

За наведеним ним прикладом, на комп’ютерну томографію з контрастуванням передбачено 600 гривень, тоді як реальна вартість процедури приблизно у 2,5 рази вища.

Симороз визнає, що пакети НСЗУ можуть потребувати перегляду, однак вважає неприпустимим перекладати фінансовий дефіцит на пацієнтів, особливо на тяжкопоранених військовослужбовців.

"Якщо пакети справді не покривають витрат, це питання повинні вирішувати Департамент охорони здоров’я, Міністерство охорони здоров’я та профільний парламентський комітет. Київ має найбільший місцевий бюджет в Україні, тому забезпечити пацієнтів лікарні необхідними ліками та матеріалами не повинно бути непосильним завданням. Потрібно з’ясувати, чому, попри фінансування та закупівлі, людей усе одно змушували платити", – зазначив він.

Ветерани вимагають відкритого конкурсу

За словами Симороза, після низки скандалів евакуацію поранених військових до лікарні тимчасово призупиняли на прохання патронатних служб бригад Сил оборони. Тепер ветеран наполягає на проведенні відкритого конкурсу на посаду постійного керівника закладу та на повному оновленні системи управління.

"У Києві необхідно провести справжній прозорий конкурс на посаду директора однієї з найбільших лікарень міста. Посилатися на воєнний стан як на причину неможливості такого конкурсу – абсурд. До процесу мають бути залучені громадськість і журналісти, а всі етапи повинні максимально широко висвітлюватися", – заявив Симороз.

Він планує звернутися з цього питання до Міністерства охорони здоров’я, профільного комітету Верховної Ради та КМДА. На його переконання, після обрання керівника необхідно оновити менеджмент і затвердити чітку концепцію розвитку лікарні як сучасного центру допомоги пацієнтам із тяжкими травмами.

Комунікацію з міською владою Симороз називає складною. За його словами, виконувач обов’язків директора лікарні через посередників висловлював бажання зустрітися з активістами. Ветеран готовий до діалогу, однак наполягає, що зустріч має бути публічною та відбуватися за участю людей, які повідомляли про проблеми лікарні.

Таким чином, звільнення попереднього директора стало лише першим кроком. Ветерани й активісти очікують від міської влади не тільки кадрової заміни, а й оприлюднення результатів перевірки, прозорого конкурсу, аудиту фінансування та конкретного плану реформування одного з ключових медичних закладів столиці.