"Спроба повернути корупцію до вступних іспитів": що не так із цьогорічним НМТ та чи планують його змінювати

"Шелтер" розповідає, як політики та освітяни пропонують змінити процедуру іспитів наступного року та чи є гучна критика НМТ спробою повернути корупцію при вступі в університети.

Нагадаємо, що Національний мультипредметний тест – це формат іспиту для воєнного стану, який задумувався як спрощене ЗНО. Цього року абітурієнти складають чотири предмети: три обов’язкові (українська мова, математика, історія України) та один на вибір. Тест поділений на два блоки, між якими є 20-хвилинна перерва.

Цьогорічне НМТ з перших днів супроводжують гучні скандали. У соцмережах батьки та випускники скаржаться на завелике навантаження через складання чотирьох предметів в один день та технічні проблеми. У соцмережах навіть почали лунати заклики до звільнення відповідальних посадовців.

13 годин на НМТ: що сталось на Одещині

Пік скандалу стався після того, як 9 червня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що на Одещині повітряна тривога "фактично зірвала нормальне проведення НМТ".

Як з’ясувалось, в одному з тимчасових екзаменаційних центрів випускники провели загалом 13 годин – з 09:00 до 22:00, хоча сама процедура розрахована лише на 4,5 години. Причиною такої затримки стали затяжні повітряні тривоги, через які абітурієнтам довелося постійно спускатися в укриття та чекати на відбій, аби продовжити іспит.

Діти розповіли, що протягом годин перебування у бомбосховищі їм не забезпечили навіть базових умов – доступу до води та їжі. Також у випускників був обмежений зв’язок з батьками, а зателефонувати могли лише ті, кому ставало погано. У пункті тестування перебували й сироти, які "залишилися повністю без будь-якої підтримки".

Омбудсмен назвав ситуацію "неприйнятним провалом системи проведення НМТ в умовах воєнного стану". На його переконання, організація процесу не забезпечує абітурієнтам "ані безпеки, ані базових умов, ані рівних можливостей і фактично порушує права дітей". Лубінець додав, що подібний підхід є неприпустимим і вимагає негайного реагування Міністерства освіти і науки та перегляду процедур.

Реагуючи на ситуацію, директор Одеського регіонального центру оцінювання якості освіти (РЦОЯО) Анатолій Анісімов зауважив: за регламентом, якщо повітряна тривога триває понад 2,5 години (сумарно за два етапи тестування), учасники можуть припинити іспит та подати заяву на участь у додатковій сесії, яка відбудеться у липні.

Він запевнив, що всім абітурієнтам пропонували такий варіант, але більшість з них відмовилися, бо хотіли скласти іспит того самого дня. За його даними, 8 червня в Одеській області працювали 34 екзаменаційні центри, з них лише дев'ять були обладнані укриттями, де учасники могли складати іспит без перерв на повітряні тривоги. У таких місцях тестування закінчилося у звичайному режимі.

У МОН, коментуючи інцидент, також нагадали про регламент і наголосили, що воду та їжу дітям давали або самі працівники екзаменаційних центрів з власної ініціативи, або ж передавали батьки.

Водночас в Українському центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) уточнили, що пункти проведення НМТ і не зобов'язані забезпечувати учасників іспиту харчуванням. Натомість абітурієнтам дозволяють принести із собою їжу та напої, які вони можуть спожити під час перерви між двома блоками тестування.

Скандал призвів до того, що Верховна Рада проголосувала за виклик голови УЦОЯО Тетяни Вакуленко для пояснення ситуації.

"Брутальна атака": хто має відповідати за укриття для випускників

Під час виступу у Раді Тетяна Вакуленко заявила, що за дорученням уряду облаштовувати укриття в тимчасових екзаменаційних центрах НМТ мають обласні військові адміністрації кожного окремого регіону.

Вона назвала "величезною роботою" облаштування таких бомбосховищ. Приміщення має бути повноцінним комп'ютерним осередком з якісним інтернетом, циркуляцією повітря та вбиральнею, що потребує значних людських і матеріальних ресурсів. Очільниця УЦОЯО закликала народних депутатів не шукати винних, а натомість допомогти у створенні якомога більшої кількості таких осередків.

Посадовиця акцентувала, що ситуація з проведенням НМТ одразу в укриттях дуже різниться залежно від регіону. За даними УЦОЯО, у східних областях та на Сумщині проходити іспит у бомбосховищах мають змогу до 100% учасників, на Миколаївщині, Чернігівщині й Черкащині – до 90%, на Київщині – до 70%, а на Рівненщині – до 50%. Своєю чергою в Одеській області лише третина місць проведення НМТ розташовані під землею, тоді як в інших регіонах такі локації взагалі поодинокі.

Вакуленко нагадала, що у 2026 році понад 355 тисяч випускників складають НМТ як в Україні, так і в понад 30 країнах за кордоном, тому уникнути труднощів у такому масовому процесі неможливо.

Колишній міністр освіти і науки України (2014–2016) та президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт у коментарі "Шелтеру" пов'язав гучні скандали навколо іспиту зі спробою повернути старі механізми зарахування зі спокусами "ручного режиму" зарахування до закладів вищої освіти.

"Справді, це дуже непроста справа: дати відповідь на питання, на яких підставах можна приймати до ЗВО (закладів вищої освіти, – ред.) нових студентів. Тим більше, щоб це всіх влаштовувало під час повномасштабної війни. Але ситуація не схожа на дискусію. Ми бачимо, що всі, хто виступає проти вступних тестувань, майже одномоментно вийшли з окопів. Тому я вважаю, що це більше виглядає спланованою кампанією. І я приєднуюся до всіх виступів і роз’яснень Тетяни Вакуленко", – сказав він.

Квіт нагадав, що НМТ, запроваджений під час війни, як і попередня система ЗНО, не призначені для об’єктивного оцінювання знань і компетенцій, їхнє головне завдання – вибудувати рейтинг абітурієнтів для справедливого вступу та протидії корупційним практикам.

Коментуючи можливість проведення тестів одразу в укриттях, щоб уникнути затримок, Квіт зазначив, що під час повномасштабної війни ідеально було б все робити в укриттях. На його думку, зміни в системи НМТ можна обговорювати в контексті планування вступної кампанії на наступний рік під час "цивілізованої розмови" між представниками МОН, УЦОЯО, ЗВО, експертами та депутатами.

Перший освітній омбудсмен (2019–2024 рр.) Сергій Горбачов сказав "Шелтеру": ситуація на Одещині пояснюється тим, що в Україні триває війна.

"І насправді головним питанням є безпека. Враховуючи, що по Одесі прилітає, на жаль, непоодиноко, то заходи безпеки є цілком виправданими. Стосовно того, що діти не могли написати, – це дуже погано. І дуже погано, що тут не лише про Одесу йдеться, а про інші міста також, що немає достатніх укриттів, щоб облаштувати там центри тестування", – зазначив він.

При цьому Горбачов вказав, що засновниками конкретних закладів є місцева влада, яка й має займатись питанням сховищ для розміщення дітей.

"Я знаю, що одразу виникає питання грошей. Це дорого коштує. Є урядові програми, є окремі бюджетні програми. І це треба використовувати. Тим більше мене доволі швидко здивувала Одеса в цьому сенсі, бо вони ж регулярно зазнають атак. Місто фактично прифронтове. Я, наприклад, добре знаю, як в Запоріжжі, в Харкові, в Сумах будуються багато підземних шкіл, які відразу можуть надати безпечне місце для проведення. Можливо, одеській владі варто про це подумати і відповідно ухвалити певні рішення", – акцентував перший освітній омбудсмен.

Він також переконаний, що закиди в бік організаторів цьогорічного тестування є цілеспрямованою атакою на прозору систему вступу.

"Діти і так страждають": як уникнути інцидентів наступного року

Як повідомляв Дмитро Лубінець, після 13-годинного перебування в пунктах тестування абітурієнти скаржаться на критичне виснаження, втрату концентрації та неможливість нормально виконувати завдання. За його словами, такі скарги ставлять під сумнів об’єктивність результатів та саму справедливість оцінювання.

Голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина у коментарі "Шелтеру" підтримала цю позицію: "Не кожна доросла людина витримає таке випробування, а тут йдеться про дитину. Уявіть собі, яка все життя своє йшла до цього моменту, тому що складання НМТ визначає подальшу долю. Тому, звичайно, рівень стресу можна собі уявити в тих дітей".

Вона розповіла, що народні депутати підготували альтернативний законопроєкт про зменшення кількості предметів до трьох у 2027 році. Розбити іспит на декілька днів організаційно дуже складно, тому єдиний вихід спростити процес – це скоротити кількість дисциплін.

Депутатка зазначила, що основна задача держави зараз – зберегти НМТ і майбутніх студентів в Україні, щоб вони не їхали за кордон.

"Діти і так страждають, розумієте? Діти і так на онлайні, в стресі, переживають. Вони хочуть навчатися в Україні. І коли вони проходять через таку складну процедуру, я думаю, держава повинна зробити все для того, щоб виправити цю ситуацію. Всі діти мають складати НМТ в спокійних, безпечних умовах з працюючою технікою. І щоб це була не перевірка стресостійкості та патріотизму, а реальна перевірка знань", – підкреслила вона.

Сергій Горбачов додав, що пропозиція розподілити тести на кілька днів вже обговорювалася у Комітеті Верховної Ради разом з громадами та батьками. Висновок однозначний – це значно погіршить ситуацію через складну логістику. Складати предмети в один день важко, але так абітурієнти перебувають в однакових умовах, вважає освітянин.

Крім того, він підкреслив, що оцінювати якість освіти за результатами НМТ некоректно, адже цей тест є відносним і лише будує рейтинг для вступу. На його думку, для реального моніторингу потрібно повертати державну підсумкову атестацію (ДПА) після завершення війни.

"Використовувати результати тесту НМТ-ЗНО для того, щоб оцінити якість освіти – це повна дурня. Його не всі складають, його складають за дуже обмеженою кількістю предметів. Ми не можемо робити висновки. Треба повертати ДПА, яку будуть проходити всі діти після завершення навчання. І от тоді ми можемо мати коректний результат оцінювання якості освіти. За інших умов це абсолютно неможливо та абсолютно некоректно", – вказав Горбачов.

Щодо скарг випускників на технічні проблеми з комп'ютерами чи мишками, Горбачов зауважив, що це питання обізнаності людей про свої права. Якщо виникає збій, учасник має негайно в аудиторії зафіксувати це разом з інструктором, і тоді проблему вирішать на місці.

"Мені видається, це спроба виправдати те, що людина погано підготувалась до тестування. А щодо скарг на техніку, єдина порада – вивчайте закони, знайте свої права, бо коли людина відразу звертається, завжди можна знайти рішення. А коли людина прийшла додому і думає: "Ой, я, мабуть, погано склала, давайте напишу, що в мене комп'ютер погано працював", – все, це вже неможливо довести", – підсумував перший освітній омбудсмен.